Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

6.9.1999 р. УДАЄ ДІВЧИНКУ Якось Гриць зустрів Максима І питає дружбана: – Як здоров’я, як робота, Як сестричка, старина? Чи ще й досі вчиться в вузі, Чи отримала диплом? Чи ще й досі строїть з себе Як раніше, – громофон? – Строїть, строїть, – брат сміється, Й ось побачив Верочку. – І що строїть?– Як й раніше Строїть з себе дєвочку? 3.1.2003 р. ПРОКИНСЬ, КОХАНА! Серце кричить: – Прокинсь, кохана, І не лякайся ти «банана», Поглянь, як виперсь він з штанів, А в тебе ж ще нема синів. 26.5.1978 р. ЧОМУ ДІВЧАТА ЛАЮТЬСЯ? – Ви не знаєте, чому Всі дівчата лаються? – Бо всі хлопці онанізмом Цілу ніч займаються. 19.9.2010 р. ПЕРША ШЛЮБНА НІЧ Перша шлюбна ніч. Мар’яна Напилась. У дупель п’яна. – Ну і як? – Її питаю? – Хто кого… й сама не знаю. 25.10.2010 р. ОЙ, ДУДУ! Як женивсь Гриць на Марині, То сказав він їй в хатині: – Ти не бійсь, лягай й до дня Насолоджуйся сповна. А вона кричить: – Боюсь! І тремтить, як чорногуз. – Тьху, дурна, моя Марино, Ти ж уже – моя дружина. – Але що ти ранком скажеш,– Й знов до нього – ду-ду-ду, – Якщо я тобі раненько Ще й трьох доньок приведу? 25.10.2010 р. ЯК ЙДЕШ ГУЛЯТИ Дивись, а то тебе вкрадуть, Як будеш хлопцям довірятись, Тож не «накачуй» ти так груди, Як йдеш на вулицю гуляти. 18.8.2010 р. ХОТІЛОЧКИ Острівці кохання В жінки, де не глянеш, І, немов на чудо, Я на їх дивлюсь, Тут – пупок, тут – грудоньки, Тут – веселе личенько, Тут – її стегенця, Ну а я – боюсь! 5.9.1999 р. КУДИ ПРЕШСЯ, ДІДУ? – Ой, куди ж бо ти, куди, Діду, прешся? Чом це ти уже за розум Не берешся? Подивився б ти гарненько На ті лози, Що як тільки піде дощик – Ллються сльози. – Мені жити залишилось – Поки, поки, А тому мені той СНІД Вже до попи! А якщо уже по правді Вам казати, То вже мною оте горе Варт лякати. – Ой, дивись, не фраєрнися, СНІД – як вила, Щоб твоя душа, бувало, Не завила. А дідочок до сестрички: – Вмовлять марно, Якщо правда, що та дівка Дуже гарна. То не зорі над Бердянськом З неба світять, То на діда, що з грошима, Дівки мітять. Бо, як кажуть в нас дівулі, Що все знають, Ті діди, що гроші мають, То старими не бувають. 25.12.1990 р. ЛИТВИНУ-ДЕПУТАТУ Я не такий розумний, як Литвин, І так як він, я говорить не вмію, І хоч не пив таких, як він, я вин, Зате людей жалів я і жалію. 19.9.2010 р. ГРАМОТНА ФІГНЯ Поетесі Галині Харчук І дні, і ночі я не спала, З пальця все віршики смоктала, І стільки їх я насмоктала, Що і сама горбата стала. Ти вслухайсь в ті слова коряві, У ті закручені, нудні, Вони настільки кучеряві, Що аж не віриться мені.