Том 12 - Леся Українка

Твоя Леся

Ще подам тобі результати Кльониного хожденія в земство по твоїй справі. Сказали тут, що вакансій в сей момент нема, а лежать шість прошеній від лікарів, але що все-таки є смисл і тобі подати прошеніє, бо вакансії часто відкриваються несподівано, а тії лікарі, що подали раніше, може, досі вже деінде пристроїлись. Тут земським лікарям платять 1200 на рік і дають хату та опал, а що два роки додають ще по 150 p., поки дійде до 1500 р. Казали, що се тільки за остатній рік таке «предложеніє» велике, а то вони раніш вдавались до бюро пироговського з’їзду, щоб поміг їм знайти лікарів на вакантні місця. Взагалі цеє бюро має значення рекомендаційного бюро для земських лікарів, то, може, було б добре, якби ти мала якісь вв’язки з тим бюро (хоча я не знаю, чи легко того осягти).

Тепер почала тут видаватись сезонна газета «Евпато-рийский листок» (вийшло досі 2 №), то можна б там про тебе якесь об’явленіє умістити, але краще, якби ти сама його зложила, бо, може, я що не так напишу.

От поки що все, що можна було довідатись.

Сумно, що досі не маю ні від кого з вас листів. Чому не пишете? Кланяється всім вам Кльоня. Ще раз цілую всіх.

Леся

137. ДО О. П. КОСАЧ (сестри)

6 червня 1908 р. Євпаторія 24. V 1908. Бвпатория.

Приморская санатория

Любая ЛілеєнькоІ

Відправили ми з п. Лосевим (директор нашої санаторії) тобі телеграму вчора ввечері, і тепер я нетерпляче жду, що то ти відтелеграфуєш. Вчора я не могла ще раз написати тобі листа, бо так голова боліла, що я ледве на світ дивилась, але все ж спромоглась піти до директора, як тільки він дав мені через Кльоню знати, що твоя конкурентка відмовилась і що він хоче запросити тебе. Отож я вже вияснила всі умови: по приїзді твоїм сюди тобі мають видати 15 р. «прогонів» (не в щот 70 р. місячної плати), а обов’язки твої будуть більш надзирательські, чи пак фершальські), ніж лікарські, бо назначати лічення будуть тутешні постійні лікарі, а ти маєш слідити за на-лежитим виконуванням його. Занята будеш од 8-ї (скоріш 9-ї) рано, до 1 г[одини] пополудні, решта часу належить тобі. Робота тут, оскільки я тямлю, не тяжка, тілько одна фершалка не справляється тепер, бо трудно поспівати у всі «отділенія». Панії тут ждуть тебе дуже, бо їм все-таки хочеться бути під наглядом справжньої лікарки, а не фершалки, отож вони все осаждають мене питаннями, чи то ти таки іменно приїдеш (чутки тут розходяться хутко, і вони вже знають про наші переговори). Тобі Лосєв телеграфував, що служба твоя має початись з 1-го іюня, але я б радила тобі приїхати хоч днів на два раніше, щоб мати час врядитись. Май на увазі, що з Одеси не щодня йдуть пароходи в Євпаторію, то, може, трапиться який лишній день і в Одесі просидіти, тому краще з виїздом не гайся, а якщо трапиться загаятись, то вже краще їдь просто залізницею в Сімферополь, а звідти в Євпаторію можна або кіньми або автомобілем: тепер багато людей їдуть автомобілем, бо то хутко (всього 2V2 години їзди) і не дуже дорого — 6 р. від людини (малі, здається, не платять).

Якщо ти не схочеш їхати на сю роботу, то не сподіваюсь знайти тобі кращу, бо й се щасливий випадок, що трапилось позаочі щось знайти. Все-таки можу публікувати в газеті, якщо скажеш.

Ну, кінчаю, бо знов починає голова поболювати. Телеграфуй, коли й з якої дороги приїдеш, то, може, я прийду на зустріч (хоча деякі пароходи в 5-й год. рано приходять, то до такого не вспішуся). Спинитись краще в С.-Петербурзькій гостиниці, бо то близько від санаторії, а як там буде задорого або місця бракуватиме, то в «Росії», хоч вона і дальше (але тут звожчики не дорогі), а там уже Кльоня поможе тобі знайти хату. Де буде літом Михайло-старший? Чи сюди приїде? Нехай мама не сердиться, що не пишу: трудно було. Хутко напишу їй. Кльоня вітає, я цілую тебе і всіх вас.

Твоя Лсхя

(Ми послали дядині брошурку про нашу санаторію — чи ти читала її? Все-таки варто прочитати).

(Мене тут знайти легко в санаторії: ми займаємо № 14, то й так мене вже всі знають).

138. ДО О. П. КОСАЧ (сестри)

29 червня 1908 р. Євпаторія 16. VI 1908. Євпаторія

Любая Лілеєнько!

Уяви собі, що знов відновляються переговори про запрошення тебе сюди. Сьогодні одна людина з медичного персоналу питала мене, чи ти ще в Києві і чи згодишся приїхати, якщо тебе знов запросять? Я сказала, що, певне, в Києві і, певне, згодишся, але щоб сі запросини були відновлені від імені дирекції в виразній і не допускаючій ніяких сумнівів формі. Такий поворот стався через те, що фельдшериця відмовилась електризувати, а пацієнтки рішуче домагаються, щоб була їм лікарка.

Не трачу надії, що ти приїдеш. Михаля і я поможу глядіти, так що і п. Кривинюк може робити роботу, аби знайшов. Квартири трохи подешевіли, і з’їзд менший, ніж сподівано. Цілую тебе міцно.

Леся

Михаля можна приводить на весь день до нас, він нам не заважатиме.

139. ДО О. П. КОСАЧ (сестри)

2 липня 1908 р. Євпаторія 19. VI 1908. Євпаторія

Любая Лілеєнько!

Дуже жалую, що послала тобі останню одкритку, бо сьогодні довідалась, що все то, очевидно, була одна «игра ума», себто хоч фельдшериця і пацієнтки хочуть, але дирекція не хоче нікого з лікарок запрошувати, бо має загальну дурну і паскудну тенденцію наганяти економію па медичному персоналі. Ну, і чорт з ними, коли так, бо працювати при такій «економній» дирекції, певне, дуже неприємно. За Євпаторією дуже не жалуй, бо з нею щось сього року непевне робиться: всього два дні за весь сей час було гаряче, а то все так собі, а се з 1-го іюня і досі про-сто-таки холодно (!); воно то по термометру виходить +20°, +22°, але що при тому якийсь проникливий вітер

3 півночі, то в затінку майже неможливо сидіти, хоч на сонці часом і пече. Увечері з 7-ї г[одини] всі ходять в пальто або