Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

На всіх одна і радість, і біда. Чи ж можу я чужі зривати квіти, Й чи матиму на їх колись права? Так, я люблю, та що з того кохання І про яку любов з бандитом говорить, Що вліз в чужу сім’ю, принісши всім страждання, Хіба такого зможеш полюбить? 8.1.1983 р. ПРИХОДИТЬ ЧАС Приходить час, як страхи всі зникають, Коли на Південь ластівки летять, Коли над вами Янголи літають І вас уже не хочуть відпускать. 14.12.1988 р. ПОЕТ І РОСА Поет повинен вільним буть, як вітер. І бездоганно чистим, як роса, Бо там, де він, – там вічно квіти квітнуть І цілий рік що слово – то й весна. 16.5.1988 р. ХОЧУ БУТИ ЩАСЛИВИМ Я в поглядах жінок купаюсь, І їх запрошую в танок. Я в женихи не набиваюсь, Згоден і так – хоч би разок. Можливо, це звучить сміливо? Та нам до жартів не звикать, Я хочу буть в житті щасливим, І щастя іншим дарувать. 15.9.2010 р. ВДОВА І ШЕФ Штулю В. П. і Біловій Е.І. Робітник помер зненацька, А вдова робітника Просить шефа дать автобус Для потреб відходняка. – Щоб вам міг я дать автобус,– Став той шеф вдові бубнить,– То його, той транспорт, треба Замовлять зазделегідь. Начальству ми тоді потрібні, Якщо йому щось можем дать, А якщо ти помер, «негідник», На тебе можна і начхать. І це вже всі повинні знать. 17.9.2010 р. ОСІНЬ НАД СЕЛАМИ Осінь над селами витає І стала листям посипать, І хоч ще Сонечко палає, Та стало в полі холодать. А під горою, як пани губаті, Під Соцем позіхають гарбузи, А біля хати клен стоїть горбатий, Ніби гукає всіх: – Ідіть сюди! 18.9.2010 р. ВСІ ЧЕКАЮТЬ ПОДАРУНКІВ Щоб не ваші власні шлунки, Всім дали б вам подарунки. 26.8.2003 р. «ВОГНЕГАСНИК» Над горою Місяць світить, З гірочки спускається, А дівчина носом крутить, У ставку купається. – Ти чому така весела?- Гриць дівчину достає. – Ну, не можу ж я сказати, Що горить нутро моє. Гриць уважно подивився І пішов таксі ловить. – А як так, то одягайся, Їдем «полум’я гасить». 4.6.1988 р. СЯДЬ, ПОГОВОРИ – Де шепочуть явори – Сядь, посидь, поговори, Розкажи про те, про се, Де ходив, куди ідеш? Розкажи нам анекдот, Й можеш знову йти в поход. Люд наш любить погутарить, Особливо, як затарить. 4.6.1988 р. КОЛИ ГОЛОДНІ Ми всі, мов чокнуті часом, І кожен з нас, як цуценя, І ніби буслі за селом, Які шукають жабеня. 26.7.2009 р. ТАМ, ДЕ ЗЛО Де тільки ти – там вічне зло. Скажи ж нарешті, хто ти, хто? Бо я уже, браток, від зла Біжу від тебе, як козла. 26.8.2003 р. ВИКОНРОБ І ПЛЯШКА Хто сказав, що виконроб наш З пляшкою не справиться? Ось поставте, буде пити Поки й сам не звалиться. 20.9.1988 р. БИТИЙ І НЕБИТИЙ Я не прихильник бити писок, Кричать і вуха обривать, Але за битого небитих Навіть і трьох не хочуть брать. 20.9.1988 р.