Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр
1996
Зимові розвагиРаз Миколу по приколу
Ми на сніг жбурнули голим.
Він тремтить, мов цуценя,
Бо прикол не доганя.
Типова історіяЯ, тіпа, класний малий,
Я фірму, тіпа, мав.
Зустрів я, тіпа, Галю,
І вийшла, тіпа, лав.
Поїхали ми, тіпа…
У, тіпа, ресторан.
І там зустріли тіпа,
Ну, тіпа, друг Колян.
Колян був, тіпа, п’яний,
Він, тіпа, до Галі,́
А я сказав Коляну:
— Ти, тіпа, отвалі.
А Коля, тіпа, кулю
Мені, тіпа, в живіт.
Хотів дихнуть — а дулю!
Я вмер, тіпа, привіт.
Лише в останні миті
Звертаюсь до братків:
— Братки! Я жив на світі
Чи тільки «тіпа» жив?
Прокол гетьмана«Група вищих посадовців держави поклала квіти до пам’ятника Богдану Хмельницькому, а потім ще довго стояла, поринувши в роздуми…»
З ранкових газет.
— Скажи, Богдане, прямо
Як гетьман, як вояк.
Яку прийнять програму?
Не виберем ніяк.
Ото зберемось в Раду,
І галас день та ніч.
Якби ти дав пораду,
Так з нас би могорич…
Ожив Богдан, і ясно
Промовив на коні:
«Я раджу вам не красти!»
І знов зокам’янів.
— Ну, це, брат несерйозно,
Нема таких програм.
Де вступ? Де перший розділ?
І хто повірить нам,
Як скажемо два слова:
«Не вкрадемо — це гріх».
Не тільки піпл, корови
Піднімуть нас на сміх!
Ми думали, ти — гетьман,
В тобі глибокий зміст,
Що хлопець ти конкретний,
А ти, брат, утопіст.
2003
Лист з Голанських висотОй, Голани мої, ви Голани!
Сектор Газа, «узі» та Моссад…
Звавсь колись Суботенком Степаном,
А тепер звуся Іцик Шабад.
Закрутився у хвилях міграцій,
Жінка й теща кричали: «ОВІР!»
Тільки досі вночі мені сняться
Наш колгосп і Петро-бригадир.
Я лежу у голанськім окопі,
Як звелів мені батько Шарон.
Десять літ ми не бачились, хлопці,
Десять літ не пили самогон.
За горбочком араби, араби…
Міцно пейс, наче вуса, кручу.
«Гей, в атаку!» — подзвонять зі штабу.
«Хай живе Тель-Авів!» — закричу.
Як ви там, друзяки з-під Полтави?
Чи скінчилась ота каламуть?
Збудували нарешті державу?
Десь я чув, у вас менше крадуть.
Напишіть, бо так знати охота,
Чи цвіте яблуневий мій сад.
Залишаюсь солдатом спец-роти,
Друг ваш Стьопа та Іцик Шабад.
2001
Травневий спогадВ часи, пригадую, прадавні
Ми святкували 1-е Травня.
Чіпляв комсорг червоний бант,
А ми хапали транспарант
І шикувались гарно
З портретом німця Карла.
Іще носили на руках
Того, з бровами і в зірках,
І нишком у колонах
Давились самогоном.
А щоб сексот не здибав, пес,
Волали “Слава КаПеРеС!”
О, молодість бурхлива!
Щаслива і жахлива…
Пісня про Мавку(страшна колискова)
Поміж хатами блукала
Як вовчок,
Януковичем лякала
Діточок.
Ой, ховайтеся під ковдру,
Лячно скрізь,
Зараз прийде Янукович,
Всіх поїсть!
Всіх подушить і на дачу
Забере,
Хто вночі його побачить,
Той помре!
В нього зуби наче шабля
Ятаган,
В нього руки наче граблі –
Монстрюган!
А у мене личко біле
Як той сніг,
І сама я така мила,
Краще всіх!
Ти не бійсь мене, дитинко,
Засинай,
Загорну тебе в хустинку,
І бай-бай…
Понесу тебе в болото,
Не кричи,
В лісі там живе дрімота,
І сичі.
Будем разом рідним краєм
Ми скакать,
Януковичем-бабаєм
Всіх лякать.
З пугачами, лішаками
Гнать пургу,
Та кричати між гілками:
«Пу-гу! Пу-гу! Пу-гу!»