Історія польсько-українських конфліктів т.3 - Микола Сивіцький
ПІСКОРОВИЦІ — ЛІДИЦЕ УКРАЇНИ
Лідице — старе гірницьке село біля Кладна у Чехословаччині, відоме у всьому світі. Там вбито німецького гауляйтера Протекторату Чехії і Моравіїу генерала поліції Гейдріха. 10 червня 1941 року німці розстріляли у цьому селі всіх чоловіків і 56 жінок. Решту жінок закрили у концентраційних таборах, а дітей розіслали по німецьких притулках. Село спалили і переорали. Так Лідице зникнуло з лиця землі.
Не одне Лідице має Україна. Вона має також своє українське Надсяння… Це село Піскоровиці, яке лежить на правому березі Сяну, неподалік Жухова, між Синявою і Лежайськом. (…)
У 1930 році тут мешкало 1859 українців, 428 поляків і 102 євреї. Головним заняттям населення було сільське господарство.
Посередині села стояли чудова мурована церква, читальня і двоповерхова школа. Трохи далі — український кооператив. У церкві гарно співав хор, часто влаштовувалися різні культурні заходи. Традиція культурної праці у селі сягає 1910 року, коли було створено товариство «Січ» (…), що об'єднувало приблизно 300 чоловіків.
У цьому великому і надзвичайно свідомому селі у квітні 1945 року без найменшого приводу з боку українців дійшло до різанини невинного населення.
Терор почався у серпні 1944 року і посилився у березні наступного року. Під кінець квітня поляки зібрали наших людей ніби на мітинг у справі переселення, а насправді мали вже готовий план масового знищення. Школу і всіх зібраних обстріляли з автоматів. Тоді загинуло 358 українців. Вбивці, яким мало було цього огидного «геройства», виловлювали людей у полі над Сяном і вбивали їх або топили.
Врятувалися тільки окремі діти. Двоє з них приїхали з Франції відвідати рідне село, зробили фотографії і цей наочний документ Голгофи українців над Сяном повезли у вільний світ. У цих актах людиновбивства і блюзнірства вцілілі звинувачують священика Яна Зарембу і польську владу.
Про це людиновбивство українців у Піскоровицях і на Засянні світ нічого не знає, і самі ми знаємо також дуже мало. Нема на Засянні місцевості, у якій польські банди не мордували б місцевих українців. Наші жертви становлять кілька тисяч невинних осіб.
У самих тільки Піскоровицях у квітні 1945 року життя втратили приблизно 900 українців.
Оксана Багайлюк
Ось перелік осіб, яких замордовано у 1945 році тільки тому, що були греко-католиками, українцями. Це лише невелика частина тих, чиї прізвища вдалось установити поза всяким сумнівом. Усі походять з Піскоровиць.
У списку є багато однакових прізвищ, але це лише тому, що на селі було кільканадцять родин з ідентичними прізвищами.
Жертви терору
Бліщ Іван Куцло Іван Куцло Михайло Швед Катерина Шалева Анна Шалева Михайло Піхан Анна Піхан Катерина Студент Марія Козелко Теодор Сорока Іван Куцло Теодор Бліщ Михайло Пуцило Михайло Чайка Михайло Бенько Михайло Бенько Марушка Бенько Стефан Бенько Анастасы Бенько Іван Бенько Михайло Папа Василь Папа Параскевія Шикула Марія Шикула Ева Кулага Катерина Чайка Анна Шикула Василь Шикула Анна Шикула Іван Козелко Іван Курас Олег Курас Анна Курас Іван Шикула Іван Шикула Ева Шикула Михайло Шикула Марія Шикула Марія Шикула Славко Майдер Олег Базилевич Павло Базилевич Михайлина Бліщ Іван Рафа Петро Рафа Іван Рафа Олег Рафа Анна Менько Юрій Менько Ева Палюх Михайло Пуцило Іван Пуцило Анна Волос Іван Волос Петро Куцло Іван Молинь Іван Логин Петро Логин Іван Березка Анна Когут Ілько Шалева Ілько Шалева Михайло Шалева Марія Шалева Параскева