Темний або приборкання норовливого - Люсі Лі
Дарина
Тимофій залишається у мене ночувати, звісно що в моєму ліжку, бо на дивані у вітальні спати категорично відмовився.
Коментуючи це ти що я тобі пропозицію зробив, а ти мене на диван спати. Ще й очі такі ображені зробив, що довелося мені капітулювати. Тому довелося погодитись з його аргументами, та знову повестися на гарні очі.
Спати звісно мені ніхто не дав.
Бо він всю ніч безсовісно мене зваблював, але я не могла розслабитися через те що в домі спить мама. Та він не вгамувався і все ж таки декілька разів довів мене до незабутньої насолоди, тому заснути нам вдалося лише під ранок.
Прокинулася від приємної знемоги внизу живота розплющивши очі бачу над собою задоволене обличчя Тимофія.
– Тепер ти ніяк від мене не відвернешся, моя чарівна фея, — розтягує чуттєві губи у звабливій усмішці.
– Чому це? – розгублено витріщаючись на чоловіка проговорюю ще сонним від сну голосом.
— Тому, що, мама Світлана пішла та залишила нас одних і обіцяла повернутися не раніше, ніж до обіду, — ще ширше всміхаючись, та граючи бровами тягне цей звабник
– Звідки ти знаєш?
– Вона мені сама сказала. Поки ти солодко спала, ми з нею встигли попити кави. Вона ще хотіла мене смачним сніданком нагодувати, але я повідомив, що сніданком мене нагодує моя майбутня дружина.
Від цих слів я обурено зводжу брови.
– Я тобі ще не відповіла згодою, — невдоволено буркочу.
– Та ти не хвилюйся, цього і не треба робити. Ми вже з твоєю мамою про все домовились, — задоволено тягне.
– В сенсі домовилися?! - випалюю відчуваючи як у мені починає підійматися пекуча хвиля роздратованості. Найбільше що я не любила у своєму житті, це коли за моєю спиною щось за мене вирішували.
Бачачи мою реакцію на його слова Тимофій починає голосно реготати.
– Ух, ти аж побагровіла від натуги, розслабся крихітко я пожартував. Ми з твоєю мамою справді пили каву, та нічого такого ми із нею не обговорювали.
– І навіщо був зараз увесь цей цирк, — схрестивши на грудях руки, роздратовано шиплю. – І що це взагалі за жарти такі.
– Ну пробач, зайченя мені просто подобається коли ти дратуєшся, тоді ти стаєш ще сексуальнішою та бажанішою для мене, так звабливо червонієш, я шаленію від цього, — хрипко промовляє мені на вушко, з усмішкою Чеширського кота.
От гад такий.
Підтиснувши губи легенько б'ю йому долонями в груди намагаючись скинути з себе. Та де там. Цю громадину мені навіть зрушити з місця не вдається. Він так і залишається нависати наді мною, пропалюючи відвертим поглядом і нахабно скалячись.
– А якщо я зараз візьму і відмовлюся від твоєї пропозиції, — мені чомусь захотілося стерти з його обличчя, цю самовдоволену посмішку.
О диво і мені це вдається. Чоловік справді припиняє весело усміхатися, а в зелених очах з'явився небезпечний блиск, ніби чортенята в них забігали.
Ой леле.
– Тоді мені доведеться тобі показати, що ти можеш втратити у разі відмови мені, — хижо звужує очі.
– І як ти збираєшся це зробити….
Але договорити мені не дають. Мої губи миттєво накривають жадібним владним поцілунком, вибиваючи з легень все повітря і змушуючи пришвидшитись серцебиття від миттєвого збудження.
Чоловічі долоні обхоплюють кисті моїх рук і піднявши їх над головою притискають їх до ліжка, перехоплюючи однією рукою. Я звісно намагаюся мляво чинити опір, та під натиском, та безмежною чарівністю цього чоловіка це було практично неможливо.
Його гаряче тіло зваблює своєю хижою міццю, сильні руки що нахабно блукають по мені де їм заманеться зводили з розуму, а поцілунки кружляли голову. І я танула, згоряла, пливлася наче солодка патока на сонці.
Мозок відмовляється що-небудь розуміти, а голова йшла кругом змінюючи образу на пекельне бажання відчути його у собі знову.
Він ніби причарував мене, вприснув якусь отруту, що я наче кішка муркочу від його пестощів та ніжних поцілунків і довірливо лину. Його губи та руки були скрізь, він пестив, цілував, покусував. Це зводило з розуму і я наче божевільна зі стогоном вигинаюся назустріч бажаним ласкам.
Відчувши, що я розм'якла і більше не опираюсь йому нарешті відпускає мої зап'ястя і повільно проводить гарячою долонею вздовж мого тіла, зупиняючись на краю футболки, в якій я і спала.
Глянувши на мене потемнілим від збудження поглядом, ривком стягує її з мене залишаючи в одних трусиках. Його погляд жадібно ковзає по моєму напівоголеному тілу і застигає на невеличкому мереживному шматочку прозорої тканини.
– Тільки не рви! - випалюю, коли його рука сміливо тягнеться до тонкого мережива.
Чоловік мовчки дивиться на мене майже божевільним від шаленого збудження поглядом і підіймає брову.
– Так, не рвати? - перепитує, і через мить, клапоть прозорої тканини залишається у нього в руці, а я зойкаю, від несподіванки та легкого болю. Який замість того щоб привести мене до тями, ще більше затягує у вир пороку. – Пробач, зайченя не втримався, — нахабно шкіриться.
– От ти гад, а якщо це були мої останні труси, — шепочу, тяжко дихаючи.
– Ось і чудово, мені подобається коли ти без трусів, — нахабно повідомляє, а потім близько нахилившись до мого вушка тихо шепоче. – А ще мені подобається, коли ти голосно стогнеш.
І обхопивши губами мочку мого вушка починає ніжно посмоктувати. Від цього дійства мене вигинає дугою і я мимоволі видаю хрипкий стогін задоволення.
– Бог мій, яка ж ти солодка, моя дівчинка, — хрипко шепоче. – Хочеться тебе з’їсти.
Очі чоловіка загоряються несамовитою пожадливістю і він з усією пристрастю впивається мені в вуста, а я вже не тільки не чиню опір навпаки сама обвиваю його шию руками, щоб потягнути на себе.
Бо сил терпіти вже немає і я ширше розсуваю ноги підпускаючи його ближче до себе яскраво відчуваючи його збудження внутрішньою стороною стегон..
Та навіть коли головка його члена торкається моїх складочок чоловік не поспішає входити, продовжуючи несамовито пестити мене.