Том 9 - Леся Українка

— Чолом, чолом (2), сестро наша, бо то ж була мати наша!

Ходім, сестро (2), на три шляшки, будем бити пани-ляшки, будем бити (2) — розбивати, будем гроші здобувати!

— Стійте, братця (2), становіться, бо чужа кров — не водиця,

бо чужа кров (2) — не водиця, розливати не годиться!

Годі, братця (2), панувати, та ходімо торувати, та ходімо (2) торувати, хліба й солі заробляти, хліба й солі (2) заробляти, стару матір годувати!

Старші пішли (2) панувати, а найменший — торувати, а найменший (2) — торувати, хліба й солі заробляти, хліба й солі (2) заробляти, стару матір годувати.

Інші мелодії: Олексій Гулак-Артемовський. Нар. укр. пісні з голосом. К., 1868 і 1883 p., № 26; Kolberg. Poku-cie, II, № 32—33; Лисенко в Mat. etn. z okolic Pliskowa.— Zb. wiad., t. VIII, № 127, і в VI вип. його одноголосних пісень, № 5. Парал. тексти без нот: Чуб., V, № 479, ст.

1 І так далі від початку до слів «Біля вогню розбой сидить».

910—914; Голов., II, ст. 45, № 11 (колядка), ст. 599, № 35, ст. 700, № 2; Яворницький, № 477 і 478; Бессара-ба, Херс., № 411 і 412; Гнєдич, № 626.

Дальших слів пісні не записано, і по збірниках укр. пісень я не знайшов ні пісні з подібними початковими словами, ні варіанта мелодії. Я її завів у розділ балад через те, що в збірнику польських пісень Gloger’a Piesni ludu (Krakow, 1892) зустрів баладу, що починається так само: «Na Podolu Ьіаїу kamien, podolanka siedzi па піт». Тема: дівчина отруїла свого брата з намови жениха. Балада на цю тему широко розпросторена і серед українського народу, більшість варіантів у нас починається словами «Ой Сербине, Сербиночку, сватай мене, дівчиночку». В моїх неопублікованих матеріалах є мелодія до цеї укр. балади з Гадяцького повіту, якої ритмічна схема однакова із схемою колодяженської «На Подолі білий камінь». Мелодії польського варіанта у Глогера і українських — у Лисенка, VII, № 27, і Остаповича, І, № 1, не мають нічого спільного з колодяженською. Парал. тексти без нот: Бес-сараба, Херс., № 268 і 269.

Коло млина калина, там удова ходила, гей, гей, о-хо-хо!

Там удова ходила.

Далі слів від Лесі не записано, але, пригадуючи чуті від неї уривки і зіставляючи їх з відомими мені по друкованих джерелах текстами, я приходжу до висновку, що це — пісня про шлюб матері з сином і сестри з братом. Варіанти з нотами: Kolberg. Pokucie, II, № 35—37; Wolyn, № 537; Zbior wiadomosci do antr. kr., VIII; Mat. etnogr. z okolic Pliskowa, № 128; Ф. Колесса. Ритміка укр. нар. пісень. Львів, 1907 p., ст. 124; Роздольський — Людкевич, № 337—338; Янчук. Белор. песни, № 101 (мел. № 19). Пор.: Конощенко, І, № 61. Варіанти опубліковані без музики, показані в студії М. Драгоманова «Слов’янські переробки Едіпової історії», надрукованій спочатку в Софії по-болгарськи, а потім по-українськи в IV томі «Розвідок М. Драгоманова про укр. нар. словесність і письменство», Львів, 1907 р. Варіанти цієї пісні цитуються в тій розвідці на стор. 24—31, 47—48 і 103—109. Виясненню генези цеї пісні Драгоманов віддає в своїй розвідці значне і навіть завершуюче місце. Пізніше тої студії опубліковані варіанти: Яворницький, № 481—483; Гнєдич, № 637, 829, 961. Див. іще: Довнар-Запольський. Песни пинчуков, № 380, де показані і інші варіанти; Popowski. Pesni ze wsi Zalewanszczyzny.— Zb. wiad., XII, № 10 і 21. По висновках Драгоманова генеалогія української пісні така: історія Едіпа. Гіпотетичні візантійські церковні переробки цеї історії. Болгарська історія про св. Павла Кесарійського. Французький усний роман про Григорія Великого. Історія св. Григорія в Gesta Romanorum. Білоруські, українські і руські редакції перекладу цеї історії з Gesta Romanorum. Гіпотетична руська пісня про шлюб матері з

сином і сестри з братом. Українська пісня. Драгоманов допускає і скорочену генеалогію — від гіпотетичної церковно-візантійської переробки історії Едіпа через сербську пісню про Находа Сімеуна і знов-таки гіпотетичну руську пісню. Гіпотезу про існування руської пісні, яка була оригіналом для української, Драгоманов угрунтовує тим, що в відомих українських варіантах є сліди впливу руської мови. Справді, ці сліди є либонь у кождім варіанті, хоч в одній, хоч в другій фразі, але з різних варіантів можна зробити таку реконструкцію первісного тексту, при якій русизмів не буде. В поданій нижче реконструкції нема нічого, доданого від мене чи зміненого, тільки достоту заховані елементи з різних варіантів:

Там, де Дунай глибокий, стоїть терем високий, а із того терема вийшла вдова молода, вийшла вдова молода, два синочки зродила.

Як два сина вродила, китайкою сповила.

Китайкою сповила, в корабель положила, в тихий Дунай пустила і Дунаю просила:

— Ой ти, тихий Дунай, моїх діток поприймай.

Ой ти, новий корабель, колиши моїх дітей.

Ви, крутії береги, не будьте їм вороги.

А ти, жовтий пісочок, годуй моїх діточок.

А ти, густий очерет, вари дітям вечерять.

А ви, луги, не гудіть, моїх діток не будіть.

У двадцятому году вийшла вдова по воду.

Стала воду набирать, став корабель припливать а на тому кораблі

два дончики молоді.

Один листоныш чита другий вдівоньки пита:

— Здорова була, вдова, чи підеш ти за донця?

— Ой я доячика люблю, а я за донця піду,

за старшого сама йду, за другого дочку шлю.

Який тепер світ настав, що брат сестри не пізнав!

Ой і що то в світі є, що син матусю бере!

Іди, сестро, в монастир, щоби тебе бог простив, піди, мати, утопись, а я піду в темний ліс, а я піду в темний ліс, нехай мене звір із’їсть!

Згадка про терем, яка у Драгоманова стоїть в числі доказів руського вийстя пісні, не може свідчити за тим вийстям, бо слово і розуміння «терем» українським народом не забуте. В варіанті весняного танку «Кривий танець», у Чуб, т. III, № 1, Б,— «Дівки, молодиці терем будували». В колядці з Сквирського пов. у Конощенка, І, № 99,— «А в тім саду три тереми». В весільній пісні у Рубця (100 н. у. п.) «За горою крем’яною там бояри терем вили у три стіни кам’янії, четвертая золотая». В побутовій родинній пісні у Метлинського, ст. 252, «Миленький, милесенький мій, збудуй мені дев’ять домів, а десятий