Історія польсько-українських конфліктів т.3 - Микола Сивіцький

відійти від нього. Нині кожний поляк хоче подобатись владі, солідно виконувати всі її розпорядження і накази. Помітною серед поляків є велика ворожість до ППРівців, особливо на близьких територіях, де вона підтримується активною діяльністю польського підпілля. Були випадки, що з приходом українських повстанців у село місцеві поляки вимагали покарання ППРівців і надавали всебічну інформацію про все село. Нині актуальною є справа виборів, як і по всій Польщі. Польське суспільство розуміє, що виборами будуть керувати більшовики, але не займає негативної позиції, бачить певні досягнення і покладає певні надії на зміну уряду. Серед поляків поширена чутка, що в разі виборчої перемоги «реакції» українські повстанці вийдуть з підпілля; якщо ж «реакція» програє, то повстанці будуть воювати далі. Отже, вони ототожнюють наш революційний рух зі своїм підпіллям, тобто не розуміють нас і не знають наших основних засад. Бачать нашу дисципліну, внутрішній порядок і всі позитиви справжньої реальної сили. Серед поляків ходить плітка, яку, очевидно, розпускають більшовики, що коли поляки не голосуватимуть за варшавський уряд, то наїде більше бандерівців, а якщо переможе комуна, то знищить УПА відразу після виборів.

Постійними базами розташування війська є Горлиці й Новий Сонч. Кількість Війська Польського не встановлено, бо його стан змінюється залежно від інтенсивності дій на місцевості. До більших акцій стягується військо з інших місцевостей. Під час переходу військо ставиться до населення неприхильно, солдати ніколи не втрачають нагоди чинити пограбування. Під час облав брутально, а часом по-варварськи ставляться до арештованих, не бракує провокацій і різних підступів. У селі Яськіва Грибівського повіту ВП і УБП зв'язали арештованих колючим дротом і вигнали до лісу шукати бункери. Українці продовжують залишатись об'єктом експериментів із застосуванням вишуканих і рафінованих методів впливу. Таке ставлення війська випливає з антиукраїнської позиції солдатської маси більшовицьких прислужників. Настрої серед війська не є рожевими. Відчувається вороже ставлення до більшовиків. З цієї точки зору солдати ВП є такі самі, як і все польське суспільство.

Постерунки УБП розміщені у Кросні, Горлицях і Новому Сончі. Останнім часом УБП здійснило арешти функціонерів за звинуваченням у співпраці з польським підпіллям. Ходять чутки, що скоро більшовики візьмуть під своє керівництво УБП.

Постерунки ВОП розміщені у Грабі, Конечній, Висовій, Мушині й Жегістові. Їх чисельність становить 30–60 осіб. Ця кількість так змінюється, що не вдається її встановити. Постерунки ВОП мають добре розбудовану і справну агентурну мережу вздовж кордону, арештовують людей, проводять попередні розслідування, а потім передають арештованих до УБП. На нашому відрізку постерунки ВОП співпрацюють зі словаками. На кожному постерунку ВОП є один словак, часто більшовик.

Постерунки МО є у Дуклі, Сенковій, Ліпинках, Усті Руському [нині Горлицькому], Ропі, Снетниці, Мушині, Тилаві, Криниці, Грибові з особовим складом 5—10 міліціонерів. У Горлицях і Новому Сончі є приблизно 30 міліціонерів. Ставлення МО до українського населення стримане, в акціях, облавах і арештах вони майже не беруть участі. Окремі постерунки намагаються навіть виявити певну прихильність, до чого їх змушують мала чисельність і значна відстань до більших осередків.

В адміністрації працює значна кількість пепеерівців, решта працівників — це місцеві поляки з такими самими поглядами, як і все польське суспільство. Кожний польський урядник намагається солідно виконувати доручення, які приходять з вищих інстанцій. Кожен поляк міцно прив'язаний до державної посади і намагається мати користь з вигідного життя. Ставлення адміністрації та інших згаданих вище органів до нашого руху негативне, але спеціального переслідування нема.

Діяльність польського підпілля концентрується у Татрах. Тут вони, як правило, виступають як AK і НСЗ. Їхня діяльність поширюється на Новосондецький повіт. Колись підрозділи АК заходили до українських сіл в околицях Криниці і Нового Сонча. До українського населення ставляться досить прихильно. На тему УПА висловлювались позитивно.

Український відтинок

Українське населення Західної Лемківщини на зустрічах з підрозділами УПА після певного зближення та пізнання українських повстанців змінило своє ставлення, виявляє прихильне ставлення до нашого руху. Перед появою підрозділу в цій місцевості населення ставилось до повстанців як до звичайних бандерівців, з якими треба боротись. Якщо навіть часом вдавалось переконати окремих селян у необхідності революційної боротьби, то залишались сумніви в її ефективності. Але поява загону і особливо успіхи у боротьбі з Військом Польським зробили колосальний вплив. Побачивши добре організований і озброєний бойовий підрозділ, населення повірило у можливість ведення боротьби не тільки тут, але й на інших землях України. Про нашу боротьбу на Закерзонні лемківські українці майже нічого не чули, тому наша діяльність на цих теренах для них є новиною.

Треба відзначити, що національна свідомість широких лемківських мас на високому рівні. Як правило, вони себе називають українцями, за винятком небагатьох, які призвичаїли себе до назви руснаки або лемки. За такий короткий час нашої діяльності на цій території можна говорити про значні досягнення в ознайомленні лемківських українців з революційною боротьбою.

Терористичні акції й арешти гнітюче впливають на населення. Перші удари тероризували людей на довший час і змушували до постійної обережності. Ставлення ж до повстанців не змінилось, а, навпаки, стало більш прихильним, бо спільні переживання об'єднують людей. Але ще є багато сіл, у яких люди бояться підозр з боку ворожих елементів і, не усвідомлюючи злочинності своїх дій, відповідно до розпоряджень доносять у найближчі органи безпеки про появу повстанців. У несвідомому селі такий донос розглядається як обов'язок, і ніхто цього не приховує.

Слава Україні!

Р-Т

Місце постою, 15.12.46

Archiwum Państwowe Rzeszów, zespół WUSW. — Sygn. 163. — K.10–13.

Документ 74

МЕТАМОРФОЗА ЛЕМКІВЩИНИ

Це перша доповідь командиру підрайону УПА «Бескид» (Лемківщина), складена командиром під псевдонімом «Р», якого переведено на територію Західної Лемківщини з метою поповнення розбитих кадрів.

Колего Командире!

(…) В околицях Криниці було багато учнів середніх шкіл [які після навчання здатні бути командирами УПА], але під час німецької окупації більшовики майже всіх арештували внаслідок провокації «Ворона», одного з командирів УПА