Темний або приборкання норовливого - Люсі Лі

Темний

Я вже допивав другу пляшку віскі, але свідомість і не думала мене покидати вперто підкидаючи в топку гарячі картини нашого із Дариною пристрасного поцілунку в Олега вдома.

Біс, як я втримався тоді й відступив і досі дивуюся, бо бачити напівоголену крихітку і не мати змоги задовольнити своє бажання для мене справжня мука. 

Саме вчора я остаточно усвідомив що непросто хочу її як жінку, а майже схибився на цій дівчині. Яка і не думає підпускати мене ближче та постійно передбачливо тримає на відстані. Що ще більше зводить з розуму. 

Дар засіла в моїх думках вклинилася в серце пекучим бажанням, спалюючи душу вщент. Зі мною такого ще не було, щоб я наче дурень відступив, коли переді мною майже гола баба, яка так само хоче мене як і я її. 

Та я здався, відступив. Не став давити на крихітку, хоча знав що якщо захочу, то зможу її уламати. Але навіщо? Мені не потрібен одноразовий хоч і до дідька пристрасний секс, мені потрібна вона. Вся без залишку. Така як є. Норовлива і колюча, не довірлива та іноді холодна. Я хочу її будь-яку. Я певно вже не зможу відчути щось подібне до іншої жінки. 

Не знаю чи можна це почуття назвати коханням, бо раніше я ніколи не кохав по справжньому, але після нашої останньої зустрічі в будинку Олега, я усвідомив, що не зможу відмовитися від тих почуттів що викликає в мене Дар.

Тільки вона, своїм ніжним голоском, гнучким тілом викликає в мені пекучу пожежу що може мене або знищити, або навпаки вгамувати та приборкати. Мені достатньо погляду її пронизливих очей, ніжної посмішки, і я готовий підкорятися і робити все що накаже це миле, на перший погляд, зайченя. І мені не страшно обпектися, бо я вже палаю у вогні з почуттів, що роздирають на шматки. 

Коли побачив Дарину у цьому маленькому яскраво червоному бікіні, мало не збожеволів від перезбудження. У цей момент в мені спалахнули два несумісних почуття: ревнощі, скоріше увести мою крихітку якомога далі від безсоромних поглядів інших чоловіків, та навпаки шалена гордість за те що вона така неймовірно зваблива і моя. Ну, майже моя.

Хіть що неодмінно прийшла слідом за захопленням від вигляду звабливого стрункого тіла пробуджує в мені майже звіра. Бажання накинутися на Дар з обіймами й поцілунками майже застеляє мені очі. Ледве стримуючи себе, щоб не накинувся на крихітку, розірвавши гребені ганчірки, бо до скреготу в зубах хочу зараз мою дівчинку, почав як завжди слідувати за нею. Точнісінько наче справжній хижак. Іноді я сам себе лякаюся, особливо своєї одержимості Дариною. 

Вдалий момент не змусив мене довго чекати. Маленька нечепура вимостила гарний купальник сестрички й наче козеня побігла запирати негарну пляму. 

І як доречно не замкнула за собою двері ванної кімнати, хоча навряд чи мене це зупинило б. Я вже був майже на межі.

І ось вона, моя зваблива білява німфа. Стоїть лише в одних трусиках, що смачно обтискають апетитну дупку. Долоні горять від бажання доторкнутися до ніжної шкіри, провести вздовж хребта і… взяти її прямо із заду. М-м-м. В мене аж в очах темніє від бажання, а кров вдаряє у скроні. 

Від мого першого ж дотику дівчина здригається і різко розгортається опалюючи своїм небесно-блакитним поглядом. Нестерпно хочеться поцілувати її солодкі губи, поринути в піддатливий ротик, відчути хрипкий стогін насолоди від того як стрімко входжу в неї.

Та коли Дар, уперши свої ручки мені в груди, просить відпустити. Я мало не збожеволів від пронизливого болю, що прорізала груди, біль ця була від відчаю. 

Я знав і раніше, що таке Біль. Я відчував її не вперше. Коли ховав брата, це було боляче, коли витрачав друзів, коли мене покинули батьки, бо я не відповідав їхньому ідеалу та зараз коли я стояв перед нею повністю відкритий у своїх почуттях готовий йти на все, хоч би вона була зі мною я почувався беззахисним і дуже уразливим. І це було найболючіше.

Мені здавалося ще мить, і я зірвусь, піду на злочин і попри те що вона зараз мені відмовила візьму її силою прямо на цій довбаній раковині. І нехай кричить і виривається, мені вистачить часу, щоб скинути давлячу напругу. Настільки сильно я зараз її хотів, настільки сильно бажав. 

Та я розумів що ніколи не зроблю цього, бо ніколи не зможу зробити їй боляче. 

Як би це не було безглуздо та я залип на ній і ладен був грати за її правилами якими б безглуздими вони не були. 

Хоче романтики, буде їй романтика. Хоче дорослих відносин хоч зараз. Лише одне її слово. Що там потрібно букети квітів побачення під місяцем, аби лише була зі мною. 

А поки що я знову вирішую дати їй час на роздуми. Нехай вирішить чи дійсно я їй не потрібен, або в мене все ж таки є шанс. У чому я навіть не сумніваюся. Бо по іншому і бути не може. 

Я її вкусив і вже не віддам. Будь-якому, горлянку перегризу, нехай тільки до неї хтось доторкнеться. Один сміливий упир Куба, який намагався скривдити Дар уже сидить в ізоляторі. І це щонайменше, що я міг з ним зробити. Йому ще пощастило що я його не розірвав на шматки. 

Вранці мені треба було терміново зайти до Макса, отримати вказівку у справі Сивого. Колишній наш партнер і за сумісництвом, посібник у сливі величезної суми бабла. Бо є підозра що саме він міг бути пов’язаний у замаху на Максима.

Спритний тхір, пів року водив довкола носа мою службу безпеки та потроху відкривав липові рахунки й скидав туди гроші, з кожного великого продажу або угоди компанії. Але все ж таки попався.

Зайшовши до приймальні застигаю у дверях наче заморожений. Дарина зовсім не помічаючи мене сидить спершись на лікоть і уважно слухає співрозмовника, на тому кінці слухавки. Як завжди гарна і така ж неймовірно зваблива. До ломоти у тілі хотілося підійти й загребти крихітку в міцні обійми, щоб зацілувати до нестями.

Звичайно я як завжди контролював себе і поки що залишався непоміченим для дівчини прислухаючись до розмови.

– Так добре мама. У п'ятницю обіцяю відпроситися раніше з роботи. І що, що ми раніше товаришували, моя присутність там є обов'язковою?. Та знаю я, що я не бачила Женю вже сто років, але ми з ним ніколи не були настільки близькими друзями…. Мам, мені набридли твої спроби мене з кимось звести, а тим паче зі старими знайомими. Я тобі вже казала, що стосунки мене поки що не цікавлять, — роздратовано пирхає Дарина та нервово скидає розмову.