Пам'ятай мене таким - Хелена Власенко

В суботу - в день народження Макарових племінниць, Дарина готова до виходу чекала на нього самого. Він кілька днів, як поїхав у ділове відрядження до Польщі і тільки сьогодні вертався додому. Година, на яку Ксенька просила прийти, близилась, а того Макара не видати. Дівчина не витримала і подзвонила. Він уже підїжджав до Києва і повідомив, що буде приблизно через дві години. На кордоні затримався довше очікуваного і тому так спізнюється. Потім наполіг, щоб брала Мішу і їхала сама, а він приєднається, як тільки зможе, бо ще збирається вступити додому в душ і переодітися.

– Ти хочеш використати мене в якості відволікаючого маневру перед Ксенькою і племінницями на безсовісне спізнення їхнього стрика? - хитро понизила голос.

– Попрошу не обзиватись - в мене вагомі причини, - почула на тому кінці зв’язку невдоволене пирхання.

– Коли це я тебе обзивала?! - вигукнула.

– А стрий… стрико… Словом, твоя чергова вигадка, - відмахнувся Макар. Він уже звик, що Дарина періодично видумувала слова, пояснюючи це діалектом. Йому ж доводилося просити перекладу після нервового сміху.

– Така сама вигадка, як ти, - покривлялась телефонові і продовжила терпляче. - Ти брат їхнього тата? Брат. Отже, стрик, - але сміх на його зітхання-смирення не забарився.

– Гаразд, Пташко, я зараз за кермом і незручно розмовляти. Тож іди на свято, але будь готова на хвилин десять вийти на вулицю, коли я подзвоню.

– Це ще чого?

– Я скучив за тобою і, щоб спокійно провести час на святі, мені перед тим треба скористатися твоїм тілом, - нутро дразнили лукаві нотки його голосу.

– Ти здурів? Як ти це собі уявляєш? - розсміялась. - Не вигадуй давай. Кілька годин потерпиш.

– Я попередив, - провадив своєї. - Скажи там дівчаткам, що я скоро буду.

– Попереджати можеш скільки завгодно. Я сама буду вирішувати, що робити, - і знала ж, що грається з вогнем, але спинитись була не в силі. - А твої слізні вибачення обов’язково передам. Обережно за кермом. Чекаю тебе. 

Макар дуже рідко дозволяв собі безпричинно ганяти на тачці. Колись так - негатив гасив, зокрема, адреналіном швидкої їзди, але після одного разу, коли вже встиг попрощатися з життям, попустився цієї теми, сконцентрувавшись більше на постільних пригодах. Та зараз, оте “Чекаю тебе” знову спонукало сильніше тиснути на педаль газу. 

Дарина ж, після закінчення розмови з Макаром, одразу набрала Михайла. Ще кілька днів тому вона навідріз відмовилась би йти сама без нього в зовсім незнайому компанію, але то було колись. Сьогодні дівчина не те, щоб із захватом, але погодилась на прохання.

Макар, після рішення брати Дарину з собою на свято, попросив її придумати щось з подарунками, бо для нього самого це катастрофа. Вона теж довго ламала голову, зважаючи на те, що жодного уявлення не мала про дівчаток і їхні вподобання. Макарові відомо було приблизно стільки ж. Довелось питати в нього телефон Ксеньки і виясняти безпосередньо в неї. Дзвонити несміла і просто написала в месенджері зі щирою цікавістю. Та, в свою чергу, виявилася більш сміливою і швиденько перетелефонувала.

–   Привіт, - почувся життєрадісний голос на тому кінці зв’язку. - Дарина, правильно? Та сама, про яку мені Світлана Вікторівна говорила?

– Ого, почуваюсь селебріті, - засміялась у відповідь дівчина. - Певно, так - та сама Дарина.

– Ти не дивуйся дуже. Пані Світлана ніколи не згадувала про те, що в Макара є дівчина.

– Я не його дівчина. В нас не зовсім... - зам’ялась Дарина, - звичайні стосунки. Навіть не знаю, чи можна цю взаємодію так охарактеризувати.

Співрозмовниця важко зітхнула і вже не так весело додала.

– Зрозуміло… Макар собі зраджувати не збирається, а я вже допустила надію, - пауза і натянуто-веселіше. - Та, власне, не перший рік з ним знайома. Чого я оце? Але гаразд, мені однаково дуже цікаво побачитися-поспілкуватися з дівчиною, яку він готовий знайомити з близькими.

– Взаємно, - підхопила рятівну фальшиву веселість і зміну теми Дарина. - Ну але що стосовно подарунка дівчаткам? Хотілось би зробити вдалий вибір, - додала жалібності до голосу. 

В Ксеньки конкретної ідеї теж не знайшлося. Сказала тільки, що донькам подобаються коти, мультфільми “My Little Pony” та “Леді Баг і Супер-кіт”. На цьому нові знайомі вимушено-швидко розпрощалися, бо майбутніх іменинниць потрібно було забирати зі школи і часу потеревенити мама банально не мала, але зі щирим натхненням заявила, що чекає на зустріч. Дарина відповіла тим самим настроєм, оскільки Ксенька легкістю і прямотою прихиляла до себе.

Зрештою, в подарунок дівчаткам приїхали колекція фігурок улюблених персонажів, серія книжок “Киці-мандрівниці” і фотосесія свята від незнайомої тьоті. Міша швиденько доставив гостю в той самий ресторан, де вона вже якось вечеряла з Макаром. Цей момент теж додав незручностей. Довелось заздалегідь телефонувати і взнавати, чи буде сьогоднішнє свято обслуговувати Гліб. Тільки коли почула негативну відповідь, дала остаточну згоду на запрошення.

На вході її зустріла широко усміхнена, невисокого зросту шатенка, з тужливою паволокою в карих очах, і взялася обіймати новоприбулу гостю як свою добру знайому. 

– Яка ти гарна! Макара можна зрозуміти, - відсторонилась Ксенька і взялася оглядати Дарину, вганяючи ту в ніяковість. Що могло бути гарного в простому коктейльному платті світло-блакитного кольору на тонких бретелях і довжиною на рівні коліна? Ну так, босоніжки на високому тонкому підборі додавали стрункості і ногам і фігурі, так само, як випрямлене довге волосся, а легкий денний макіяж тільки підкреслював вроду.