Том 12 - Леся Українка

«Продовольствие» тепер в обох общ[ествах] необов’язкове, а замовивши за годину вперед, можна їсти за табльдотом — обід за 1 p., снідання за 75 к.; чай варто мати свій, а за воду платиться по 10 к. за великий чайник. Крім того, можна і на остановках обідати десь в місті, напрїиклад], в Севастополі і т. д., хоча се ледве чи дешевше. З Батума до Тифліса II кл[ас] коштує 6 р. (з копійками), а з Тифліса в Телав диліжанс — 5 р. Коли хто говоритиме про якісь небезпеки дороги з Тифліса в Телав, то не слухай, бо то дурниці,— дорога тут прекрасна, «нападений» вже давно ніяких нема, тільки «по старій пам’яті» один пункт, недалеко від Телава, оберігають стражники і їх недосвідчені пасажири часом приймають за розбійників і з того мають тривожні хвилини. По теперішньому сезону можна до Телава з Тифліса і за один день заїхати — виїхавши в 6-й годіині] рано, тут будеш у 8 веч[ора]. Коли хто їде компанією в 4 чол[овіки], то може взяти 4-хмісну коляску за 22 р. 50 к. і їхати з якими хоче остановками, хоч і 3 дні,— якщо їхатимеш з обома Михалями і з мамою, то варто вам узяти коляску. Хоча за Михаля-меншого, певне, нігде не платитимеш. І диліжанси, і коляски наймаються і відправляються з Тифліса, з Ольгинської ул[иці], з так званої «розгонної пошти» — се місце центральне, і його там всяк знає. В Тифлісі варто спинитись на кілька днів відпочити перед диліжансом. Ми там спинялись в «Северных номерах» на Головінському проспекті («тамошний Крещатик») — отель неважний, але я не знаю, які там інші, знаю тільки, що їх там багато. В Батумі можна і не спинятись надовго; там і так приходиться годин 10 ждати від парохода до поїзда, і люди здебільшого відвозять речі на вокзал, а самі йдуть на бульвар до моря і там цілий день проводять без нудьги, бо там дуже гарно. З Батума до Тифліса 12 годіин] їзди. От, здається, і всі головні відомості про те, як дістатися сюди. Як бачиш, нетрудно та й не так дорого (в Києві більше проживеш, сидячи на місці), а хто не такий розклеєний, як, напрїиклад], я, то воно, може^ не так і втомно, до того ж тепер сезон для подорожів паикращий — вже не холодно, а ще не дуже гаряче (хоча тут у нас сьогодні вже +20 R в затінку, але се якось зовсім не почувається за спеку).

Хоча ми часто поскрипуєм, особливо я, але думаю, що се тебе не буде томити, бо клопоту се нікому не завдав і рідко доходить до того, щоб похоже було на серйозну слабість,— от в такім роді, як було в мене в Києві на переїзді з Берліна,— пам’ятаєш? На око я тоді була майже здорова. Думаю, що літом я почуватимусь не зле. Хоча оце я з листом запізнилась таки через слабість: була кров з нирок і спина та боки дуже боліли, в правому боці було немов кругле «стороннє тіло» і неначе давило на все усередині, при тому t° всього 37,5, але я почувалася слабо. Сьогодні вже нічого, минуло. Се трапилось, може, через те, що перша половина квітня була чогось холодна і дуже мокра, а, може, й через тяжкий настрій у мене, а, може, я втомилась, пішовши трохи на гору, а, може, од всього разом.

Вчора я отримала посилку. Спасибі Михайлові — се ж, певне, він одправив? Тільки я б хотіла знати, як-то воно з фотографіями (портретами, що їх було багато в моїй скрині) та з Мойсеєм і Гейне. Чи вони пришлються окро-ме, чи, може, як-небудь пропали? Коли пропали, то се дуже велика шкода для мене.

Ну, Лілеєнько, чи приїдеш же? Я б хотіла, щоб ти вже зараз збиралась! Мене вже нетерплячка бере. Найкраще, якби ти телеграфувала, хто з вас має приїхати і коли. Хіба се так трудно зважити?

Маму я вже просила в попередньому листі і тепер знов прошу приїхати. Так само і Михайла. Цілую міцно Вас усіх. Кльоня вітає і в гості просить.

Твоя Леся

P. S. Чи не знаєш ти, наскільки добре випробуване і взагалі чи варте довір’я нове средство проти туберкульозу, що зветься Immunkopfer D-r Spendler's (давоського лікаря)? Це serum (сироватка) для вприскування. Тутешній лікар сю річ вихваляв, і під впливом його Кльоня вже купив сього Immunkopfer «1 серію» (12 ампулок), тільки ще не буде вприскувати тижнів півтора, бо саме прищепив собі віспу (по селах тут раз у раз віспа, а в камеру всякі люди приходять). Я все-таки трохи опасаюсь сеї штуки і хотіла б, щоб ти, коли можеш, навела про неї справки у людей тямущих по сій спеціальності. Буду тобі дуже вдячна, коли хутко напишеш про се; тільки, якщо се тобі завдасть багато клопоту, то не треба, я б не хотіла тебе томити.

Не бійся, що буде в нас тісно, якщо над’їдуть Кльони-ні родичі,— в тім разі ми все одно мали більшу квартиру найняти, літом се нетрудно, а крім того, літом через місяць буде вільна квартира нашого знайомого і сусіда лісничого, бо його родина виїздить у гості кудись і він буде сам на 6 кімнат, то з охотою прийме в сусіди кого-небудь.

161. ДО Ф. М. КОЛЕССИ

28 травня 1909 р. Телаві 15. V 1909

Вельмишановний добродію!

Дуже дякуємо Вам за надіслання початку видрукуваних Ваших записів. Щодо уваг, то можу хіба три малі подати, а то, власне: 1) ледве чи лівобережний українець (Кравченко) міг вимовляти «третій» замість «третій», отже, може б, Ви се переслухали ще в фонографі і відповідно скорегували; 2) хоча Ваш спосіб становити в ключі дієзи відповідно до гами, на якій збудована дума, а не так, як звичайно їх становлять, видається мені дуже дотепним і науковим, але люди, непризвичаєні до такого, можуть попасти в помилку і навіть привчитися виконувати думи з тією помилкою (при мені один добрий музикант довший час грав Вашу думу, невірно уживаючи дієзів, а потім ми уже, знаючи, як повинна звучати дума, догадалися, в чім його помилка) — отже, з уваги на се варто б зробити примітку десь на видному місці, що звертала б увагу виконавців на те, як поставлено знаки в клЬ)чі. Коли сей лист прийде до Вас уже запізно і в корек-ті не