Темний або приборкання норовливого - Люсі Лі

– Сестро, ну вгамуйся вже нарешті. Ти що думала, що я заради допомоги тебе запросила на день народження малечі. Звісно що ні. Просто я знала, що інакше тебе не витягти на свято. Ти й раніше не любила виходити в люди, а останнім часом взагалі якась відлюдькувата стала. Може, вистачить уже від усього світу ховатися, та нарешті треба почати отримувати задоволення від життя. 

– Хто тобі сказав, що я ховаюся, — трохи ображено буркочу у відповідь. 

– Ніхто, я й так все бачу я ж твоя рідна кров. І досить розмов, надіваєш ось це й крапка. Всовуючи мені в руки червоне бікіні та ажурну накидку, відрізає сестра. - Чекаю на тебе внизу, гості всі зібралися, тільки ти залишилася, тож не затримуйся, — кинула на останок виходячи з кімнати.

– Зачекай як вже всі зібралися? Хто? ..? - та сестра вже не чує, або удала що не почула.

Робити нічого, довелося натягувати на себе всю цю розпусту, а саме червоне міні бікіні та красиву напівпрозору накидку і йти до басейну, що знаходився на задньому дворі садиби.

Вийшовши на терасу одразу шкодую про те що взагалі погодилася на цю авантюру з купальником. Людей було море, купа незнайомих та найгірше знайомих облич. І найжахливіше, що серед усіх цих очей, що витріщалися на мене, я звернула увагу тільки на одні.

Яскраво зелені, що буквально пожирали мене, огортаючи та затягуючи у свій темний вир пороку.

Мені навіть в пал кинуло як тільки я побачила Тимофія. 

Від цього хижого погляду мені закортіло прикритися та втекти звідси якнайдалі. Адже яскраво червона прозора накидка майже нічого не приховувала.

Тимофій височів над іншими гостями виділяючись серед інших чоловіків висотою свого зросту і розгонистістю потужних плечей. Оскільки чоловік був в одних шортах, можна було без перешкод роздивитися його гарне скульптурне тіло, чим я і займалася разом із більшістю жінок на цьому святі. 

Ні, годі вже витріщатися на нього, наче стурбована самиця, треба ж мати хоч краплю гідності. Та все б нічого, якби так само жадібно мене у відповідь не розглядав Темний. 

Пекло ще вирішить підійти, треба хутко десь загубитися у натовпі. 

Ледве відірвавши погляд від споглядання ідеального чоловічого тіла, сховавшись за офіціантами перебігла у бік сестри, рятуючись від пекельного погляду цього похітливого демона, що вганяв мене в фарбу і змушував тремтіти колінця.

Сестра була поряд з малюками й годувала їх з ложечки, якоюсь огидною на вигляд бурдою.

– Можна я? - підійшовши до дітей, невимушено питаю. Бо дійсно із задоволенням погодую племінників. 

– Звісно, — усміхнувшись відповідає і простягає мені баночку з дитячим харчуванням.

Та я навіть не встигла піднести ложечку до ротика Сашка, як малюк різко смикнув ручкою і перекинув баночку з їжею мені на бюст купальника утворюючи негарну, розпливчасту пляму цікавого кольору.

Лайно! Мало в голос не виялася я. І дійсно якось забагато я останнім часом почала лаятися. 

Замість цього я, безпорадно подивилися на Люду. Бо саме її, дорогий і гарний купальник був зараз у не зрозуміло чому. 

– Йди швидко запери, далі я сама, — хихикаючи й відбираючи у мене ложечку, проговорює Люда. – Або знайди щось інше у мене в шафі. 

– Угу, — розпачливо витягую з себе, та йду у напрямок будинку. 

Ну з того що зараз сталося були й плюси. Я втекла від Тимофія, і можу нарешті зняти з себе це відверте ганчір'я. Хоча і дуже гарне. 

На першому поверсі ванна кімната виявилася чомусь замкненою тому я піднялася на другий поверх у ванну сестри та її чоловіка, щоб все ж-таки запрати цю пляму. 

Зайшовши до ванної кімнати, швидко йду до умивальника дорогою скидаючи накидку і знімаючи верх купальника. Двері не зачиняла, навряд чи хтось сюди увійде це ж кімната господарів будинку. 

І так захопилася пранням, що не відразу почула, як двері ванни грюкнули, пропускаючи когось усередину приміщення.

– Уникаєш мене? – чую хриплуватий, трохи глузливий голос Тимофія, та завмираю на місці. Мене миттєво кидає в жар, а тіло обливає гарячою хвилею.

Я так і стою з ліфом купальника у руках, що тримаю під увімкненим краном боячись обернуться, адже я зараз в одних тільки трусиках. 

Не знаю скільки б я так ще простояла, та буквально через мить я спиною відчуваю жар потужного чоловічого тіла, що наблизилося до мене. Та гарячі великі долоні, які нахабно лягають мені на талію, стискаючи та притягуючи до себе ближче.

Цієї ж секунди я різко обертаюся, зустрівшись поглядом з його зеленими що ніби зачаровували відкрила рота, щоб гаркнути на нього, та нічого не можу навіть відповісти.

Його долоня ніжно ковзнувши по чутливій шкірі грудей обхоплює мене за підборіддя, щоб змусити мене повністю розгорнутися до нього обличчям. 

– Тимофію, не треба, — хрипко шепочу, коли його губи тягнуться до моїх. 

– Що не треба, красуне? - відверто дивлячись мені на вуста схиляє голову набік.

Схаменувшись, спробувала прикрити долонями голі груди, що так відверто шкрябали оголеними сосками по його гладкій шкірі. І вже навіть піднесла руки, та чоловік перехопив мої кисті, стискаючи їх у лещата своїх величезних долонь. 

– Не треба цієї гри звісно, — відповідаю ледь дихаючи від збудження, що неминуче наринуло від близькості цього чоловіка.

– Це тобі не треба тікати від мене наче я якийсь маніяк, крихітко, — нахилившись до мого вушка тяжко дихаючи хрипко шепоче. – Я ж з розуму від тебе сходжу.

Погляд його потемнілих очей жадібно ковзає по моєму обличчю і зупинився на напіввідчинених губах. В цей самий момент мені до сверблячки, захотілося знову відчути смак його поцілунку. Відчути терпкість його трохи твердих і владних губ. І забувши про все на світі ставши навпочіпки сама тягнуся до нього вже не тямлячи себе від того, що творю ведена лише одним, пекучим нестерпним бажанням, знову відчути цього чоловіка на собі…, та в собі.

Тимофій, обхопивши мене та міцно притиснувши до себе жадібно відповідає на поцілунок, ще більше розпалюючи дотиком до свого оголеного гарячого могутнього тіла.