Пам'ятай мене таким - Хелена Власенко

Плавні, дещо різкуваті в кінці через засліплююче бажання, поштовхи Макара доводили до піку солодкого безумства, яке стрімко наростало в реакцію на його рухи і переповнюючу присутність в тілі. Дарина втрачала себе, намагалась стримувати голосні крики, затуляти рот долонею, але відчуття його на собі, всередині себе віднімало дріб’язок витримки. Вона зривалась і падала в прірву іншого виміру. Макар накрив долонею її рот, даючи можливість відпустити відчуття. 

Божевілля насолоди, повна залежність, різкі до упору поштовхи… Нестримна, надмірна для розуміння хвиля блаженства розлилась тілом віднімаючи кінцівки та стискаючи нутро до тремтливої напруги і бездиханного стану. Він трошки сповільнив ритм і забрав долоню з її рота, але рухатись не припиняв. Тіло під ним трошки розслабилось. Дарина наркотично стогнала і мляво реагувала на його поштовхи.

– Ще трошки потерпи, - прошепотів вимученим смішком, притуляючись чолом до чола. Вона, не розплющуючи очей, пробувала запротестувати стогоном, але його безупинні поштовхи вганяли у важку залежність.

Дарина боролась з собою, та прірва чергової безумної насолоди невпинно і проти волі знов заволокла свідомість. Макар вкотре заглушив її крики долонею, вбиваючись в напівпритомне тіло кількома різкішими поштовхами і біля самої розрядки вийшов з лона, що ритмічними спазмами стискало член, щоб закінчити поза ним.