Теорія неймовірності - Максим Іванович Дідрук
Тож доброта є результатом еволюції, проте для того, щоби поводитися гарно, нам аж ніяк не завадить страх перед юридичною відповідальністю чи віра в те, що Бог бачить кожен наш крок.
Мертвий восьминіг
Адаптивний камуфляж — це гіпотетична система, що може проєктувати середовище позаду об’єкта на панелі попереду й у такий спосіб зливати об’єкт із тлом, роблячи його де-факто невидимим. Ідея на позір проста, проте реалізувати її на практиці поки що нікому не вдалося. Є певні військові прототипи, мета яких — маскувати техніку в інфрачервоному діапазоні, але їм далеко до того, щоби перетворити об’єкт на повністю прихований. Були б усі підстави стверджувати, що генератор невидимості в принципі неможливий, якби… не восьминоги.
Восьминоги — унікальні створіння. Вони мають блакитну кров, три серця, а їхні мацаки буквально нашпиговані нейронами. Вони здатні розрізняти геометричні фігури та чудово навчаються, а в окремих дослідженнях ідеться про те, що восьминоги відчувають психологічний біль, як коти чи собаки. Ці схожі на прибульців головоногі молюски точно найрозумніші з-поміж безхребетних. А ще вони неперевершені майстри маскування. Увімкніть на ютубі будь-яке відео, присвячене восьминогам, і подивіться, як блискавично змінюється колір їхньої шкіри, підлаштовуючись під довколишнє тло. Серйозно: якщо досі цього не бачили, обов’язково перегляньте. Це щось немислиме. Восьминоги не просто змінюють колір, вони відтворюють на шкірі візерунки та навіть змінюють текстуру останньої, що дає їм змогу цілковито зливатися з підводними каменями, коралами чи піщаним дном. Тож генератор невидимості, хай яким неймовірним видається, природа вже давно створила.
Щоб з’ясувати, як восьминоги це провертають, варто розібратися, як утворюються кольори на комп’ютерних екранах.
Якщо роздивитися пікселі будь-якого дисплея за допомогою збільшувального скла, виявиться, що кожен із них складається з трьох менших ділянок, так званих підпікселів, червоного, зеленого та синього кольорів. Підпікселі надто дрібні, людське око на відстані їх не розрізняє, тож їхні кольори зливаються в один. Піксель набуває певного кольору, комбінуючи різні рівні яскравості червоного, зеленого та синього. Наприклад, усі три підпікселі, підсвічені на повну, надають пікселю білого кольору. Жовтий колір — це одночасне вмикання червоних і зелених, але вимкнення синього підпікселя. Пурпуровий — поєднання червоного та синього, а коричневий — складна комбінація яскравостей усіх трьох.
Найцікавіше, що так само працює шкіра восьминогів. Їхній зовнішній покрив — наче живий дисплей, у якому замість підпікселів містяться крихітні мішечки кольорового пігменту. Мішечки бувають трьох кольорів: червоний, жовтий і коричневий. Кожен розташований усередині спеціального органа — хроматофора, щільно обтиснутого м’язовими клітинами. Коли м’язи напружені, вони розтягують стінки мішечка так, що крізь них видніється пігмент усередині — хроматофор забарвлюється. Коли м’язи розслаблені, мішечок стискається до крапочки — і колір стає непомітним на відстані. Восьминіг здатен змінювати колір практично миттєво, бо його складний і великий мозок контролює хроматофори напряму. Це також означає, що теоретично можна приєднати мозкові клітини восьминога до комп’ютера та програвати на його шкірі німе кіно. І…
Ось ми наблизилися до найважливішого. Доктор Роджер Генлон із Лабораторії морської біології у Вудс-Гоулі взяв мертвого молюска та під’єднав один із нервів у щупальці до дроту, що йшов від айпода. А потім увімкнув на айподі диско. Електричні імпульси стимулювали м’язи хроматофорів — і візерунки на шкірі змінювалися в такт музиці. Уявляєте? Світлове шоу в стилі диско. Здохлий восьминіг замість стробоскопа. Хіба наука не чудова?
А якщо без жартів, то розуміння того, у який спосіб восьминоги змінюють колір шкіри, аж ніяк не пояснює, як саме вони так точно підганяють забарвлення та візерунки під об’єкт, на тлі якого маскуються. Це особливо дивовижно, зважаючи на те, що восьминоги не розрізняють кольорів. Вони від природи дальтоніки. Відтак виникає запитання: як восьминоги вирішують, у який колір зафарбувати шкірний покрив, не знаючи, якого кольору тло позаду них? Відповідь дуже чітка й однозначна: вчені цього не знають. Єдине, що відомо достеменно, — шкіра головоногих молюсків неймовірно чутлива до світла. Вона реагуватиме на світло, навіть якщо її відділити від м’язів. Тож за окремими припущеннями восьминоги мають органи зору по всій шкірі чи принаймні в кількох місцях на шкірі. Ніби як сітківку, розподілену поверхнею їхніх мацаків. Це означає, що восьминіг може бачити не лише очима, а й шкірою, причому його очі сліпі до кольорів, а шкіра, навпаки, кольори розрізняє. Довершений генератор невидимості у плоті.
Фуфломіцини
З тим, що застуду спричиняють віруси, а не протяги, ми вже розібралися. Тепер же зупинимося на тому, як ми із застудою боремося. Українські аптеки буквально нашпиговані шарлатанськими засобами, які начебто мають захищати від застуди. Якщо завітати до будь-якої аптеки та попросити щось від болю в горлі чи для зміцнення імунітету, в 99 випадках зі 100 вам продадуть препарат, користь якого не підтверджена науковими дослідженнями. Ще більш дивно те, що виробники цього не приховують. В інструкціях найпопулярніших засобів, які фармацевти радять за перших симптомів застуди, як-от Анаферон, Афлубін чи Синупрет-сироп, ті, не криючись, пишуть як є: все це — гомеопатичні препарати.
Для протоколу: гомеопатія є псевдонаукою. Тобто шахрайством. Це галузь альтернативної медицини, яка виникла ще у XVIII столітті. Вона заснована на помилковому й дуже поверхневому розумінні природи та протиставляє раціональному підходу доказової медицини абсурдний принцип лікування подібного подібним. Наукова спільнота в цьому питанні одностайна: гомеопатія не працює. Гомеопатичні препарати або не містять активних речовин
