Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк

икокннжеская охота на Руси отъ X по XVI вЪісь. СПБ.. 1896; Силамтьевъ, Обэоръ проиысловыхъ охотъ въ Россіи. СПБ., 1898; Крымскій Е, C., Охота на лтмігь и звірей въ Малороссіи, Украйні. и Волыни. Звенн городка, 1892; Idem, Къ охогь на птиці» н эвЪрой въ Малороссіи я лр. (руколись) та инш.(обратно) 14

Арисювъ Промышлснность я лргвней Руси; иэслѵіованіе о состояиім рыболовгтва въ Россіи. СПБ . I860— 1876; Середа И. Очерки риболовства на Днѣпрь и Дії і.п рове коїть Лимань. Херсоні», 1863; Браунеръ A. Заыъткн

о рыболоьстве на ръкъ Днъпръ Херсонъ. 1863. Рябангь П. Рыболовство въ Херсонской губ, Херсонъ. 1896; Ьоро-дииъ НА. Азовеко-Донское риболовство Новочеркаські». 1901; Вовк Хв. Українське рибальство в Добруджі (Матер, до укр -р. етнол, Львів, 1899, т. І), тощо

(обратно) 15

Щодо Cam Г-імів, та до гнерджеини ГІ ГІ Нубійського, начгбто воігн ■•суть «пеціпльиість велмкиросів», треба іробити поправку Цг зовсім поправію »елмкоросн ильки аргшіарі придатних «а баштани земель, та й го лиже її деяких мюіенктях на ‘Іерннгівиїнні тa tu ІІолтавшинІ. Не «илежиті. на того, що баштани можливі тільки tu цілині. цебто н» «емлі, то ії давно ис прайс» або на зовсім їді1 незайманій, таких кнр.н у селян, явна річ, нема«, як ні*мя гироможиости орендувати нимнмниьку землю Але ии баштинмч працюють виключно українці.

(обратно) 16

Крім оплачених вже загальних творів, .и*а обсяжну літературу про кустарні иромйелм та спецінльні земські видання. З них особливо багато відомостей дають: Василенко, ГІридемle я і» ачесіао. Полтава. 1900; Лисен-кп (J И Очерки ломашнмяъ нрпмыслоаъ м ремеслі» Полтаиской губ, Одесо«. 1900; ЧарьцкіЛ Ч А Гончарний проммгелг въ ПолтавскоЙ губ.. Полтава. 1894. Вабенко В. А. Етнографи чесній очсркъ народиаго быта Еклгери нославскаго край, та миші, а також видання статистичних комітетів та архівних комісій, як, наприклад, Ива мо/гь В В Жизиь и творчегтво крестьянь Харьконскпй губерній, Харьковъ, ІН9в. Крім того, див багато статей у Матгріялах dti укр.р. етнольогїї (т. I—XIV), Львів, 1899—1914, та инш

(обратно) 17

Apucroffb. op. cil.; Анучикъ Д. Н „ Сани, ладыі н кони (Труды Моск. Арх. Общ , т. XIV).

75

(обратно) 18

Арисговь. ор cit.; Шафонскій. ор dt.; Чубинскій. ор cit.. Афанасьелъ- Чужбинскій. Собр соч.. 1893. т. VIII; Сулцовъ. Къ исторім лати (Кіевская Старина, і №9. т 5—6), Русоїг» А А . Поселеній и построАкн кре стьян Полт губ. (Сб. Харьк Ист фнл Общ , XII. 1902. № 2); М Могильченко. Будівля на Чернигівщині (Матер. до укр етиол . т. І, Львів. 1889) , Бабенко, Этиографич. очерк нар быта Екатернносл края Ькатеринославъ, 1905; Щухелич. Гуиульшииа. Львів (Матер до укр етиол ).

(обратно) 19

Ми н>е можемо вбачати в цих словах німецьку Stube.

(обратно) 20

Спроби викоригтїгти лині так знано? лінгвістичної палеонтології. шо нею л легкої рук* Шредера > такою охотою користуються делто j новіших істориків України, більш ніж небезпечні, і тому не можна не вітати комме теїггне застереження проф. М. Гру шевського, шо «запозичення слова у цій сфері часто означає лише запозичення фасону, а не самої речі взагалі» До цього можна було б ше додати, шо й існування певного слова t усіх, наприклад, глав'янськнк народів, зовсім ше не може служити доказом, що слово це дійсно було загальним до їх відокремлення, і шо самі речі або тямкн, означувані ним словом, уже в ті часи існували

(обратно) 21

Див. Чубинскій. Труди [ЇКСІ1-, т. І; Дригоманогп,. Малоруській преданія и разекаїш. Кіевъ, 1876; Грішченкй. ЗКиографическіе матеріали. Черн., 1896; Онищук, Матеріали до гуцульської демоиольогії {Етнографічний збірник, T. XI); Гнагюк В., Знадоби до укриін. демшольоги (Етнографічний эбірник, т. XXXIV); Ефименко П. C.. Мало русскія заклинаній (Чт. М. Обш Ист. и Древн Рос,, 1874, кн 1); Nowosielski, Lud ukraiA&ki. Wiino, 1857, тощо; Для иорівн : de Chesnel. Dictionnaire des superstitions. P.. 1856; Thiers, Traité des superstitions. P., 1897, 1Vuttke A , Der deutsche Volksaberglaube der Gegenwart, Hamb., I860.

(обратно) 22

На нашу думку, треба відріжиятм викуп молодої од і! купівлі. Бо ж викуп — це ие стільки плата за молоду, скільки плата за образу, їло її заподіяно цілому родові спробою умикання дівчини. V азійських та фінських наро-дів, де переводиться проста купівля молодої s» калим, у весільних обрядах зовсім немае «лемешу умикання, і взагалі ціле весілли зводиться до виплати калиму та до відвсіення молодої II батьками до хати молодого.

(обратно) 23

з тексту «Повісти врем. лѣгъ». де про всі ці звичаї говориться в минулому часі.

(обратно) 24

В. Гматюк. Похоронні звичаї (Етнографічн, Збірник, т. XXXI. ст. 339).

(обратно) 25

Evolution du mariage et de la famille. Paris. 1888.

« Jf“«*'*. Over de primitive vormen etc.; De indische Sida. 1880

^Ujraud-Tt$Uont Les Origines du mariage et de la lamille. 1880

h primitive Familie in ihrer Entstehung und Entwicklung, Leipzig, 1888.

H. Зиберъ Очеркн первобытной экономнческой культури. Москва. 1863-

Мах Kovalevsky, Origine et l'évolution de ta famille et de la propriété. Stockholm — Paris. 1890.

(обратно) 26

tit Вк«ин„к Шіиплм Мііоріи л Дрпностсй. 1Я5І, і IX, і-і 3- 4, у Чкчиїнл

‘ A Фломімшяѵ Ьпжптвм лрсвннтъ оиняиь. І. т 225.

м нвч акииіки нього мгалмюго іцмг.14-1!! Судуть зазначці JU.1I

чм„num.. Бі.ігирси» народнії іборним, Болград. 1872, ст. 22. Ї5 >чаток іші праці вже був і явився в Ш томі Сборника ад народна умотворения наука и книжнина (видання м ва Освіти в Болгарії), Софія, 1890, як ми дістали видатну працю нашого іемляка проф. Макс. Ковалев ського (Marriage among the early Slaves. Folk-lore. XII. 1890). який тракту« ту саму тему і приходить майже до нх самих висновків вистудіювавши шлюб у старих слав'ян з точки погляду історично юридичного. В цій праці, а но спеціальнішій. ніж наша, читачі знайдуть багато надзвичайно цікавих і навчаючих фактів, шо стосуються до нашої теми ^ 1

(обратно) 27

ь Elisé Reclus, Les primitifs. 105; Liebrecht. Zur Volkskunde, 394—395. м Русскія досгопричъчатслыіости. Москва, 1915, І, ст. 94 і 101.

97 Якушкинъ. op. dt. ст. IX — 7.

(обратно) 28

" F. de Saussure в своїй замітці дли Giraud-Teuion, Les Origines du mariage et de I« famille, 600.

*®