Замкнене коло - Світлана Талан
Все почалося з того дня, коли до них приїхала молодша сестра батька Іринка. Юркові тоді виповнилось одинадцять років. Це був вік, коли хлопчики ще не досягли юнацького віку, але вже проявляють першу цікавість до жіночого тіла. Іринка навідала батьків напередодні свого весілля, щоб запросити їх на урочистості. Батьки були ще на роботі, а Юрко вже прийшов зі школи.
– Ти не будеш проти, якщо я прийму душ? – запитала вона хлопця. – Здається, що дорожня пилюка в’їлася в тіло. Ти навіть не уявляєш, скільки бруду було у вагоні потяга.
– Як хочеш, – байдуже мовив він.
Іринка зачинилась у ванній кімнаті та відкрила кран з водою. Юрко сидів на кухні, наминаючи борщ із часником. Мимоволі його погляд зупинився на віконці, що вело з кухні до ванної кімнати. Коли батьки робили ремонт, то мама хотіла це віконце закласти цеглою, але батько сказав, що на випадок, коли вимкнуть світло, там буде видно від денного світла. Хлопцю спала думка про те, що можна залізти на стіл та побачити у віконці голу Іринку. Спокуса була надто великою. Хлопець боровся з нею кілька хвилин, намагаючись утамувати її гарячим борщем, а потім не стримав свого бажання. Заради цікавості він став ногами на стіл і витяг шию. Ніби зачарований він дивився на Іринку, не в змозі відірвати погляду. Жінка стояла під струменями води зовсім гола. Юрко вп’явся поглядом в оголені груди, які Іринка повільно, ніби пестячи, намилила милом. Від дотику руки її рожеві соски враз збільшилися в розмірі. Іринка ненароком впустила з рук мило, а потім нахилилася, щоб його підняти. Вона повернулася до хлопця задом, і в одну мить він відчув, як незнайомо напружилося його тіло. Це було нове, зовсім незвідане відчуття, від якого стало незвично млосно внизу живота, але приємно. Жінка підняла мило та звелася. Злякавшись і свого відчуття, і того, що може бути поміченим, хлопець стрімголов зіскочив зі столу й побіг до своєї спальні. І тут він уперше відчув, як тепло з усього тіла пішло шаленою хвилею донизу живота. Вночі він знову і знову прокручував у пам’яті побачене у ванній кімнаті. Юрко тоді не знав, що ця картина буде для нього фатальною, бо вона стала нав’язливою не на один день. Він дорослішав, і вже коли почав залицятися до дівчаток, ця картина завжди з’являлася перед очима.
Ставши старшокласником, він бачив, як дівчатка бігають та передають одна одній для читання книги де Сада. Заради цікавості він прочитав кілька романів. Вони були повні сцен підглядання. Саме такі моменти він вишукував у книжках, бо вони найбільше його хвилювали та збуджували.
На шістнадцятиліття Юрка до них у гості приїхала Іринка зі своїм чоловіком. Хлопець ховав від неї очі, бо здавалося, що вона знає його таємницю. Проте Юрко потоваришував з її чоловіком Романом, який подарував хлопцеві гарний бінокль. Увечері Роман вийшов на балкон покурити, за ним вийшов Юрко з біноклем.
– Ану, дай-но сюди, – попрохав Роман.
Він підніс бінокль до очей.
– Нічого собі! – сказав Роман, – тепер зможеш підглядати за дівчатами у сусідньому будинку.
– Та ну тебе! – відмахнувся Юрко й почервонів, мимоволі згадавши про те, що бачив його дружину без одягу.
І все-таки Роман мав рацію. Юрко дочекався, доки всі полягають спати, взяв бінокль і вийшов на балкон. Добре, що батько обабіч балкона зробив перегородки від сусідів, щоб ті не зазирали. Хлопець пройшовся поглядом по всіх вікнах. Зазвичай, люди в багатоповерхівці не ховалися за фіранками, тому можна було спостерігати доволі цікаві епізоди з чужого життя. Був лише один ґандж – ванні кімнати не мали вікон, які б виходили надвір. Аж раптом хлопець побачив те, від чого забило дух. На п’ятому поверсі велике вікно спальні було навстіж відчинене. В кімнаті горіло світло, і Юрко бачив велике ліжко, на якому сиділа оголена дівчина. Напевно, вона щойно прийняла душ, бо розчісувала ще мокре волосся, дивлячись у люстерко, яке тримала в руці. Раптом вона підскочила та побігла. Дівчина повернулася не сама. До спальні зайшов чоловік. Він був набагато старший за дівчину. Юркові перехопило дух, коли білявка почала з ним цілуватися й поспіхом знімала з чоловіка одяг. Вони були перед хлопцем зовсім голі. Юрко відчув себе шпигуном, бо міг бачити закоханих, а ті про це навіть не здогадувалися. Він відчував страх бути заскоченим за підгляданням, але це ще більше підсилювало його збудження та лоскотало нерви. Йшла обертом голова, коли хлопець став свідком сексуальної гри закоханих. Він хотів відвести погляд, але вже не міг – це було понад його сили. Юрко додивився до кінця. Він став свідком того, як по-зміїному звивалося тіло дівчини, як потім судомно здригнулися тіла коханців, як вони стомлено розкинули на ліжку свої оголені тіла. Хлопець був такий збуджений уперше в житті.
Від того дня Юрко з нетерпінням чекав вечорів, коли можна було залишитися наодинці з біноклем у руках. Чоловік приходив до дівчини не кожного вечора. Частіше за все він кудись ішов, покинувши дівчину вдома саму, і тільки іноді залишався на ніч. Із цього Юрко зробив висновок, що чоловік є коханцем дівчини і, напевно, має родину. Але для Юрка це було неважливо. Він навіть не помітив, як підглядання стало для нього не лише звичкою, а й нагальною потребою. Юрко втрутився в інтимну сферу чужих людей без їхнього на те дозволу та відома, і це давало йому присмак влади над тими, за ким підглядав. Він не помітив, як став ненаситним до підглядання, як ця потреба стала необхідністю. Бажання підглядання невпинно й інтенсивно зростало. Юрко не зчувся, як ця гра затяглася. Його однолітки вже мали реальні сексуальні стосунки з дівчатами, а він завис десь між своїми фантазіями та підгляданнями за чужим інтимним життям…
Першою жінкою у нього була Оля. Вона була не проти переспати з молоденькими хлопчиками. Одного
