Хазяйка Примарного готелю - Анітка Санніфео

- А чому цей світ називається Світом Темряви? Хіба тут завжди темно? Але я бачила сонце, – я й справді не розуміла цього.

- Колись дійсно ця планета була повністю занурена у темряву, але зараз і Світло (тобто, Сонце), і Темрява (Ніч) правлять їм у рівних частках, тільки от Творець світу – демон, а ця раса споконвіку належить до Темних сил, тому назва цілком виправдана. Хоча вони не заважають і світлої магії існувати, вона підтримує баланс. Та й не можу сказати, що всі темні маги – чорні. Це не так, між темним та чорним – велика різниця. Не вся темна магія шкодить, не всі темні ритуали заборонені і приносять біди. Є навпаки – цілющі. А ось Зло – тільки чорне. І з ним борються всі, й темні, й світлі. Бо ним керує само пекло…

- І все одно я не розумію дуже багато чого… – я ще більше засмутилася.

- Це нормально, Еммо. Ти розберешся з часом. І всьому навчишся. Це не так складно, як тобі здається.

У цей момент мій новий комунікатор задзижчав, сповіщаючи про нове повідомлення.

Я витягла його з кишені й подивилася на екран:

- Армаріс Великий Тринадцятий прибуває сьогодні о 22-00, апартаменти номер 3. Особливе побажання: червоне сухе вино та свіжі фрукти в номері, – прочитала я й подивилася на Вестора.

- Ну, ось і твій перший гість, – сказав він. – І не найпростіший. Це демон, один з Вищих, – пояснив він.

- І що він хоче?

- Дізнаєшся, він сам скаже, коли прибуде.

- Я, мабуть, поки не переїжджатиму на третій поверх, мені й простої кімнати вистачить. Не хочу поряд з демоном жити, – з побоюванням промовила я.

А ось й новий герой книги та перший гість Емми у Примарному готелю:))