Квітка кохання - Валентин Олександрович Кудрицький

Що всупереч усім Богам Ти стала надто язиката. А вам, хто слухає мене, Скажу одне: – Не вірте феям! То вони зразу всі, як мед, Поки… на вас накинуть шлею. 14.12.1997 р. ДЗВІНОЧОК Хлопець дівчину цілує, А вона сміється І той сміх, немов дзвіночок, Як струмочок, ллється. Я поглянув і подумав, І сказав дівчині: – От мені б так посміхнулась – Й біль пройшов би в спині. 12.6.1992 р. ЩОБ НЕ СХУДНУТИ Як можна жить і не кохать, І не любить святого діла? Хіба, скажіть, тим краще жить, В кого душа перегоріла? Ну, хіба то, скажіть, мужик, Який занадто соромливий, І замість того, щоб любить, Він ходить з хлопцями по пиво? Ну то хіба, скажіть, мужик, Який ліниться повторити... Щоби не схуднути, гляди Або себе не заморити? 20.10.2001 р. СПРАГА Цілу ніч дивився Місяць в синє небо, А до мене мила: – Не спіши! Не треба... Хай ось трохи Місяць Ледь фитиль прикрутить... І тоді... ще встигнем, І взяла за руки. Тільки я занадто Був нетерпеливий, Бо від рук коханої Йшли такі приливи, Що і сам незчувся, Як від того дива Цілував я дівчину, Щоб була щаслива. 1.11.2001 р. В ОДНІЙ ЇДАЛЬНІ – Чом горланить зав їдальні, Мов під танк попала? – Бо кухарки в неї вкрали Те, що в діток вкрала. 5.7.1976 р. КОЛИ БІДНЯЗІ ПРИПЕЧЕ… У мене теж були жінки, Яких я знав й любив по черзі, Водив в щасливий їх танок І з ними пив я пиво, пепсі. Котра з них краща? Не скажу. Для мене – це головоломка, Бо як біднязі припече… То очі вп’ялить… і на вовка. Котра з них краща? Не скажу, Жінок негарних не буває... Тут головне, щоб був шмурдяк, А він і вівцю прикрашає. 7.10.2003 р. ЦВІТ ХРИЗАНТЕМ Пробуджується ліс і молодіє вітер, Нанюхавшись веселих хризантем. А я дивлюсь на тебе, як на квіти, Немов султан щасливий на гарем. І хай весь світ сміється наді мною, Але якби я був його Творцем, Я б світ зробив, щоб всі були щасливі, А ти була завжди його взірцем. 17.5.1997 р. НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ Йде по вулиці Оксанка От де велич, де осанка! Справжній витвір в світі вроди, Найцінніший скарб природи. Грудоньки б твої, Оксанко, Кожну б ніченьку – до ранку... Від світанку до світанку Цілував без перестанку. Я б до них припавсь невпинно, Як мале дитя – невинно, І, як п’є веселка воду, Пив би вічну насолоду. 28.6.1990 р. ШОКОЛАДКА Світ грішним був і вічно буде, Бо цього хочуть Бог і люди. Бо гріх для того він і гріх, Щоб ми в житті любили всіх. Бо гріх – це ніби шоколадка, – Якось мені сказала Натка, – Отож, кінчай ти всі діла, Якщо до тебе я прийшла: Я шоколадку принесла. 31.7.2008 р. ЦАРСЬКА РОБОТА Як подивлюсь я на вас, На своїх голубоньок, Ой, як з радістю б допавсь Я до ваших губоньок. Я б пішов за вами скрізь: І в вогонь, і в воду, Бо люблю я над усе