Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

20.11.1988 р. ЗДОГАДЛИВА СОБАЧКА Пані так свою собачку Надресирувала, Що як пан якийсь приходив – З них штанці знімала. 14.7.1989 р. ЛЮБЛЮ БАГАТО СВІТЛА Люблю багато дуже світла І блиск твоїх бентежних ніг, Тому завжди, як ними блискнеш, Я кидав все й на блиск той біг. 24.12.1989 р. ЧУЙНІ ГЕНИ Кажуть, ніби в майстра Гени Винятково чуйні гени, Тільки сторож задрімає – Як шайтан в цеху літає. Запитав: – Чому так тихо? – А навіщо шум творить? Поки сторож спить в сторожці – Можна й гроші заробить. 14.7.1989 р. ДИВО Ну, скажіть, хіба не диво? Жінка день, як тінь ходила, А як кум прийшов Данило – Жінку ніби підмінило?! І не держиться за спину, Може скаже хто причину? 26.11.1989 р. ДНІПРО МОГУТНІЙ Який Дніпро могутній на землі, Якщо пливуть по ньому кораблі. 4.4.1986 р. ЩОБ НЕ ПЛАКАЛА ЖІНКА Як жінку Гриць з азартом трахне, Вона весь день цвіте і пахне. А якщо ні – вона, як кляча: На мужа дивиться і… плаче. 24.12.1989 р. В ЛІКАРНІ Ми попали у лікарню З назвою «Накожна», В цій лікарні, як здоровий – Лікуватись можна. Лікування інтенсивне В будь-якій палаті, Цілий день – вино та карти, Та дівки патлаті. 11.4.1978 р. ДОКТОР АЙБОЛИТЬ – Бронеславович – бандит, – Так сказав апендицит, – Тільки вигляне де грижа – Він і їй хвоста одріже. Як бере він скальпель в руки – Верещать всі ляки й муки. Щастя вам на сотні літ, Добрий доктор Айболить. 15.10.1980 р. МАРИНКА-ЖАРИНКА Як лежить із чоловіком – Ну, не жінка, а шуліка, А як з Грицем та Маринка – Гарячіша, як жаринка. От тобі і гаю-гай, Хто їй треба – піди знай. 1.12.1976 р. НА КОГО СХОЖА? – Уявляю, щоб із тебе Зняти фарби, Фросю, І на кого б вже тоді Ти була в нас схожа? Посміхнулася дівчина, Глянула на небо, – Як на кого? Не на вас же, А сама б на себе. 6.3.1990 р. ЛЮБОВ – ВОГОНЬ Там, де всю ніч гуляє честь і сором, Яких від нас ховає темнота, Лежить твоя оголена подруга Біля чужого дужого тепла. А ти в той час, незнаючи нічого, Вдивляєшся в невідані світи, Зажурено плетешся по дорозі І їй несеш всю ніжність теплоти. Можливо б і тебе вона задовольнила, Якби не був ти, брате, розмазня, І їй під лівчик як частіше лазив, І годував тих милих кошенят... А пацанам скажу без перебільшень: Любов – вогонь. Й коли вона пече, Як своєчасно ти її… не охолодиш – Люба від вас, – будь ти хоч цар! – втече! 8.8.1984 р. КОМПОСТЕР Хочу я тебе кохати Так як нас кохала мати, Що не кине і не зрадить, І завжди біжить до хати. Хочеш мати мій «компостер», То жени від себе монстрів! 29.6.1982 р. МИ ТАКІ Запитав я у Матильди: – Чом весь день горить світильник? Обізвалась та кирпата: