т. 9 - Драматичні твори - Винниченко В. К.

Дядько з бат. Та от кажуть, ніби права якісь вийшли... А які то права - господь його святий знає... Та оце покинув жінку на возі, а сам пішов... Думаю, може знайдеться якийсь студент та розкаже... (Весь час широко, добродушно всміхається й озирає всіх ласкавими очима).

Лія. Маніфест вийшов про конституцію...

Дядько з бат. (нічого не розуміючи). А! Скажіть на милость!... А що ж воно, звиніть, то за... як ви сказали?

Мазун. Кон-ститу-ція... То, значить, такий порядок, що не цар видає закони, а виборні од усього народу...

Дядько з бат. (дуже уважно). Так, так, так... Скажіть на милость!

Мазун. Тільки не дуже радійте, бо правительство хоче обдурить народ...

Дядько з бат. Обдурить?

Мазун. Правительство хоче, щоб люди вибирали своїх виборних...

Дядько з бат. (значно, силкуючись зрозуміти). Виборних? Так, так...

Мазун. І мужики мають право вибирать. Тільки їх наперед через сито просіють...

Дядько з бат. Ну, то ще добре, що через сито тільки! Нас тепер на камінь пускають... А нащот землі... не слихать?...

Мазун. Е, дядьку!... Землю тоді дадут, як мужики сами її видеруть.

Дядько з бат. Е! Коли ж цупко чортові пани держаться... Сплоха не видереш!.. (В юрбі сміх, дядько й собі сміється).

Чийсь голос. А ви й руками, й зубами!... Все одно зуби на полицю прийдеться класти.

Лія. А забастовки у вас були?

Дядько з бат. Ой-ой-ой!...

Лія. Були?

Дядько з бат. А чому ж ні? Там одному панові, верстов десять од нас, дак чисто випалили яконовію... А другого так трохи й не вбили. Спасибі, староста одрятував. (В юрбі сміх. Чути: «Ого!... Ось це так забастовка... Ну, ну!»). Були й у нас ті забастовки. Так не до талії вони нам.

Мазун. Не до талії?

Дядько з бат. Атож. Нам землі треба... От, знаєте, якби ви в нас зробили митюжок! Прошу вашої милости. (В юрбі: «Що? Що?... Митюжок?»).

Мазун. Який митюжок?

Дядько з бат. Та от як у вас тут зветься, сходку значить... Прошу ва...

Мазун. А!... Мітинг, митюжок... Добре! Можна.

Дядько з бат. Та нащот землі нам об’яснили... Знаєте, мужик - дурак. Скаже йому земський - «так», він і собі каже - «так».

Мазун. Можна, можна... І очинь прикрасно... А як зветься ваше село?

Дядько з бат. Круті Горбики, Берестянської волости.

Мазун. Це далеко від города?

Дядько з бат. Та верстов щитається з тридцять...

Підходить товстий поліцай.

Товстий поліцай. Господа!... Ніззя скопляця!... Р-разойдісь... Тібє, земляк, чево нада? Вхаді сцюдова!…

З юрби:

А тобі яке діло?.. Фараон!

Долой поліцію!

Не маєш права розгонити. Маніфест вийшов.

Товстий поліцай (до юрби). Ось я тобі дам маніфест!...

Мазун. Знаєте що, городовой?.. Ідіть ви собі з богом і не чіпляйтесь... Куди ви, дядьку? Не бійтесь...

Товстий поліцай. Не полагаєця!..

Мазун. Плюньте ви на це!.. Ну, ходімте, дядьку!..

Іде з дядьком за правий ріг. Всі теж починають розходитись. З-за лівого рогу виходить Грицько й підходить до Лії.

Лія. А! Філософ... Ну? Як сьогодні?

Грицько (ніяково). Нічого... Що ж це мітингу нема?

Лія. Буде, підождіть. Мартин скликає комітет обсудить, чи робить сьогодні, чи ні.

Грицько. Да... Коло собору хулігани копошаться... Здається, щось затівають...

Лія (сміючись). Чого ж ви не агітували їх?

Грицько. Е, Ліє... Це більше сумно, ніж смішно.

Лія. Ай-ну! Сознайтесь, що ви вчора зробили глупость...

Грицько. Може й глупость, тільки не через те, що ви думаєте.

Лія. Через що б ви її не зробили, а глупость зостається глупостю.

Грицько. Хто його зна... Мені здається, що... Ну, не будемо про це говорить.

Мазун (хутко підходить). А! Моє поважаннє пану! Весело й жартовливо здоровкається. Як сі маєте?

Грицько (в тон йому). Дєкую, дєкую...

Мазун. Ну, що? Сьогодні инший настрій, правда?..

Грицько. Чого ж йому бути иншим?

Мазун. Як чого? Та ви гляньте! Поводить рукою навкруги. Рух, радість, життя... Та ви що?... З Марса приїхали?

Грицько. Е, знаєте, коли в душі весна, то й скрип пилки по залізі здається солов’їним, співом; а коли там осінь, то й солов’їний спів скрипить і ріже, як пилка. «Рух, радість...»

Мазун. Ну, знаєте, в звичайний час може трохи й так, а тепер... коли все навкруги росте, коли... Та гляньте круг себе: коли ви бачили таке - прокламації, мітинги, поліцаї про революцію балакають... Все хвилюється, всяке готове до бою... Е, Грицько, ваш учорашній настрій справді не пройшов! А ви ж таки, позвольте вам виразиться, революціонер...

Грицько. Е, революціонер, революціонер.. Наче революціонер щось справді виключне, особливе... Така ж дизгармонічна, жалка істота, як і хулігани.

Лія. Ай-ну!..

Мазун. Изволітє чепухенцію сказать, шановний пане. Дуже вас песимізм одолєл...

Грицько. Зовсім не чепухенцію і не песимізм... Власне кажучи, за що ми боремся?.. За те, щоб одні мали до обіду курку, а другі щоб не мали за обідом шампанського. А те, що якраз нас робить людьми, зоставляється