Пам'ятай мене таким - Хелена Власенко
Дівчина попрощалася з пані Валерією, домовившись перед тим, що якнайскоріше звільниться з попереднього місця роботи і вже повна натхнення прийде до них. Спілкування з жінкою заспокоїло розхитані передчуттям співбесіди нерви. Немалу долю до мандражу вносило і те, що йшла Дарина до колишньої Макара, але побоювання виявились безпідставними. Жінка явно симпатизувала йому, але на тепер тільки як другові.
Та чомусь, з’явилось відчуття, що не завжди так було і колись Валерія Сергіївна перебувала в схожій з Дариною ситуації. Можливо не ідентичній, але теплі почуття до нього вона точно мала. Що ж, треба б брати з неї приклад і навчитися такому ж ставленню. Шкода, що в самої Дарини нема багажу досвіду, який мала за плечима пані Валерія і який допоміг справитися спочатку із невдалим шлюбом і далі з почуттями до Макара. Зараз виглядала вона успішною і впевненою в собі.
Того ж таки дня, пізно ввечері, Дарина стояла на кухні і готувала вечерю. Марію вона сьогодні навіть швидше відпустила додому і попередила заздалегідь, що нічого замовляти не потрібно. Останнім часом, якщо були сили, натхнення і можливість, хотілося власноруч готувати Макарові. Здавалось би, навіщо додавати собі мороки і клопоту, але кожного разу, коли він приходив пізно і втомлений, а вона казала, що вечерю готувала сама, вираз його обличчя вартував того, щоб весь день провести біля плити.
Він попереджав, що не потрібно, що все можна замовити, що краще б вона відпочила після роботи, але скупі проблески тихої радості, що мимоволі спалахували в його очах, змітали всі ці логічні аргументи в її голові. Вона егоїстично підсіла на майже щасливий його вигляд, причиною якого була. Як же, до відчаю, хотілося забрати з тої фрази майже, але тут була безсила. Справа не в ній чи будь-кому іншому. Справа виключно в ньому і його минулому.
Годинникова стрілка показувала близько десятої, коли двері ліфта нарешті роз’їхались і до її нестримної родості у вітальні появився він. В такі моменти вона ледь стримувала порив зірватися з дивана, на якому сиділа перед телевізором, чекаючи на нього, і кинутись на шию з обіймами. Ледь стримувала почуття, що вперто ломились в хитку ширму ігнору.
– Втомився? - всміхалась до нього і виглядала, певно, як ідіотка, але чхати на це хотіла. Він з важким зітханням завалився на диван після того, як схилився і поцілував її. - В нас сьогодні на вечерю твій улюблений бульйон.
Він підняв відкинуту назад голову і жвавіше глянув на неї.
– Ти знову сама готувала?
– В мене сьогодні скорочений робочий день - я ж ходила на співбесіду, якщо ти не забув. Ну от і перепало трохи вільного часу, - повела плечем як на щось буденне.
– Все, більше нічого не говори, - підвівся з дивана і подав їй руку, - до часу поки переді мною не стоятиме повна тарілка. Там уже зможу послухати про результати співбесіди.
– Я думала, що ти уже порозмовляв з Валерією Сергіївною і розпитав про мої успіхи, - кинула іронічне йому в спину дорогою до кухні.
– З чого б це? - нахмурив брови Макар, сідаючи за стіл. - Про твої успіхи я волію питати у тебе. З Лєрою, як я уже згадував, в мене тепер тільки ділові відносини, а в твої справи втручатися не маю наміру, аж поки ти сама не попросиш допомоги, - ну або маю намір втручатися, але так, щоб ти цього не знала - повинен був уточнити, але, звісно що, промовчав. Проте в цій конкретній ситуації Макар не лукавив. Він був упевнений, що Дарина зарадить зі всім сама, тож справді попустив трохи віжки контролю.
Дівчина поставила на стіл тарілки з бульйоном, сіла навпроти і за вечерею розповіла про співбесіду Не забула підмітити, що колишня його приємна жінка. Він на це відповів, що інакше не відпустив би свою дружину до неї. Вдвох посміялись з іронії і навіть легкої абсурдності ситуації.
Після вечері і миття посуду піднялись до себе в спальню. Тепер вона була в них спільна - Даринина. Дівчині хотілося, щоб кімната була тільки їхньою - тою, де спала з ним тільки вона.
Ще ступаючи сходами, хвилювання починало спирати подих і пришвидшувати серцебиття. Вона уже із завмиранням тіла передчувала чергові “нічні пригоди”. Після шаленства третього їхнього разу, секс перейшов до звичайних умов, тобто у спальню.
Втім дівчина починала спостерігати за собою незрозумілі і неусвідомлені бажання. Вони кохалися часто, багато і довго. Навіть, бувало, доводилось благати його "змилостивитися", але це жодним чином не заважало скоро знову скучати за ним. Проте, однаково, чогось бракувало і Дарина зловила себе на думці, що не проти б повторити щось таке, як трапилось з ними у відпустці. Щось таке ж нестримне, дике і (а від цих думок щоки миттю заливало бордовим) брудне. Трясця, що з нею відбувається?!
В кімнаті Дарина швиденько побігла в душ, поки Макар залип в чергову робочу переписку - навіть пізно ввечері не мав спокою. Там невідомо навіщо нап'яла піжаму і вернулась у спальню. Поки Макар був у ванній, Дарина лягла в ліжко, ввімкнула поряд нічник і в хвилюючому очікуванні взяла книжку з тумби поряд.
Чоловік вийшов доволі швидко і з втомленим, але задоволеним стогоном завалився в ліжко під ковдру. Та поклав голову не на подушку, а Дарині на живіт і руку на її випростані ноги. Вона забула як дихати. Чорні букви на білих сторінках перестали складатися в слова. Книжка впала на груди. Дівчина сиділа нерухомо хвилину, але потім занадто сильний порив підняв її долоню та поклав на чорноволосу голову. Вона обережно зарилась пальцями в густе коротке, ще вологе волосся і почала неспішно погладжувати-масажувати. Мурашки побігли тілом від дотику до нього, від відчуття його потреби в ній.
