Темний або приборкання норовливого - Люсі Лі

З цього самого понеділка Тимофій почав мені щодня писати, або телефонувати наполегливо домагаючись зустрічі зі мною поза роботою. Я навіть встигла звикнути до такого прояву уваги з його боку. І з радістю відповідала на його вульгарні підколи, не менш “лагідними” відповідями. Тренуючи на ньому своє нещодавно придбане вміння влучно ставити його на місце. Хоч щось корисне здобуду у спілкуванні з цим неможливим нахабою.

У п'ятницю, під кінець робочого дня зовсім забігавшись, оскільки день перед вихідними завжди насичений забула, що домовилася із мамою що наберу її перед тим як виходити з роботи, щоб вона за мною заїхала, бо у ці відхідні я планувала відпочивати вдома. І коли в сумочці грає мелодія вхідного дзвінка я, не зволікаючи одразу відповідаю, бо звісно впевнена що це телефонує мама. 

– Так, — радісно проговорюю навіть не глянувши на екран смартфона. 

– Привіт цукерочко, скучила? - слух ріже нахабний голос мого колишнього. І тільки зараз глянувши на екран, бачу що номер з якого телефонує Віталій невідомий.

– Віталіку? - напружено перепитую, хоча звісно одразу впізнаю його манеру говорити. Ніби розтягуючи слова.

– Здається я поставив тобі запитання, — голосно гаркає і я розумію що він п’яний. 

– Ти щось хотів? – ігноруючи його випад холодно карбую, в будь-яку мить готова скинути розмову. 

– Та-а-ак, тебе, — хрипить у слухавку, мабуть, вважаючи свій голос неймовірно сексуальним. 

– Ми з тобою розсталися більше ніж пів року назад, ти що з дуба рухнув? 

– Мені нагадати тобі що ми не розсталися, а це я тебе кинув. Та ось вирішив що за цей час ти добре все обміркувала, та зрозуміла свою помилку. Своєю чергою готовий тебе пробачити та знову зустрічатися із тобою. Звісно якщо в мене буде регулярний палкий гарячий секс.

– Що? - сівши на крісло навіть рота відкриваю від обурення. 

– Готовий навіть надати тобі декілька уроків, — чую як чоловік задоволено регоче в трубку. 

Пам’ятаючи про те що з Віталієм потрібно бути обережною, бо в нього дуже впливові батьки адвокати, стиснувши кулаки до побілілих кістяшок, стримуючи себе, щоб не зірватися та не послати цього покидька якомога далі, спокійно промовляю:

– Послухай Віталік, адже ти симпатичний хлопець і грошей курки не клюють, невже ти собі нікого не можеш знайти для цих своїх занять більш досвідченішого, навіщо тобі я?

 – Цукерочко, ти досі так нічого і не зрозуміла. Якщо я вирішив тебе трахнути, то так воно і буде, і мені зовсім не потрібно, на це твоя згода! - голосно волає у слухавку.

Злякавшись, одразу скидаю виклик і миттю відключаю телефона. От і поговорили. Серце майже вистрибує з грудей від пережитого шоку і мене навіть кидає у холодний піт. Якщо до цього я і так була не дуже високої думки про свого колишнього, та після його погроз взагалі ненавиджу. 

Коли я приїхала до гуртожитку мама вже чекала мене біля входу, попри те, що я зовсім забула їй зателефонувати.

З неприємними передчуттям та тяжким серцем після дзвінка колишнього їду додому. Та недарма кажуть, що вдома навіть стіни лікують. Закрутившись у вирі домашніх обов'язків, які я після свого приїзду виконую із подвійним задоволенням, скоро взагалі забуваю про неприємну телефонну розмову з Віталієм. Тому у понеділок, після плідних вихідних наповнених позитивом та справжнім відпочинком вдома, з’являюся на роботі у піднесеному настрої. 

День у середині липня був чудовий та неймовірно теплий, попри те що вже зранку сильно парило ніби перед дощем. Тому вирішую не заморочуватися з одягом, та одягаю легке літнє плаття з відкритою спиною. Бюстгальтер через цей відвертий виріз під нього не надягається, та тканина була досить щільною і груди не просвічувались. 

На роботі на мене чекає «приємний» сюрприз у вигляді величезного стосу документів, що просто кричав, негайно привернути до нього увагу. Та ще купа роботи що я, з переляку через дзвінок колишнього не встигла доробити у п’ятницю. 

Боса ще не було, і, швидше за все, сьогодні вже не буде, оскільки всі термінові справи він роздав мені через робочу пошту. 

Це і на краще. Мені завжди працюється легше, коли не підганяють і не відволікають через дрібниці, на кшталт, принеси те, віднеси туди. Ні, звичайно, Максим Вікторович, чудовий керівник, і гріх було скаржитися на нього. Але коли твій безпосередній бос відсутній, і дихається якось легше і працюється комфортніше.

Перше чим зайнялася, це перевірила продукти що були в холодильнику на ступінь їхньої свіжості, та що потрібно буде докупити. Свіжі продукти завжди повинні бути в холодильнику на випадок якщо клієнти, що доволі часто по довгу засиджуються з босом у переговорній захочуть, крім чаїв, випити щось міцніше. Тому в обов'язковому порядку в холодильнику знаходяться, різноманітні смаколики, на кшталт свіжого сиру різних сортів, м'ясних нарізок, оливок, овочів та фруктів. І моїм первинним завданням, як безпосереднього помічника було за всім цим стежити.

Після того, як провела ревізію продуктів та замовила канцелярію, весь день займалася правками договорів що накопичились ще з попереднього тижня. Та так захопилася усіма цими клопотами, що навіть не помітила закінчення робочого дня.

За вікном було ще світло і глянувши на годинник здивувалася, що було початок на сьому. Додому йти не хотілося, бо знову бачити кислу міну Наташки, яка страждає від чергового нерозділеного кохання, я не витримаю. Бо вже дійсно заплуталася в цих її чоловіках і після п'ятого імені навіть запам'ятовувати припинила. Тому солодко потягнувшись, вирішила ще й прибратися на кухні. Протерти посуд, пил, помити каву машину, ну і щось ще, по дрібницях. 

Включивши телефон, який виявився весь цей час вимкнений аж з п'ятниці, вставила у вуха навушники, та почала підтанцьовуючи, під пісню Sofi Tukker «Swing», прибирання.

Я взагалі любила прибирати чи ще чимось займатися під музику. Танці були моєю стихією та пристрастю яку я колись покинула через травму.

У дитинстві я професійно займалася танцями, та через важку травму коліна більше не змогла виступати на змаганнях. Хоча викладачі, як один, твердили про моє прекрасне майбутнє та успішну кар'єру, та не зрослося.