Теорія неймовірності - Максим Іванович Дідрук

Та йдеться не тільки про те. Навіть загалом корисні активні речовини, скажімо, як вітамін C, не допомагають боротися з гострими респіраторними захворюваннями. Побутує міф, що за перших симптомів застуди варто закинутись ударною дозою вітаміну C — і це начебто полегшить перебіг хвороби. Це неправда. Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що приймання аскорбінової кислоти під час застуди ніяк не позначається на тривалості та важкості хвороби. Так, вітамін C — важлива органічна сполука. Він бере участь у синтезі колагенових волокон, має антиоксидантну дію, сприяє виведенню з організму холестерину та важких металів і — безперечно — впливає на імунітет. Без нього людський організм просто не функціонуватиме. Проте вітамін C не лікує застуду, грип чи ГРВІ. Імунна система — найскладніша в людському організмі після мозку, і думка про те, що вкинувши в неї якусь одну активну речовину, можна її вмить покращити, цілковито хибна.

Імунна система людини поєднує чимало органів: кістковий мозок, селезінку, вилочкову залозу та сотні лімфатичних вузлів. Усі разом вони щодня продукують сотні мільярдів імунних клітин: макрофагів, нейтрофілів, дендритних клітин, T-хелперів і B-лімфоцитів. Серед них є клітини, які знищують усе чуже, клітини, які безперестану сканують організм на наявність раку чи інфекції, клітини, які роздирають патогени на шматки, а потім несуть ці шматки до інших клітин, які створюють специфічні антитіла, тощо. Людський імунітет надто складний, щоб описати все в коротенькому есе. І що більш важливо — всі ці клітини взаємодіють у дивовижно злагодженому танці. Це вберігає організм від мікробів, а також від власних клітин, які втратили генетичні гальма та прагнуть стати раковими. І попри те, що для цього танцю потрібен вітамін C, різке підвищення його концентрації в крові не призведе до того, що імунна система вмить запрацює злагодженіше.

Те саме стосується решти засобів, якими люди намагаються зупинити застуду. Вітаміни, лимони, часник, малиновий чай, гаряче молоко з медом швидкого впливу на імунітет не справлять. Так, вони корисні, але лише за умови, що їх споживали регулярно до того, як підчепили вірус. Хапатися за них після початку хвороби пізно. Метафорично висловлюючись, організм воює тією армією, яку має на момент вторгнення. Крапка. Й ота нібито жартівлива фраза, що без ліків людина хворіє сім днів, а лікуючись — один тиждень, таки правдива. Найбільш ефективне під час застуди — це пити якомога більше води, частіше провітрювати приміщення, не перевантажувати організм і подбати про хороший сон.

Ну й насамкінець кілька слів про ідею швидкого медикаментозного покращення імунної системи. Чи треба йти на все, щоби зміцнити імунітет? Ідея ніби й приваблива, але фундаментально хибна. Здебільшого через те, що, як було зазначено вище, імунна система напрочуд складна, це не просто захисний механізм із єдиним регулятором, який можна підкрутити, додавши потужності. Про що взагалі мова, коли йдеться про її покращення? Збільшення кількості макрофагів? Інтенсифікацію продукування T-лімфоцитів? Що саме? І навіщо? Хороший імунітет — не той, який сильний, а той, який налагоджений. Ослаблена імунна система — це, звісно, погано. Вона робить тіло вразливим і піддатливим до хвороб. Але й надміру сильний імунітет — недобре. Він мобілізується проти клітин власного тіла, а це прямий шлях до хронічних автоімунних запалень. І такий факт, до речі, опосередковано підтверджує, що харчові добавки та бади, якими заставлені полиці в магазинах здорового харчування та які обіцяють швидко зміцнити імунітет, насправді є фуфломіцинами. Бо якби вони діяли, результатом їхнього вживання ставали б автоімунні захворювання на кшталт діабету, склеродермії чи ревматоїдного артриту.

Тераформування Марса

Марс, попри те, що вдвічі менший і вдесятеро легший за Землю, — єдине підхоже для колонізації небесне тіло поблизу нашої планети (якщо, звісно, не брати до уваги Місяць). Він розташовується на самому краєчку придатної для життя зони, в марсіанському ґрунті містяться всі необхідні для підтримання життя елементи, і на Марсі, й під землею, й на поверхні, зокрема на полюсах, лежить удосталь водяного льоду. Зважаючи на це, Марс — начебто ідеальний кандидат на тераформування. Втім, це не так. Хоч ідею підтримують чимало солідних учених, тераформування неможливе. Ми ніколи не перетворимо Марс на копію Землі. Й ось чому.

Тераформувати планету означає змінити її несприятливий клімат на придатніший для людини й інших форм земного життя. Загалом ми тераформуємо вже щонайменше вісім тисяч років, відтоді, як на Землі зародилося сільське господарство. Обробляючи поля, вирощуючи худобу, спалюючи викопне паливо, люди продукують вуглекислоту й інші парникові гази, які розігрівають Землю. І це вберегло людство від чергового льодовикового періоду. Здавалося б, чому не провернути щось подібне на Марсі? Тим паче якщо Марс колись був вологим і теплим. Тим паче якщо на Марсі чималі запаси двоокису вуглецю, що є основною причиною глобального потепління на Землі.

Атмосфера Марса, хай яка розріджена, на 95 % складається з CO2. Ще більше двоокису вуглецю в карбонатних мінералах марсіанського ґрунту, а також у полярних шапках у формі сухого льоду. Аерокосмічний інженер Роберт Зубрін доводить, що кількості CO2 на Марсі більш ніж достатньо, щоб у разі його вивільнення запустити неконтрольований парниковий ефект, підняти тиск в атмосфері до половини від земного й у такий спосіб розігріти планету. Твердження доволі суперечливе. У липні 2018-го астрономи Брюс Яковськи та Крістофер Едвардс опублікували в журналі Nature Astronomy статтю, в якій заявили, що вуглекислого газу в полярних шапках й інших резервуарах Марса не вистачить для створення придатних для земного життя умов. Згідно з їхніми розрахунками вивільнення всього CO2 у кращому разі лише потроїть нинішній атмосферний тиск на Червоній планеті, чого аж ніяк не достатньо для створення комфортних умов.

Але навіть якби вуглекислоти було досить, як її вивільняти? Як розтопити вуглекислий газ у полярних шапках? Ілон Маск пропонує скидати на марсіанські полюси ядерні бомби. Ідея настільки безглузда, що її не хочеться коментувати. Уявіть: людство витрачає сотні мільярдів доларів, щоб доправити першу експедицію до Марса, а потім замість приземлитися та почати дослідження влаштовує на планеті ядерний армагеддон. Поза тим, що виведення ядерних боєголовок на орбіту порушить IV статтю Договору про космос від 1967 року, а це єдина на сьогодні міждержавна угода, яка забороняє мілітаризацію космічного простору, таке бомбардування може знищити марсіанське життя, про