Українська література » Поезія » Том 12 - Леся Українка

Том 12 - Леся Українка

Читаємо онлайн Том 12 - Леся Українка
в теплих костюмах. От тобі й «спека євпаторійська»! Може, через се, може з яких інших причин, але я не зав-важаю, щоб моє здоров’я якось замітно ліпшало. Правда, такого з’явиська, як було в Києві два тижні, не повторялось, але ж то іншої категорії річ, а з нирками, видно, все однаково, бо таки дуже часто кров буває і «обрізками нитки» і так просто; за сей місяць ледве чи проходило коли три дні підряд без крові. Болі бувають рідко, і то незначні. Температура здебільшого нормальна (се проти Ялти прогрес). Але почуття катаральності у всіх «путях» частенько почувається. От не зберусь я все до міста прові-рити вагу там, де я важилась, приїхавши і ще" не вступивши в санаторію. Тут я не важуся, бо я не вважаюсь «ле-чащеюся», а тільки «сопровождающею». «Не лечащаяся» я через те, що Ізраель мені виразно заборонив гідропатію, особливо ж холодну, а тут без сього лічення не розуміють, і, почавши лічитись, прийшлось би раз у раз сперечатись «проти води». Тут єсть мені один прецедент: одна дівчина з якоюсь слабостю нирковою (здається, хронічний нефрит) дійшла тут після холодних обливаннів до такого загострення, що t° була 39°, рвоти щодня і т. п., і тільки після того згодились її перевести на теплі ванни і на всякі теплі процедури, після чого їй поліпшало. Взагалі тут не буває, щоб кому-небудь спочатку не «пробували» холодних способів. А я сього нізащо не хочу.

Невважаючи на холодну погоду і на кров, я все-таки маю «самопочуття» нічого собі. Навіть сі дні пробувала писати (через се не писала листів), і навіть дещо виходило — се завжди якось підіймає мені моральний tonus. Багато значить, що я тут нічого фізично не роблю і нічим не томлюся. Не знаю, як-то далі буде, бо ми тут пробудемо в санаторії ще два тижні, а там Кльоня заявиться в Сімферополь і вже його пошлють куди-небудь на службу. Добре, коли пошлють таки в Євпаторію, як ми сподіваємось, але се не відомо, можуть і в який-небудь Перекоп послати, тоді, може, прийдеться трохи поклопотатись урядженням, але і то великої біди не буде, бо я тоді спроваджу

з Ялти всю свою посуду і пр. і матиму одразу «господарство» готове. Було б добре, якби попасти хоч в «трущобу», але в таку, де є добре молоко, а то ні тут, ні в Ялті неможливо врядити справжнього молочного лічення, а се таки погано. Взагалі я не журитимусь, коли прийдеться де б не було в Криму жити, бо літом скрізь тут буде гаряче і сухо, а як далі від моря, то се хоч і скучно, але мені, може, ще й корисніше.

Страх як мені досадно за тебе, що ти з Михалями мусиш у Києві мучитись. Я вже тепер марю про таке: може, Кльоня получить командировку в якесь місто, де не дуже дорого, і, може, тоді тобі дешевше буде жити з нами, ніж у Києві, та й прожили б ми хоч місяців два вкупі. Властиво, в сьому нема нічого неможливого. Правда ж?

-; Яка я однак! Не написала досі, що отримала твого за-казного листа. Але до того часу я н і ч о г о не мала від тебе і ото через те й думала, що, може, ти сердишся та того й мовчиш. Ти не турбуйся ні тим, що мама мені писала, ні тими нібито «неприємностями», що я мала б то «череэ тебе» прийняти. Мама писала більш-менш те, що й ти (що варто б якось таки в Євпаторію попасти), а «неприємності» тії мені крові не псували, тільки Лосєв в моїх очах скомпрометувався, але се повинно б бути більш неприємно йому, ніж мені. Маю все-таки уперту надію, що ми ще поживем сього літа вкупі.

Нехай Михальо-старший вибачить, що не пишу йому тепер. Тут трудно писати — заважають (пишу надворі). Цілую вас обох і Михалюнку. Кльоня вітає. Маму теж цілую.

Леся

140. ДО О. П. КОСАЧ (матері)

10 липня 1908 р. Євпаторія 27/VI 1908, Євпаторія

Люба мамочко!

Пишу тобі в Київ, бо, певне ж, ти таки здебільшого там, а коли ні, то тобі перешлють, куди слід. Хутко ти, певне, получиш від Сластьона маленьку замітку, писану або моєю, або Кльониною рукою, де буде прохання до всіх, хто теє може, помочі для Філарета Колесси, що має виїхати на Україну записувати думи. Отож поясню, що значить сеє з’явшце. Кльоня, почуваючи на собі невиплачений довг по записуванню дум, найшов добродія, що дав трохи грошей на сю мету, і доти писав до всяких музикантів-етнографів, аж таки підбив Філарета Колессу взятися до діла. Об’явилося, що Сластьон має фонографи і, крім того, охоту помагати такій екскурсії, через те екскурсія почнеться з Миргорода, з кобзаря Кравченка та й з самого Сластьона, що знає кілька дум, а далі Колесса, коли встигне хутко вправитись з миргородським репертуаром, поїде до інших кобзарів, яких йому вкажуть добрі люди. От до тих-то добрих людей і звернена та замітка, що ми з Кльонею зложили, аби влег-шити клопіт Сластьонові, але послати її має Сластьон, бо вона ж таки й його обходить, і, може, він схоче щось в ній додати або скоротити. Дуже приємно, що поїде Фі-ларет Колесса, бо се дуже серйозний і розумний музикант-етнограф, і, певно, в нього діло вийде добре. Прошу тебе, помісти тую замітку якнайскоріше, коли отримаєш, бо Колесса має короткі канікули, всього 17г місяці, і варто б, щоб час не гаявся.

Чи не знаєш ти кого у Зінькові, що міг би помогти Колессі знайти зіньківських кобзарів,— Сластьон пише, що там ніби мають бути якісь надзвичайні, але він не внає точно, в яких селах. Чи не знає Шура про кобзарів пирятипських? Та чи буде вона в себе на хуторі сього літа? Коли діло піде добре сього літа, то Колесса і на той рік приїде, так що відомості, зібрані в сій справі, у всякім разі не будуть зайві.

* Про Лілину справу ти вже, звісно, знасш, що вона 8нов було виплила і потім знов розійшлась. Та нехай їй чорт, тутешній дирекції — препротивні люди вони тут, і служити з ними, певне, дуже неприємно. Я вже після того, як вела переговори про Лілю, придивилась до тутешнього відношення до фершалів і інших, воно препогане. І взагалі в початку сезону тут було ліпше, бо й на

Відгуки про книгу Том 12 - Леся Українка (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: