Українська література » Наука, Освіта » Чинність і дія кримінального закону в часі - Юрій Анатолійович Пономаренко

Чинність і дія кримінального закону в часі - Юрій Анатолійович Пономаренко

Чинність і дія кримінального закону в часі - Юрій Анатолійович Пономаренко
Сторінок:135
Додано:3-05-2023, 06:09
0 0
Голосов: 0
отсутствует
Читаємо онлайн Чинність і дія кримінального закону в часі - Юрій Анатолійович Пономаренко
Вступ

Кінець ХХ і початок ХХІ століть увійдуть в історію України як роки значних перетворень майже у всіх сферах суспільного життя. За відносно невеликий проміжок часу в нашій державі одна суспільно-політична система змінилася іншою, один економічний уклад – іншим. Цілком природно, що зміни економічного, громадського та політичного життя в Україні потягли за собою необхідність зміни їх регуляторів. Навіть суспільна мораль – оплот стабільності і консерватизму громадянського життя – зазнала відносно суттєвих змін. Тому не є дивним, що у суперечність із сучасною системою суспільних відносин, яка за своєю природою є об’єктивною, вступила і система законодавства України, яка значною мірою є продуктом суб’єктивної діяльності законодавця, що відзначається певною інертністю.

Вказане зумовило ситуацію, коли у законодавстві України особливо яскраво проявилося протиборство двох тенденцій його розвитку. З одного боку, вітчизняне законодавство, як і законодавство будь-якої іншої країни, прагнуло і прагне до стабільності. З іншого – постала потреба у його динамічності, мінливості, пристосуванні до змінюваних потреб суспільного життя. При цьому, стабільність і динамізм законодавства продовжили залишатися взаємопов’язаними і діалектично обумовленими його властивостями. Практика підтвердила слушність висновку З.К. Симорота про те, що законодавство не може бути тільки стабільним або тільки динамічним. Для нього завжди характерні обидві ці властивості. Інша справа, що в одні періоди розвитку держави і права переважає динамічність правових рішень, в інші – їх стабільність[1]. Тож цілком виправданим стало те, що на сучасному історичному етапі в Україні динамізм законодавства став превалювати над його стабільністю. Більше того, сама стабільність законодавства стала досягатися шляхом внесення до нього змін та доповнень. Адже “стабільність закону не можна розуміти як його абсолютну незмінність”[2], як її розцінював, наприклад, М. Монтень, який був категоричним противником прийняття нових законів, вважаючи непохитними і нескасовуваними існуючі[3]. Слід погодитися з М.В. Цвіком у тому, що стабільність, тобто постійність і усталеність законів, не рівнозначна їх застиглому стану[4]. Тому кардинальні зміни у громадському, економічному та політичному житті України створили підґрунтя для великих змін і в її законодавстві, у тому числі – й у кримінальному законі. Адже останній, як наголошував ще О.Ф. Кістяківський, також змінюється, “коли змінюються фактори, які його породжують”[5].

Однак не лише вказані чинники спричинили динамічні зміни кримінального закону. На мій погляд і сьогодні, не позбавлена актуальності запропонована К.А. Гельвецієм класифікація законів на такі, що є мінливими за своєю природою (наприклад, закони торгівлі, податків тощо) та такі, що змінюються остільки, оскільки вони ще не доведені до досконалості (закони цивільні та кримінальні)[6]. Не беручись стверджувати про істинність чи хибність такої класифікації щодо інших галузевих законів, відзначу, що відносно кримінального закону вона, певно, є слушною. Дійсно, як писав Г.В.Ф. Гегель, закону завжди необхідне поліпшення, завжди існує потреба у нових правових визначеннях. “Ставити кодексу вимогу щоб він був абсолютно закінченим і не допускав подальших визначень... значить не розуміти природи таких кінцевих предметів як приватне право, в яких так звана досконалість є постійним наближенням...”[7].

З огляду на ці два фактори – кардинальні реформування в країні та прагнення до удосконалення – кримінальний закон України за останні роки зазнав значних змін. Варто відзначити, що лише за останні 11 років його чинності (1991-2001 роки) зміни до КК України 1960 року[8] вносилися 77 разів, причому було змінено, включено чи виключено понад 200 його статей. Проте, навіть таке обширне реформування КК України 1960 року не було достатнім, аби кримінальний закон України відповідав сучасним реаліям суспільного життя та сьогоднішньому рівню розвитку кримінально-правової науки. Справедливо звертають на це увагу В.Я. Тацій та В.В. Сташис, які пишуть, що КК України 1960 року “хоча й змінювався та доповнювався в останні роки, але в цілому мав серйозні вади, і не відповідав повною мірою як новим потребам суспільства і держави, так і сучасній теорії кримінального права”[9]. У зв’язку з цим був розроблений і 5 квітня 2001 року прийнятий Верховною Радою України новий КК України, який набув чинності з 1 вересня 2001 року[10]. Однак і з прийняттям цього Кодексу зміни кримінального закону не припинилися. І це цілком зрозуміло. “Кодекс, що приймається під час проведення реформ, об’єктивно не здатен стати стабільним. Реформування суспільства – процес тривалий і він відначально зумовлює подальше удосконалення Кодексу”[11]. Саме тому за неповних три роки його чинності КК України 2001 року вже 14 разів піддавався змінам та доповненням (станом на 1 червня 2004 року), при чому до Кодексу було

Відгуки про книгу Чинність і дія кримінального закону в часі - Юрій Анатолійович Пономаренко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: