Пам'ятай мене таким - Хелена Власенко
Матінко рідна, краще секс! Краще секс, аніж оце от! Як же нестерпно боляче… Як же те тепло в душі зараз нагадувало щастя абсолютного спокою і затишку...
– Ще трошки, моя солодка, - пробурмотів тихо, сівшим голосом. Сил відірватись від неї не знаходив. - Зараз ми будемо кохатися.
Добре, що він про це заговорив. Треба розірвати цю ненормально болісну мить. Треба зайнятись сексом. Треба відволікти думки і втамувати душевну агонію. Треба. То чому ж Макар почув тихе:
– Лежи. Не потрібно, - продовжувала гладити і мучити себе. Мучити їх двох. - Просто лежи.
Дарина не знала скільки часу минуло до солодкого моменту його рівномірного дихання і розслаблення постійно напруженого тіла, бо перестала рахувати хвилини. Вона просто розчинилася у цих митях, прийняла їх і змирилася з ними. Вона просто і тихо насолоджувалась своїм болісним раєм.
Наступного ранку Макар з Дариною прокинулися досить пізно. Була субота і чоловік в цей день дозволяв собі (відтепер) поспати трошки довше. Важко підніматись з ліжка, коли поряд спокуслива дівчина довірливо тулиться.
Дарина прокинулась першою, але не вставала, любуючись сплячим і максимально милим в такому стані хлопчиськом поряд - так і хотілось розбудити його та підбити на якусь пакість сусідам. Але потім він розплющив сонні очі і видіння юного хлопчини вмить розвіялось. Поряд лежав чоловік. Дуже хвилюючий і бажаний, що своїм синім туманом проймав тіло до нутра і наскрізь.
Після лінивої посмішки і “Доброго ранку”, Макар притягнув до себе кохане тіло. Вона відчула стегном максимальний рівень його збудження, що вмить струмом відбилось в кожній клітинці.
– Ти ще прокинутись не встиг, а вже… готовий, - дразнила його.
– Я завжди готовий, - відповів таким самим лукавим смішком.
– Ой, ой, ой, - продовжувала провокувати, скрививши носик, і вибиратися з обіймів - як би там не було, але в туалет хотілося. Зараза. - Завжди готовий… Скільки самонадіяності.
– Самонадіяності? - заломив брову, приймаючи виклик. - Ти впевнена, що готова відповідати за свою зухвалість і слова?
Дарина присипляла його увагу, мовчки і повільно піднімаючись з ліжка та не розриваючи лукавого зорового контакту протистояння. Він же сперся на лікоть півлежачи і скидався на хижака перед стрибком.
– Я слів на вітер не кидаю, - мило покліпала оченятами і підтисла губки. Макар вмить зірвався і кинувся до неї. Дарина голосно скрикнула і встигла відстрибнути. Далі, сміючись і капосно поблискуючи очима, бігцем обійшла ліжко та шмигнула до ванної. Підступний хижий погляд, що провів її аж до дверей, наповнив тіло млосною патокою і доправив слабкістю в ногах. Він їй цього не подарує. Знала це ще тоді, коли взялася дразнити.
Дарина більше потрібного часу провела у ванній, максимально розтягуючи свої ранкові процедури. Макар в таких випадках йшов до ванної в своїй колишній кімнаті, щоб не витрачати даремно час на очікування. Дівчина була переконана, що і цього разу так зробить, але все ж відчиняла двері обережно і, перш ніж ступити за поріг, глянула на ліжко. Пусто. Значить пішов до себе. “Покарання” відтерміновується, - подумалось побіжно і впевненіше пустилась до шафи".
Проте за пару кроків з-за спини її обхопила сильна рука, притисла до твердого тіла і, не встигла вона спам’ятатися від різкого і надто сильного сп'яніння, як вже лежала на ліжку на животі. І притиснута ним.
– Ну що, перевіримо твою відповідальність? - прошепотів задоволено над вухом, а рукою взявся стягувати з неї шорти з трусиками.
Вона не ладна була слова витиснути. Задихалась. Від його ваги. Від своєї засліплюючої похоті. Тіло просто на шматочки рвалось і кричало, зосередивши всі думки на одному скаженому бажанні - негайно відчути його в собі. Неусвідомлено піднімалася тазом до нього, щоб легше і швидше зняти клятий одяг і голою шкірою відчути його кам’яне бажання її тіла.
Макар коліном розсунув їй ноги і впевненим поштовхом проник в мокре лоно. Дарина з гортанним стогоном прогнулась в попереку, випинаючись до нього. Одна мить і вона цілком втратила себе в шаленстві його поштовхів і свого запаморочливого безумства у відповідь.
За пів години вони вдвох спускались сходами до вітальні, тримаючись за руки і переплівши пальці. Дівчина тулилась до Макара, бо вся ще тремтіла і відчувалась розлінена втома після кількох диких оргазмів. Та незнайомий жіночий голос, що долинув з кухні, заставив вмить активізуватись.
– Марія, і відколи ж це він дозволяє собі так довго спати? Не захворів, часом? - почула Дарина впевнений і дещо стурбований тон. Макар гучно зітхнув на почуте. Глянув на Дарину і досадно захитав головою.
– Не хвилюйтесь, - спокійно і як завжди люб’язно промовила економка. - Все в нормі. Останнім часом Макар Ігорович трошки більше часу виділяє на відпочинок.
– Та ну?! Це в лісі щось здохло? - вигукнула жінка.
Макар з Дариною, яка чогось захвилювалась, зайшли на кухню і він відповів замість розгубленої Марії.
– Мамо, нікому здихати не треба. Я просто вирішив відпочити.
P.S. Дівчатка, я беру маленьку паузу. Наступне оновлення вийде у неділю в 20:00 і дві глави, потім у вівторок, а далі, як звичайно, в середу.
