Хазяйка Примарного готелю - Анітка Санніфео

Я звикла до магії, до моєї сили, і взагалі, мені здавалося, що так було завжди. Наче я росла та жила в цьому світі все своє життя. І я впевнена, що мої діти та онуки стануть гідними спадкоємцями як роду Володарів по лінії батька, так й Хазяйками Примарного Готелю – по лінії матері.

- З Новим Роком, друзі! – радісно сказала я, тільки-но годинник пробив опівночі, а келихи наповнилися іскристим шипучим вином. – Нехай для всіх нас він буде щасливим!

- Ура! Ура! Ура! – Вимовили всі. – З Новим роком, Еммо!

- Нехай твій Готель стоїть довго-довго і більше ніяка сила не зможе знищити його, – сказав Адріан.

- Так і буде. Не сумнівайтеся! – відповіла я.

- З Новим роком, кохана! – обійняв мене Армаріс. – Можна я вкраду тебе? Ти весь вечір із гостями, про мене зовсім забула?

- Як я могла забути про тебе? Ти просто ревнуєш… – я ткнулася носом у його груди. – Я кохаю тебе!

- І я тебе кохаю, сонечко. Підниймося нагору?

- Ходімо.

Ми тихенько вислизнули із зали, де залунала музика та почалися танці, піднялися нагору, до кімнати, яку я із любов’ю облаштовувала останні тижні. Тут були і картини демона, і плюшеві іграшки, і мої улюблені книги, і дерев'яні статуетки, які мені приніс Андрій Посольський із мого рідного міста, на моє прохання. Він всі мої речі турботливо спакував у коробки ще перед продажем квартири. Але тоді не встиг принести. Як виявилося, на щастя. Після смерчу не залишилося нічого, що мені було дорого. А так я мала щось миле серцю, звісно купили ми в нашу нову оселю й нові речі.

Кімната одразу стала по-домашньому затишною. Упевнена, тут ми проведемо багато романтичних днів та ночей.

- Еммо, дякую, що ти з'явилася в моєму житті, – сказав демон, обіймаючи мене за талію, потім торкнувся моїх губ, захоплюючи за собою у вирі пристрасті та любові. А я розчинялася в ньому без залишку і дякувала долі за нашу зустріч, за те, що я не тільки можу доторкнутися до магії, але й багато чого створити сама. Я переконалася, що Темрява – не завжди означає зло, що вона може нести у собі рівновагу, гармонію життя та теплоту, вона може дарувати незрівнянні емоції та зустрічі з предками, вона – наша Покровителька та Захисниця.

- Дякую, що ти є, – відповіла я. – Ти найбільше диво, що трапилося в моєму житті. І я дуже хочу, щоб наше щастя ніколи не закінчувалося.

- Навіть не сподівайся, – прошепотів він. – Я нікуди тебе не відпущу. І ми будемо разом, навіть коли настане час піти у Світ Мрій.

І наші губи злилися у чуттєвому поцілунку. А за вікном спалахували залпи феєрверків, кольоровими вогниками злітаючи в нічне небо, розсипаючись золотими зірками і сповіщаючи весь Світ про настання Нового Року.

 

Anitka SunnyFeo

 

***Любі читачі! Дякую всім, хто прочитав цю історію та прожив разом зі мною та героями - Еммою та Армарісом - маленьке життя.

Ваша підтримка дуже важлива для мене й дарує натхнення творити для вас далі!

Будь ласка, залиште відгук та подаруйте книжці зірочку:))

Кінець

З цією книгою читають Любовне фентезі 395239 Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора Ольга Обська 1139465 Любовне фентезі 409449 Неідеальна потраплянка Ліра Куміра 470827 Фентезі 411281 Весільний вінець Олеся Лис 612051 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно