Українська література » Поезія » Том 12 - Леся Українка

Том 12 - Леся Українка

Читаємо онлайн Том 12 - Леся Українка
мм їх), я поправлюся хоч так, щоб не бути інвалідом; а так, як тепер, то, може, виїзди в Єгипет мені ще й вадять, бо потім ще гірше почувається всяка вогкість, та й далекі двотижневі переїзди, либонь, уже робляться не під силу, як ось остатній раз показалося. Крім того, при теперішніх фінансах моїх приходиться з вас тягти на той Єгипет, а я ж тямлю, що ви всі не багачі і, значить, давали б «не от избытка», а стягалися б з остатнього, може,— та хіба ж се по правді? Могла б я, правда, удатись по запомогу, так як Коцюбинський, і думаю, що мені б не відмовили, але з різних причин волію Середню Азію, ніж се... Ну, та се ще все видно буде, а поки що я тільки тобі про се пишу, мамі ж, наприклад, не пишу, бо вона візьме се не з практичного, а з ліричного або ще якого погляду

і, може, тільки зайвих неприємностей Кльоні понаписує, як то вже й траплялося.

А тепер от я тобі неприємність напишу, вживаючи права старшої сестри. Яке се в тебе протианемічне лічення з трьома чужими мовами, з юрбою дітвори в хаті, з двома службами медичними, з репетицією небоги і т. п., з їздою щодня по 14 верстов? Мені здається, що так здобувають анемію, хто її не має. Схаменися, Лілеє, ти ж бо лікар! Не компрометуйся. За два тижні за границею навчишся мови краще, ніж тут за 2 місяці, а заплатити репетитора небозі було б економніше, ніж учити її самій. Навіщо ти марнуєш свою силу? Не будь марнотратною, моя Лілеєнько, твоя сила дуже дорога і єсть куди її прикласти. А крім того, я не хочу, щоб моя золотая Лілія прив'яла. Покинь все, що лише можна кинути, і лічись таки справді. Будеш?

Міцно цілую тебе і Михаля, будьте здорові, мої золотесенькі! m _

Твоя Леся

[.,.! 20/VI. Задержався лист, бо Кльоня хтів написати, а все не мав часу. За сі дні моя t° трохи схаменулась, уже не вище 37,8 здіймалась, але живіт все болить, і нудить, і дуже обридає, але, може, і се якось направиться. Голова все болить, і від неї «коріння очей», аж трудно вгору дивитись, а як дивлюсь вниз, то не больно. Се, певно, від лежні та від жару, а ще я при тому читаю, то, може, томлю очі, та, крім читання, однак, не можу нічим зайнятись.

Цілую тебе ще раз. Л.

284. ДО М. В. КРИВИНЮКА

11 липня 1913 р. Кутаїсі

Дорогий Михайле!

Посилку і гроші я, спасибі Вам, одержала, а не могла сповістити, бо зовсім була хвора, та й тепер ледве пишу. Фактично лежу в ліжку, хоч «про око» одягнена. До всього прилучилася була ще рвота жовчна, і цілими днями й ночами мутило мене, як на морі в найгіршу негоду. Се тут вважається специфічною ознакою малярії — лікар такий і діагноз поставив, t° колишеться між 36,1 і 38,6, дуже втомно. Се дуже сумно, бо тут від малярії трудно вигоїтись, а куди ж мені ще й' на літо виїздити? До того ж усе те дорого коштує — і виїзди, і ліки, а де в мене ті гроші? Що казали Вам у «Літературно-науковому віснику»? Чи виконають моє прохання і коли? Хороба мені багато коштує, а гоїтись мушу, бо інакше й пропасти можна. Цілую Вас і маму. Пану Петруненкові привіт.

Ваша Леся

285. ДОПИСКА ЛЕСІ УКРАЇНКИ НА ЛИСТІ

І. П. КОСАЧ-БОРИСОВОЇ І О. П. КОСАЧ (матері)

ДО О. П. КОСАЧ (сестри)

4 липня 1913 р. Сурамі Цілую.

Пишіть на Кутаїс, нам Квітка привезе сюди.

Леся

ДОДАТКИ

1. до л. м. толстого

20 вересня 1902 р. Київ.

Українські письменники щиро радіють з одужання Великого Російського письменника, вітають його днем п’ятдесятилітнього ювілею і бажають йому ще довго й довго працювати на користь рідного письменства.

2. ДО О. ГОРБАЧЕВСЬКОЇ 6 вересня 1903 р. Київ 24. VIII 1903

Дніпро в Києві. Цілій родині найкращий привіт.

Леся Українка

3. ДО В. М. ГНАТЮКА

29 січня 1907 р. Київ

Шановний добродію!

26 травня 1906 року від адміністрації стверджено статут товариства «Просвіта» у Києві, яке має допомагати розвиткові української культури і першим чином просвіті українського народу його рідною мовою, працюючи в Києві і в Київській губернії (§ 1 статуту). Товариство се вже заходилося, на підставі § 2 свого статуту, уряджувати в Києві бібліотеку, читальню, книгарню, музей і видання популярно-наукових книжок.

Звичайно, українська бібліотека в Києві, центрі культурного життя російської України, матиме вагу загальнонаціональної інституції, коли буде змога зробити її багатою. Таку саму вагу матиме й музей коло «Прос-

віти», до якого вже пожертвувано дуже коштовну етнографічну колекцію та інші речі; що ж до видавництва, то воно у всякому разі матиме значення для цілого народу, а не для самої тільки Київщини.

З сих причин товариство «Просвіта» сподівається, що в своїх заходах матиме поміч не тільки від киян, а й від усіх, як членів, так і не членів товариства, хто спочуває справі культурного відродження й просвіти українського народу, і в тій надії товариство вдається до Вас, шановний добродію, зазначуючи при тому головні форми, з яких може тая поміч бути поданою.

1. Товариство просить дарувати книги до бібліотеки, яка буде відчинена до публічного вжитку і міститиме в собі книги всіма мовами та з усіх одділів літератури наукової й красної. В бібліотеці має бути й музичний відділ, до якого товариство просить присилати ноти (ноти до співу можуть бути з текстом на всіх мовах). В ідеалі се має бути національна бібліотека, яка служитиме не тільки для звичайного читання, але й до наукових праць та до всяких інформацій. Тому товариство просить присилати всякі книжки всіма мовами, не тільки такі, що мають загальний ‘та сучасний інтерес, але й спеціальні та давні видання. Між іншим, товариство приймає з подякою пам’ятні книжки, статистичні збірники, календарі, давні періодичні видання (хоч би й порізнені) і т. п.

2. Товариство просить присилати до музею всякі речі, які мають інтерес:

а) етнографічний (напрїиклад], народні вишивання, тканини, убрання, посуд, музичні інструменти, писанки, моделі хат, возів, струментів і т. п.),

б) історико-археологічний (старосвітські портрети, малюнки, документи і всякі стародавності),

в)

Відгуки про книгу Том 12 - Леся Українка (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: