Перегляд позитивного мислення: на основі нової науки про мотивацію - Гебріел Еттінген

частині студентів вдатися до ментального контрастування з приводу цього бажання, іншій частині — тішитися майбутнім, і третій групі — зосередитися на поточній реальності, котра стоїть їм на заваді. У другій частині експерименту студенти одержали комп’ютерне завдання для гаданого вимірювання їхньої соціальної компетентності. Частина випробування полягала в тому, що студенти (ми використали тест, уже розроблений психологами[107]) мали відреагувати на низку малюнків. Вони дивилися на зображення жінки (див. мал. 9) й намагалися визначити примітні риси її вдачі; вони дивилися на краєвид і нотували свої відчуття; дивилися на фото обіймів пари й казали нам, як довго, на їхню думку, ці двійко разом; вони розглядали фото чоловіка перед відкритим вікном і пояснювали, що, на їхню думку, він робитиме протягом наступних п’яти хвилин.

Студенти одержали відгук за результатами проходження тесту. На моніторі перед їхніми очима висвітилося дванадцять відгуків, включно з тими, у яких ішлося про складність певних соціальних ситуацій (наприклад, «Вас приголомшують ситуації соціального виклику»), та інші — про сильний бік (наприклад, «Ви неупереджені в міжособистісних стосунках»). Ми запропонували студентам ретельно вивчити весь перелік одержаних відгуків. Потім ми запропонували їм пригадати фрагменти окремих відгуків, підказуючи, наприклад, «у міжособистісних стосунках ви…», і їм треба було вставити прикметник.

Тест із фото на створення відгуку:

Мал. 9. Приклад фото, які давали студентам на відгук.

Студенти, які вдавалися до ментального контрастування, пригадували набагато більше фрагментів негативних відгуків, які ми їм давали, коли в них був високий рівень очікування здійснення своїх міжособистісних бажань, і менше, коли рівень очікувань був низький. Студенти, які втішалися майбутнім або зупинялися перед перешкодою, пригадували середню кількість фрагментів негативних відгуків незалежно від того, чи сподівалися вони на успіх. Усі пам’ятали позитивний відгук (див. мал. 10). Таким чином, ментальне контрастування допомагало їм краще обмірковувати негативний відгук, що стосувався певних їхніх цілей.

Мал. 10. Що вищі очікування успіху, то більше прикметників із негативного відгуку пригадували учасники ментального контрастування (ліворуч). Цей патерн результатів не спостерігався у студентів, які втішалися майбутнім чи зупинялися перед перешкодою. За обох умов не помічалася залежність пригадування прикметників із позитивних відгуків від очікувань (праворуч).

Подібні експерименти підтвердили, яким корисним було ментальне контрастування для обдумування негативного відгуку. Вдаючись до ментального контрастування, студенти краще чули негативні відгуки й використовували їх для ефективного планування реалізації своїх бажань. У них також була вища самоповага, і вони відчували себе більш компетентними, ніж учасники контрольних груп. Вони конструктивно сприймали негативний відгук, розуміючи його як брак чогось, що можна надолужити в майбутньому, як щось, пов’язане лише з поточною ситуацією і що можна усунути, доклавши зусиль. Тим часом через ментальне контрастування негативний відгук сприймався важче, якщо успіх був малоймовірним, але це також спонукало учасників облишити нереалістичні мрії й узятися за щось реальніше.

Сповна використовуйте свій розум

Моя подруга Бренда нещодавно вдалася до ментального контрастування. Вона сказала, що хоче відновити свою давнішу звичку щодня робити фізичні вправи. Коли була молодшою, то більше уваги приділяла фізкультурі, а зараз — ні. Я поцікавилась, що їй заважало вправлятися щодня, вона відповіла — «лінощі, не хотілося більше витрачати годину-дві на ці фізичні навантаження. Але передусім, звичайно, не мала бажання вставати й робити вправи».

«І чому ж тобі не хочеться докласти до цього зусиль? — запитала я. — Адже в інших сферах життя ти працюєш по-справжньому наполегливо».

На мить вона замислилася. «Раніше я робила вправи, але вони мені остогидли, і я припинила. Думаю, тепер мені заважає відновити свою звичку та давня знеохота».

Я почала розпитувати, як виникло те збайдужіння. Вона відповіла, що замолоду страждала на розлад харчування, через що доводилося весь час тренуватися до знемоги. Вона ненавиділа це, але продовжувала вправлятись. І це дуже прикро, бо до проявів розладу харчування Бренда дуже любила заняття спортом. А тепер самі відвідини гімнастичної зали викликали болючі спогади про важкі часи в її житті, коли вона примушувала себе тренуватися понад свої фізичні можливості.

Коли Бренда почала уявляти справжню перешкоду, очі в неї широко розплющилися. Обличчя їй розпромінилось. «О! — вигукнула вона. — Я щойно зрозуміла. Я можу подолати лінощі й нехіть до тренування. Треба тільки зрозуміти, що зараз усе не так, як було тоді. Тепер я контролюю свої почуття й знаю сама — тренуватись мені чи ні». Просто Бренда мала усвідомити, що фізичні вправи — це «не щось обов’язкове», а те, що «я сама хочу робити». Відтепер вона могла займатися саме стільки, скільки сама хотіла.

Такі відкриття, поглиблене розуміння й відвертість трапляються в людей під час і після ментального контрастування. Вище у цьому розділі я вже писала, що воно викликає серйозні зміни в людях, впливаючи на сприйняття дійсності й реакцію на відгуки інших. У мозку з’являються нові асоціації: майже миттєві зв’язки між мрією й перешкодою, між перешкодою й засобами її подолання. Раптом, у якийсь невимовний спосіб, перешкода стає більш видимою. Оце і є «магія» ментального контрастування, котра пояснює, яким чином після короткої ментальної вправи, яку може проробити кожен бажаючий, молодий і старий, незалежно від професії, починає діяти ця саморегулівна стратегія здійснення бажань і вирішення будь-яких проблем.

Ми звикли свідомо діяти для досягнення наших цілей, докладати рук, праці. Звичайно, нічого особливого в цьому нема. Але як засвідчать Бренда та інші учасники наших дослідів, ми здатні звершити набагато більше, ліпше використовувати свою енергію, скеровувати зусилля на справді важливі для себе речі, які дійсно досяжні, коли виходимо за межі свідомого й раціонального. Трохи мрій та уявляння перешкоди дозволяють виявити в собі такі нові можливості, які годі було собі уявити. Раніше ви використовували в житті лише частину потенційних можливостей свого розуму. Натомість ментальне контрастування дозволяє вам з усією силою братися до задоволення своїх здійсненних і щирих бажань.

Розділ шостий. Магія БРПП

Восени 2013 року я їхала до Міннесоти допомогти групі шкільних психологів, які співпрацювали з департаментом вищої освіти штату. Член однієї з груп, середнього віку жінка на ім’я Таммі, розповіла мені про проблему в її повсякденному житті. Вона повернулася додому після повного робочого дня, і її приголомшило, скільки навалилося хатньої роботи: приготувати обід, попрати, купити харчі в бакалії, сплатити рахунки. Стільки роботи й не переробиш, про розваги треба забути, і все це позначається на стосунках із дітьми й чоловіком. Вона хотіла б приходити ввечері додому