Тайммен - Зиненко Дмитро

Хоч у ній і прокидалася давня любов до Ярослава, проте мав бути якийсь жест з його боку,вчинок,який би показав їй ,що в ньому теж ще живе любов до неї. Поки що в них все обмежувалося дружніми розмовами, спільними заняттями. Ніхто не робив кроку вперед. Юля очікувала від Яра, а Яр — від Юлі. І кожен з них задумувався: а може ця модель їхніх відносин і краща для них?

Так минуло літо і розпочався шкільний рік. Черговий раз зустрілись трійка і Яр.

— Ти знову в школу вирішив ходить? — промовив Марк.

— Я вас не очікував тут побачити. Ви що ще й тверезі? — з насмішкою промовив Яр.

— Ну, Ольфович, тримайся! Зараз сповна за все отримаєш! — промовив Марк.

З цими словами розпочалася бійка. Звичайно, у бійці, де троє проти одного, Яр програв.

Юля поки пробралася через натовп і розкидала супротивників, наш герой вже був без тями.Швидку викликали, і Яра госпіталізували в лікарню. Винних покарали, якби було по совісті. Проте батьки відкупилися, як зачасту буває.

Хоч як Ольфовичі не хотіли брати гроші, але довелося, бо лікування було дорогим.

Юля майже кожного дня провідувала хлопця. Звичайно, вона не зустрічалася з Марком.Також у неї було відчуття вини, що вчасно йому не змогла допомогти. Вона думала про те, що вірогідно однією з причин того, що сталось, була лють Марка

за те, що вона часто в розмовах розказувала про Яра.

Реабілітація проходила довго. Яр шукав відповіді в собі. Найперше, що прийшло в голову, звернутися до свого помічника.

— Годиннику, знайди у моєму роду справжнього воїна.

— Слухаюсь, хазяїне. За вашим запитом знайдено декілька варіантів, найкращий — 1200-ті роки. Проте, враховуючи ваш стан здоров'я, найкращий варіант — це ваш дідусь.

— Відправляй.Але як мені зберегти зразок ДНК?

— Просто треба побути хоча б півгодини. Я увімкну аналізатор і активується копіювання, після чого я вас поверну назад.

Різко лікарняна палата перетворилась на будинок. Яр опинився в 2012 році.

Данило, його дідусь, у тілі якого він опинився, дивився телевізор. Якраз ішов фільм " Місія нездійсненна: Фалаут, шоста частина".

— Ольгердіє, іди глянь, як ці американці знову москалів висміюють, — з посмішкою заявив Данило.

— Та ніколи мені, я борщ варю, — промовила Ольгердія.

— А дочка наша що там? — запитав Данило.

— Та уроки ж учить, завтра ж в школу! Це ж у тебе вихідний,то можеш дозводити собі перегляд кінофільму, — промовила Ольгердія.

— У цьому ти права, — промовив Данило.

— У цьому фільмі є момент, де зривається будівля Кремля. І цей момент наскільки був приголомшив і діда, і внука всередині нього,що обидва були шоковані. Яр ,звичайно, нічого не зрозумів до кінця, а дід не стримав слів:

— Оце так, аби так і справді,може б менше нашої крові покривали москалі кляті...

— Що ти мелеш, дурню! Дитина ж чує твою лайку, — промовила до Данила Ольгердія.

— А що, хай знає. Що вона історію не вчить? — промовив Данило.

— Та заспокойся ти вже! Борщ готовий, іди вечеряти, — промовила Ольгердія.

Яр був під враженням. Уперше він чув, щоб люди перекрикувалися із різних кімнат, чули одне одного. Емоція діда закарбувалася в його пам'яті назавжди. Його думки перервав годинник.

-Сканування завершено, повертаю вас назад.

Як і минулого разу, коли він додавав до своєї ДНК ген мами,відразу ж захотілося спати. Проте його стан здоров'я не переніс цю подорож, і він впав у кому. Цей стан тривав рік.

Лікарі ставили найгірші діагнози, проте ні Ольфовичі ,ні Юля не здавалися.Кожного дня вони провідувати його лікарняну палату,аж поки одного разу нарешті не сталося диво.

Увесь цей час Яра, наче бумеранг кидало з подорожі в подорож. Це був збій системи. Ефект був таким, наче заїло плеєр і він більше декількох хвилин не перебував в тому чи іншому часі. Коли вже всі полишили надію, Юля приходила до Ярослава.

— Привіт, друже! Якби ти мене тільки почув, я б усе віддала, щоб почути твій голос. Якби я могла повернути час, то я б все тобі пробачила і була б тільки з тобою, — зі сльозами промовила Юля.

— Слід уточнити: коли Яр ліг в лікарню, він був зі своїм наногодинником. Коли перенісся в 2012 рік, то свідомість відключилася. Медсестра якраз зайшла до палати і викликала лікаря. Коли хлопця екстренно почали рятувати, то годинник заважав поставити катетер і його зняли. Враховуючи, що пристрій від хазяїна був далеко, його і переносили по хвилині в часі,бо годинник не міг підключитися до свідомості хлопця.

За Юлею прийшли і батьки хлопця. У них сталася розмова з лікарем.

— Доброго дня! Можна з вами поговорити? — промовив лікар.

— Так, звичайно! — відповів Олександр.

— Розумієте... Ось в чому річ, я не можу вас більше обманювати. Вашому синові, на мій превеликий жаль,вже нічим ми не зможемо допомогти. Я б рекомендував відключитися від апарату штучного дихання, — промовив лікар.

Цю розмову почула Олександра.

— Він мій син! Ви не розумієте просто. Ми так його довго чекали, він був такою бажаною дитиною для нас і що? Просто взяти і відключити? — промовила мама Яра.

— Я вас розумію. Сам маю дітей, — промовив лікар.

— Ні, не розумієте! Ми готові чекати скільки скільки треба! — промовив Батько Ярослава.

— Я відчуваю, що він прокинеться. Материнське серце не обдуриш, — промовила Олександра.

Юля в цей час сиділа в палаті. До її поля зору потрапив годинник Яра, який лежав на лікарняній тумбочці .Вона взяла його до рук і почала роздивлятися. Раптом дівчина зловила себе на думці ,що ніколи не помічала цю річ у нього. Уже потім їй пригадалося, як з допомогою цього годинника Яр приготував для них перекус. Згадавши, ці події, вона одягла годинник і усміхнулася.

Спрацювала функція телепат і Юля перенеслась на півтора року назад. Якраз вони після прогулянки направлялися до Ярослава додому. Спочатку вона подумала, що це сон, але коли все Яр запропонував усе приготувати з допомогою годинника,то вона зрозуміла,що це реальність.

— Яр, ти живий? Це моє сновидіння? — промовила дівчина.

— Ти чого? Розігруєш мене? — запитав Яр.

— Ні. Ось подивись твій годинник на моїй руці, не знаю як, але я повернулася на 1,5 роки назад. Ти маєш цьому пояснення?

— промовила Юля.

— Якщо коротко ,то з його допомогою можна подорожувати, проте лише в минуле— промовив Яр.

— Послухай, я так багато хочу тобі сказати...— промовила Юля, але просто поцілувала його міцно в губи.

— Класно, — промовив Яр після декількох хвилин поцілунку.

— Я просто ввімкну аналізатор і все знатиму, що сталося і що ти хотіла сказати, — промовив хлопець.

— Тобі краще знати, — промовила дівчина.

— Я хочу тобі зізнатися. Сьогодні я був наче з амнезією і відчуваю, що ти повіриш в ці слова, у те, що я все виправив, скерувавши годиннику написати тобі раніше. Був такий випадок, що в тебе не було шкільних речей та ми з тобою посварилися, а завдяки переписці в минуле, ми стали парою. Але як це все сталося я не знаю, бо просто перемістився з однієї координати в іншу, — промовив Ярослав.

— Ого, як все заплутато. Добре, що зізнався —промовила Юля.

— Ти мені віриш тепер? — запитав хлопець

— Тепер уже так, але до тебе три прохання: ходи на танці та на карате й не давай себе ображати трійці, — промовила Юля.

— Твоє слово для мене закон! — промовив Яр.

— Як мені тепер повернутися назад? — запитала дівчина.

— Годиннику, повертай Юлю в її час,— промовив хлопець

— Слухаюсь, — відповів голосовий помічник

На прощання їхні уста сплелися в поцілунку,12-річні вони ще цілувалися, а Юля повернулася назад.

Після всіх цих подорожей деякі події або взагалі не відбулися, або ж розвивалися зовсім по— іншому. Наприклад, суперечок в Яра з Юлею не було через танці і карате, бо він вже мав потрібні йому гени від мами і діда,а все інше без змін. Одного разу трійка, правда, за нього згадала і стався неприємний діалог:

— Що ти, Ольфович,крутим типу став? Дівчину завів, спортом почав займатися?— спитав Марк.

— А тобі що з того? — промовив Ярослав.

— А ти ще й борзим став бачу. Пора тобі нагадати хто є хто! — промовив Марк.

З цими словами хлопець замахнувся правою рукою для удару,але Яр відбив цей удар і далі повів у бою. Хоч друзі Марка теж почали нападати, Ярослав хвацько відбивав всі напади і врешті він вийшов переможцем.Після цього випадку він здобував авторитет не лише у свого класу, а й у всієї школи.

Так швидко пролетів час. Настав час випускного. У школі було оголошено конкурс: краща танцювальна пара стане королем і королевою випускного вечора.

У Яра з Юлею проблем з цим не було,проте самозакохана Трійка хотіла дати їм нарешті відпір.Тому всіх дівчат,які ходили на танці , розібрали в першу чергу.

— Ольфович, думаєш ти станеш королем балу? — промовив Марк.

— А що є інші кандидати? — відповів Ярослав.

— Я поверну свої позиції. Затям це! — промовив Марк.

— Подивимось, — відповів Яр.

Марк тренувався з однокласницею Олею цілодобово, а наш же герой в звичайному режимі.

— Яр, може більше тренуватимемося? — запитувала Юля

— Для чого? Наш досвід переможе! — промовляв Яр.

Прийшов випускний вечір. Усі були неймовірно гарно одягнені.

Настав час вибору, у фінал вийшли дві пари: Марк й Оля та Яр і Юля.Не зважаючи на те, що у першої пари було менше досвіду ,вони були на рівні.Проте Марк завчасно підкупив однокласників,пообіцявши їм незабутню вечірку, якщо він виграє,тому так і сталося.

— Отже, королем і королевою нашого випускного вечора, за результатами вашого голосування,стають Марк і Оля,— промовив ведучий, який був їхнім класним керівником.

Коли переможці вийшли на сцену і одягали корону, наш герой був у відчаї.

— Яр , головне не перемога, а те ,що ми є один в одного, — промовила Юля

— Твоя правда, моя Юсю, — промовив Яр.

До цих слів додався солодкий поцілунок пари. Цю мить перервав незрозумілий звук. Це були постріли та звук важкої техніки. Усі перелякано почали тікати, хто куди.

З дорослих людей був лише класний керівник, який і скерував тікати.

Раптово в Яра виникла ідея:

— Годиннику, матеріалізуй всіх у безпечне місце.

— Виконую.

Зненацька всі опинилися в бункері й невідомі звуки уже не було чути.

Частина 13

Рішучі дії

Усі були в паніці. Ніхто не знав, що сталося і що робити далі. Як вони взагалі опинилися в цьому місці.

Раптом з'явилася голограма їхнього класного керівника, який почав їм все пояснювати:

— Дорогі мої учні, якщо ви тут і це бачите,значить прийшов крах нашій обороні і ви перебуваєте в останньому безпечному пристанищі .Деякі факти з історії ,ми ,старше покоління,від вас приховали:

21листопада 2013 року почався Євромайдан, це був спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу ,зокрема урядом тодішнього прем'єр-міністра Миколи Азарова .Одними з головних причин також була надмірна концентрація влади в руках тодішнього 4 го Президента України Віктора ЯнуковичаВона тривала до лютого 2014 го року.Результатом стало повалення режиму Януковича.Основним геополітичним наслідком Революції став вихід України із зони впливу Росії в економічній та політичній сферах, та відносне зменшення залежності від Росії в культурній сфері.Багато людей загинуло в протистоянні з Беркутом і 4-й Президент України втік до Ростова.

16 березня 2014-го року відбулася анексія Кримського півострову Російською Федерацією.Потім у квітні цього ж року російські війська вторглися на Схід України, в результаті яких утворилися Сепаратистські республіки ДНР і ЛНР.