Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк
Вовк Хведір Кіндратович
СТУДІЇ З УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОГРАФІЇ ТА АНТРОПОЛОГІЇ
Київ, «Мистецтво», 1995
Редактор Юрій Іванченко Художній редактор Іван Динник Фото Станіслава Крячка,
Тараса Шабловського Технічний редактор Світлана Гавриленкова Коректори Світлана Гайдук, Надія Шугай
Здано иа виробництво 19.05.94. Підписано до друку 22.02 94 Формат 60х84'/ів. Папір друкарський >fe І. Гарнітура літературна. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 22,32.
Обл.-вид. арк. 32,88. Умовн. ф.-відб. 31,16. Зам. 4-89.
Видавництво «Мистецтво».
252034, Кнів-34, вул. Золотоворітська, II.
Київське акціонерне товариство «Книга».
254655, МСП, Київ-53, вул. Артема, 25.
Вовк X. К.
В61 Студії з української етнографії та антропології.— K.: Мистецтво, 1995.— 336 с.: іл.
ISBN 5-7715-0729-6
Антрополог, етнограф, археолог, літературний критик X. К. Вовк (1847— 1918) у своїх наукових дослідженнях розвінчував вигадки російських імперських учених, котрі вважали Україну всього лиш «югом России». Він переконливо доводить, що український народ усіма своїми особливостями відмінний від сусідніх і являє собою окрему, неповторну антропологічну та етнографічну цілість.
1Друковано в Збірнику «Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ», т. II. СПБ., 1916.
(обратно) 2Topinard, P. L’Anthropologie. Paris, 1879, p. 489.
(обратно) 3Deniker, J. Les races et les peuples de la terre. Paris, 1900, p. 405.
(обратно) 4Копсрницкій И. Предв. свѣд. o кранюлогнческнхъ изслѣдованіяхъ. Кіевскія Уннверс. Изв., 1861, т. I
(обратно) 5Weicker. Untersuchungen über Wachstum und Bau des menschl. Schädels. Leipz., 1862.
(обратно) 6* Чубинскій. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край. СПБ., 1877, т. VII.
(обратно) 7Weissbach. Körpermessungen verschied. Menschenrassen. Berlin, 1878, S. 250.
(обратно) 8Проценко. Антропологическіе этюды. Записки Кіевск. Обіц. Естествоиспыт., 1871, т. II.
(обратно) 9Majer і Kopernicki. Charakterystyka fizyczna ludnosci galicijskiej. Zbiôr wiadom. do antr. krajowej, t. I, 1877;— t. IX, 1885, etc. Majer J. Charakterystyka fizyczna Rusinôw. Zbiôr wiadom. do antr. krajow, 1879, t. III. Id. Charakterystyka fizyczna ludôw Litwy і Rusi, Zbiôr wiadom., t. XVII. Id. Charakterystyka fizyczna ludnosci Podo-la. Materyaly antropol., t. I, Krakow, 1896. Kopernicki. (ibid.]. Charakterystyka fizyczna Côrali ruskich. Zbiôr wiadom.. t XIII, 2. Krakow, 1889.
Эркертъ. Антроп. и зсл Ѣ до в. нѣкотор. кавк. нар. и малороссов Харьковск. губ. Изв. Кавказск. О. И. Р. Геогр. Общ., т. VII. Тифлис, 1881-1882.
3 Эмме В. Е. О соотноиіеніи между цвѣтностью и формой черепов. Гіротоколы засѣд. Антроп. Отд. Общ. Люб. Е. А. и Э. Москва, 1881 — 1886.
4 Diebold W. Ein Beitrag z. Anthropologie der Kleinrussen. Dorpat, 1886.
5 Иковъ K. H. Замѣтки по кафолометріи. Дневн. Антроп. Огд. М. О. Л. E., Э. и А. Москва. 1890, вып. IV.
6 Поповь M. А. К ученію о черепахъ. Харьковъ, 1890.
7 Гнльченко Н. В. Матеріалу для антроп. Кавказа. III. Кубанскіе казакн. Труди Антроп. Отд. Моск. О. Люб. E., Э. и А. т. XVIII.
8 Talko-Hryncewicz. Jul. Charakterystyka fizyczna ludu ukrainskiego. Zbiôr wiadom. do antrop. kraiow. t. XIV.
9 Красновъ A. H. Объ антропологическихъ типахъ Харьк. уѣзда. Географ, сборникъ студ. Харьк. У-та. Харь-ковъ, 1891.
10 Петровъ В. Ч. Сравненіе антроп. данныхъ о призывныхъ Курской губ. Дневн. Антроп. Огд. Моск. О. Люб. E., Э. и А. 1893, вып. І.
(обратно) 10Deniker J. Les races de 1‘Europe. I. Indice cephalique en Europe. Paris, 1899. II. Taille en Europe. III. Pigmentation en Europe (commua préliminaire). Paris, 1909.
(обратно) 11Ивановскій A. A. Объ антропологическомъ составѣ населеній Россіи. Москва, 1911.
Idem. Населеніе земного шара. Опытъ антропологической классификаціи. Москва, 1911.
Читачам, що можуть бути збентежені невеликою, порівнюючи з числом цілого українського населення, кількістю промірених осіб, мусимо завважити, що, як показують досліди Брока, середні антропологічні цифри дають помітні хитання тільки до певної кількости промірених суб'єктів; далі ці хитання майже припиняються, і цифри, що їх одержують у тій самій місцевості та в тій самій етнічній групі, відріжняються одна від одної тільки сотими та тисячними частинами %. Завдання антропологічної статистики становить, отже, не те, щоб у кожній місцевості проміряти якомога більшу кількість людей, а те, щоб проміри були переведені у якнайбільшій кількості місцевостей. У наших обслідуваннях число таких місцевостей не менше як 2—3 на повіт.
(обратно) 12Висловлені тут думки можуть опинитись у великій суперечності з гадками про первісну й навіть європейську прабатьківщину слав'ян та з теоріями про шляхи їх розселення. Але нам здається, що ці останні гадки поки що тільки гадки, а иноді просто здогади, але, крім того, коли б навіть і було доведено, що центром розселення слав'ян було середнє Подніпров’я, то це ніяк не може змінити тих антропологічних фактів, що на них базуються наші висновки. Припускаючи, що розселення слав'ян ішло зі сходу на захід, все-таки прийдеться визнати, що відношення між ними зостаються ті самі.
(обратно) 13Арисговъ Промышленность лревней Русм. СПБ.. 1866. Кутеповъ, Вел