Пам'ятай мене таким - Хелена Власенко

Макар сидів там само на дивані з новою порцією алкоголю, але уже не в темряві - кімната повнилась приглушеними жовтогарячими тонами. Дарина підійшла, відчуваючи його мовчазну цікавість, і простягнула долоню.

– Ходімо, - сказала, тонучи в його темно-синій безодні. Він зміряв її оцінюючим поглядом і впізнав.

– Що ти задумала? - примружив очі лукаво, але подав долоню, піднімаючись. Дівчина не відповідала, потягла його до столу. Розвернулася, вдихнула на повні груди, але на видиху спинилась. Глянула спідлоба на, щиро зацікавленого і поїдаючого її очима, чоловіка.

– Твої стосунки, якщо так можна висловитися, ти ж ними відволікався? Виплеск емоцій через жорсткий секс, так?

Дарина фізично відчувала крайню ступінь його стримуваного збудження. Силове поле чоловічої енергетики поглинало її і підкоряло. Сумнівів більше не залишилось. Остаточне усвідомлення і розуміння своїх бажань.

– Так, це хороший спосіб, - глибокий тихий голос завібрував у грудях і його наркотик плутав свідомість. - Але для чого воно тобі?

– Я ж говорила, що готова допомогти.

– Ти не мусиш робити те, чого не хочеш.

– Хто сказав, що я не хочу?

– Ти колись.

– Певно, п’яна була, - розтягнула звабливо кутики губ, поїдаючи його очима і красномовно облизуючись. Вона притислась до нього, обвила руками шию і почала мучити обох тягучими поцілунками. - Давай замінимо спогади мого/нашого першого разу, - схопила зубами мочку вуха, відтягла і, відпустивши, прошепотіла на гарячому видиху. - Трахни мене.

Макар схопив її за талію і різко розвернув спиною до себе.

– Впевнена? - хриплий гортанний голос доводив до безумства. Широка долоня, що розносила тілом жар, торкаючись живота, повільно ковзнула вгору. 

Дарина кивнула. Говорити не хотілося. Вона то забувала як дихати, то рвано задихалась. Блаженство його близькості підпорядковувало собі і заповнювало до відмови.

– Моя дівчинка хоче жорсткіше? - задоволено промуркотів над вухом і ковзнуле щокою повітря пустило лоскітних мурах слабкості. Шию оповила оманливо-неспішним рухом його долоня і різким натиском заставила закинути голову назад. Лихоманка тіла доходила до максимальної точки. Голова п’яно гуділа. Кров гупала у вухах. 

Макар стис в долоні набухлу грудь, цілуючи одночасно вигин шиї. Дарина випнулась стегнами до нього, але міцний захват його рук на її тілі обмежував свободу. Це дивно посилювало безумство. Вона неспокійно вертілась і благально-тихо хникала на кожен дотик. Мліла і слабнула. Він сильніше стискав податливе тіло в руках, відчуваючи повну владу, добровільну віддачу і потребу в собі. 

– Будь ласка, - простогнала і невідомі сили вирвали її з його рук, заставляючи схилитись над столом. Вона прогнулась в попереку, дупою потягнулась та вперлась йому в твердий пах. - Зроби так, як тоді, - благала.

Макарові помутніло в очах. Він різко притис її до краю стола своїм тілом. Гаряча долоня обпекла стегно, провела жарку доріжку до подолу сукні, задираючи догори. Дарина стогнала і випиналась до сильного тіла, шукаючи "дозу" дотиків. Його задоволений важкий смішок відбився вібрацією бажання. 

В цей момент широка долоня грубуватим натиском на спину заставила розпластатись твердою поверхнею. Залишені на столі речі застукотіли по підлозі. Він знов зривав з неї трусики, перетворюючи тонку тканину на мотузки, що до болю впивались в тіло. Лежала покірно і божеволіла від нестерпних секунд до його проникнення. Дзенькіт ременя вернув огидний спогад, який миттю розчинився в повітрі. Сліпа похіть скажено лихоманила, змітала все на своєму шляху і творила нову реальність. Мить до часу, коли його тверда плоть ковзаючим рухом торкнулася її мокрої, видалась вічністю.

Дарина піднялась на пальчиках і Макар одним різким поштовхом до упору заповнив її собою. Вона гортанно застогнала від хвилі безумної насолоди, яку завжди творив він всередині неї. Другий владний поштовх. Обережності не було. Він таранив її тіло. Стегна болісно впивались в край столу від кожного наступного його руху. Нігті здирали верхній шар лаку з деревини. Дарина втратила себе. Голосно стогнала і шукала його дикого ритму. Належала йому. Сліпа насолода, яку він синтезував, доводила до рабської покори.  

Макар рукою схопив її плече, рвучко направляючи тіло на поштовхи. Другою долонею згріб волосся і потягнув назад, продовжуючи грубо таранити. Дарина закричала від раптового анархічного безумства, що руйнівною хвилею задоволення пронісся тілом вслід. Згусток неземної насолоди, в який перетворив її Макар, за кілька владних поштовхів став надновою і, стискаючи тіло до бездиханного тремтіння, сліпучим вибухом розніс на шматочки. Лавина незбагненних, лякаючих відчуттів вперто затуманили свідомість, кидаючи до темного краю витримки. Безумство… Забуття десь тут - поряд, вже торкалось.

Макар послабив хватку і сповільнив поштовхи, відчуваючи ритмічні спазми лона, що вібрацією розносились їхніми тілами. Вона поверхнево дихала і ослаблено лежала на твердій поверхні. Якби не притискав стегном до стола - сповзла б. Він вийшов з мокрого тіла - цього разу правильно мокрого. Підняв її розімлілу і абсолютно покірну та заставив лягти на спину.

– Цього ти хотіла? - сп'янілий, але задоволений підморгнув у ще шоковані, недавно пережитими відчуттями, очі.