Тайммен - Зиненко Дмитро

Бажаєте спробувати?

— Так.

— Починаю пошук…за вашим запитом нічого не знайдено.

Яр був у розпачі, убезвиході... усе було марно...

На уроках тим часом Марк загравав до Юлі.Це одне з небагатьох якостей, яке не подобалося дівчині.Ще однією рисою,якою була незадоволена Юля, був його нарцисизм.Якщо в стосунках з Яром,хлопець слухав,проводив з нею весь вільний час ,то єдиною поступкою від Марка — були танці.Взагалі центральною фігурою в їх стосунках був Марк ,а не вона.Тому час від часу вона згадувала час,коли вони з Яром були разом.

Яр просто приглушив свій біль і переключився на вирішення задачі,а час спливав.Він віддалявся і від батьків,починалися сварки.

— Сину, ти знову прогулюєш уроки?— запитував батько

— Так, мені там нічого робити. Я буду навчатися вдома.

-Яр, там наш сусід говорив,що відкрив секцію і що чекає тебе, — говорила мама.

— Ок, я подумаю.

На цьому розмови закінчувалися, а їх продовження хлопець уникав.

Він не хотів бачити ані Юлі, ані інших своїх однокласників.Ця антисоціалізація його потроху перетворювала у відлюдника і лише медитація приводила в тонус.

Згодом і навчальний рік дійшов кінця, настали літні канікули. Користуючись теплою порою, батьки намагалися витягнути сина з дому:

— Синку, вийди погуляти. Хочеш поїдемо на річку? — запропонувала мама.

— Мені і вдома добре, — промовив хлопець

Ця відповідь роздрадувала батька:

— Слухай, ми йшли тобі на поступки більше ніж півроку. Уже досить! Ти збираєшся і їдеш з нами відпочивати. Школа вже закінчилась, достатньо коників! — на підвищених тонах промовив Олександр.

-Добре, твоя правда. Я навіть забув, як виглядає світ навколо...— з сумом промовив Яр

Почалися збори, мама готувала щось для перекусу,а хлопці перевіряли справність машини . Раптом десь недалеко почувся знайомий голос:

— Сусіди, доброго дня вам! — промовила Юля

— Доброго дня, сусідко! — промовив Олександр.

Яр зробив вигляд, ніби він надто зайнятий і ніхто до них тільки-но не привітався.

Юлю це образило, хоча вона була рада бачити Яра.Він був першим, хто з нею спілкуватися почав і з ким у неї були вперше в житті стосунки.

— Сину, ти що не бачиш, що Юля до нас в гості зайшла і привіталася. Що так важко привітатися з однокласницею? — зауважив Олександр.

— Привввіт, — ледве видавив з себе Ярослав.

— Ти щось хотіла чи просто підійшла привітатися? — запитав батько Ярослава.

Юля застигла, вона споглядала свого однокласника. Він дуже змінився: підріс, відпустив трохи волосся на голові,навіть пушок з'явився в вигляді майбутніх вусів.Ярик же навіть не глянув у сторону дівчини.

— Юля, все гаразд?— запитав Олександр

— Ми всім класом збираємось сьогодні на річку, от я вирішила запросити Ярослава,— промовила Юля.

— Мені не цікава ця пропозиція, дякую за запрошення, — заявив хлопець

— Але ж ми і так туди їдемо, могли тебе б підкинути...— промовив батько.

— Я передумав, я нікуди не їду! — майже криком сказав Яр.

Дівчина злякалася цього нового Яра, може ззовні він і став привабливішим,але... той ,якого вона знала , був зовсім спокійним , і він не був настільки антисоціальним.

Коли хлопець потрапив у дім, мама його помітила.

— Синку, ти куди? А як же річка?

— Я нікуди не їду, там збирається мій клас, а їх я бачити хочу найменше.

— А звідки ти знаєш?

— Сусідська дівчина приходила й запрошувала мене.

— Тобто Юля?

— Так.

— Перестань тікати від неї і від життя, щоб там не було. У тебе скільки захопливого попереду, не будь таким похмурим! Я тебе прошу.

— Як скажеш.

— А чим ти займатимешся? Бо ми з батьком точно поїдемо.

— Ще не вирішив.

— Досі міркуєш над питання з ДНК?

— Досі.

— Я тобі збрехала. Усе вже відомо. Ось тобі інформація для роздумів. Рекомбінантна ДНК (recombinant DNA, rDNA) — молекула ДНК, отримана за допомогою методів генетичної інженерії (молекулярне клонування). Молекула поєднує в собі генетичний матеріал, виділений з різних біологічних джерел, створюючи таким чином певну ДНК послідовність. Отримана таким чином векторна ДНК може реплікуватись у клітинах-господарях. Векторами для рекомбінантної ДНК можуть бути плазміди, віруси, штучні хромосоми на основі дріжджових чи тваринних хромосомальних елементів. Існує велика кількість різних систем, що дозволяють здійснювати експресію привнесених генів. Окрім загальної назви "рекомбінантна ДНК", таку молекулу іноді називають химерною ДНК. У технології рекомбінантної ДНК загалом використовують паліндромну послідовність, котра після відповідних маніпуляцій має тупі та липкі кінці. За допомогою технології рекомбінантної ДНК можливо привнести в геном одного організму певний ген, виділений з геному іншого організму, створюючи таким чином генетично модифікований організм. Технологія рекомбінантної ДНК і генетична рекомбінація є різними поняттямиДля створення молекули рекомбінантної ДНК необхідно пройти декілька етапів:

-виділення потрібного (цільового) гена

— вбудова гена в специфічну ДНК послідовність (вектор), здатну до реплікації в клітині-хазяєві

— введення вектора в організм-реципієнт

-визначення (скринінг) та відбір клітин, в геномі яких виявлена присутність гена інтересу.

— створення рекомбінантної ДНК відбувається завдяки методу молекулярного клонування.

Це є неосновний метод, але найбільш поширений. Тож, спочатку за допомогою рестриктаз отримують різного роду фрагменти ДНК, в тому числі й послідовності, що кодують гени. Фрагменти ДНК можуть мати як тупі, так і липкі кінці.

У результаті, різноманітні фрагменти ДНК можливо комбінувати між собою за допомогою різноманітних методів, наприклад методом рестрикційно/лігазного методу, методом Гібсона (Gibson assembly) та ін. Після введення чужорідної ДНК у геном організму-господаря, рекомбінантна ДНК-конструкція може експресуватись. В деяких випадках експресія не відбувається.1

— Ого. І коли це винайшли?

— Вперше ідея про створення рекомбінантної ДНК виникла у Пітера Лоббана, аспіранта професора Дейла Кайзера з факультету біохімії при медичній школі Стенфордського університету. Перші публікації про створення та вдале використання рекомбінантної ДНК датовані 1972 та 1973 рр. Після цього, Стенфордський університет у 1974 р. подав заявку на патент за темою "Рекомбінантна ДНК" за згодою інвесторів Стенлі Коена та Герберта Боєра. Патент був затверджений у 1980 р. Першим продуктом, отриманим з використанням технології рекомбінантних ДНК ,був людський інсулін, створений компанією Genetech та ліцензованим Eli Lilly and Company

— Дякую, мамо! Я тепер усе зрозумів. Я втратив півроку вирішуючи це питання, а воно лежало на поверхні.

-Звертайся, більше між нами недомовок не буде. Я тобі обіцяю, — промовила мама.

— І я тобі обіцяю, — лагідно промовив син.

Олександра, зібравши приготовану їжу, направилася до чоловіка в машину:

— Яра чекаємо чи як? — запитав Олександр.

— Ні, я його не вмовила,проте дала інформацію для роздумів, тобто відповіді,які він так довго шукав.

Тим часом Яр задумався: чому він так любить все ускладнювати? Зробивши висновок на основі тієї інформації, що сказала мама він здійснив реплікацію з маминої ДНК введенням вектора,згодом він вирішив перепочити,щоб його нові здібності краще засвоїлися організмом.

Батьки, приїхавши на річку споглядали картину, яка їх перелякала. Майже кожен однокласник їхнього сина був або з сигаретою, або з якимось спиртним напоєм.

Та з цього всього їх вразило те, що трійка МОС уже були напідпитку. Вони вирізнялися з — поміж інших своєю поведінкою.

— О, прикинь, Ольфовичі приїхали, — промовив Марк.

Батьки Яра були виховані і стримані, тому не звернули уваги на цю репліку.

— А де ваш син? Він взагалі пам'ятає, що ми є, його однокласники, що реальний світ існує? — знову не стримався Марк.

Натовп розміявся. Найбільше некомфортно було Юлі. Їй було соромно за ці слова її хлопця, за те, що вона знаходиться в такій компанії, за те, що сусіди побачили її з сигаретою.

Побачивши, що дівчину гризе совість, Олександра її покликала та запропонувала пройтися, на що дівчина без роздумів погодилася:

— Хочеш поговорити? — запитала мама Ярослава.

— Як ви здогадалися?

— Я ж мама, крім того , хочеться поговорити з кимось іноді ,а Яр нас з батьком уникає.

— А моїм батькам зачасту ніколи...— з сумом промовила Юля.

— От бачиш, у нас майже спільні проблеми.

— А, якщо тобі потрібно, щоб тебе хтось вислухав, то звертайся.

— Добре, та мені здається я зайва в вашому домі,бо Яр через мене став таким відлюдкуватим та агресивним.

— Що ти? З чого ти це взяла? Люди самі вирішують, як вирішити ту чи іншу проблему: одні йдуть напролом,незважаючи ні на що,борються і перемагають попри всі труднощі, а інші — закриваються в собі, наче мушля. Це легший шлях, але він веде в нікуди.

Мій син обрав простіший варіант, і я сама вже хочу витягнути його з цього стану. Я тебе не звинувачую ні в чому, бо винний він сам. За паління не переживай, я тебе не здам,але пообіцяй мені,що більше не пробуватимеш цю гидоту?

— Обіцяю і дякую! Знаєте, я дуже шкодую про заміну вашого сина Марком, бо він такий самозакоханий. З ним я почуваю себе не дівчиною, а гарною машиною,яку використовують, щоб похвастатися.З Яром було все навпаки...

— А чому ти засумувала? Вам же не по 100 років, завжди є час для порозуміння. Повір мені, ще все наладиться. Потрібно просто знайти час і спокійно обговорити все.

— Його нервує моя присутність, і він робить вигляд, наче мене не помічає,навіть не вітається... У цьому всьому я переконалася сьогодні.

— Це його захисна реакція. Сьогодні я йому допомогла знайти відповідь на питання, про які він думав більш ніж півроку ,тому сподіваюсь, що він повернеться до соціуму.

— Це виходить десь приблизно в той період, коли ми перестали спілкуватись. Зрозуміло тоді, чому він так себе поводив.

— До речі, у нас з тобою є ще дещо спільне, — повідомила Олександра.

— Заінтригували. Що саме?

— Я також у твоєму віці займалася танцями,займала призові місця також з латино-американської програми,а твій тренер — це дівчина, з якою ми разом займались. Вона великий професіонал, і вам з нею пощастило.

— Цікавий факт. Чому ж тоді Яр далекий від танців?

— Генетика — цікава наука. Через кілька років я вам все розкажу, але якщо коротко, то цією рисою він у свого батька...

— Шкода, дуже шкода...