Навіжена зі світу людей - Лариса Лешкевич
Ренальд не показував виду, наскільки він вражений красою Олесі. Молодий принц завжди був доволі стриманий у прояві своїх почуттів, до кохання ставився доволі прохолодно і втіх заради втіх не шукав.
На відміну від Адвіана, який досить рано почав пізнавати магію поцілунків і відвертих пестощів, Ренальд не прагнув фізичної близькості.
У нього був недовгий зв'язок із двома досвідченими служницями, та й то, за наполяганням Ролени, яка лагідно кепкувала з брата за його доброчесність, і наполегливо штовхала на пригоди.
“Справжній принц має бути майстром не тільки в мистецтві політики, а й кохання!” – любила повторювати вона.
Так принц дізнався, що таке близькість, але справжньої пристрасті не відчув. До жінок, які розділили з ним ліжко, він залишився байдужим.
Часом Ролена все таки заводила розмови про одруження, барвисто розписуючи те, які гідні принцеси є в сусідніх королівствах.
Тоді Ренальд нагадував сестрі про дивне прокляття, нависаюче над їхнім родом, і говорив, що не хоче руйнувати чиюсь долю.
До того ж про це прокляття відомо багатьом, і сусіди-королі не горять бажанням віддавати своїх дочок заміж за принца Даяда.
Але Ролена дула губи і намагалася довести, що це, найімовірніше, випадковість... “А ось, пам'ятаєш, у того предка дружина залишилася жива? І ще в одного теж..”
Сама Ролена не планувала заводити дітей, тож її новий чоловік, найімовірніше, нічим не ризикував.
А Ренальду дуже хотілося мати спадкоємця, от тільки не ціною життя його матері. До того ж і одружитися Ренальд хотів по любові, а не за обов'язком.
Інга одразу сподобалася йому своїм незалежними виглядом і безстрашністю.
Там, на галявині, під час першої зустрічі, Ренальд помітив, з якою відвагою готова вона була кинутися в бійку з трьома чоловіками, і це зворушило його. Тепла хвиля обережно плеснула в серце.
Але якоюсь глибинною свідомістю принц швидко зрозумів: ця дівчина ніколи не буде йому належати, і не дозволив боязкому вогнику розгорітися.
А Олеся вбила його наповал, з першого погляду. Ідеальне обличчя, уважні блакитні очі, блискуче волосся, маленьке, пронизане сонячним світлом вухо з ніжною золотистою мочкою. І погляд, спрямований на Ренальда: трохи збентежений, навіть від чогось переляканий, але все ж зухвалий, впертий…
Ренальду подобались сміливі та відверті дівчата, і він одразу почуяв в Олесі таку ж саму шалену душу.
Але принц миттєво опанував себе і лише сухо привітався.
Та тільки ноги його підкошувалися, серце калатало як божевільне, а солодке тремтіння починало пронизувати кров...
– Другий свідок? І свідком чого я має стати? – запитав Ренальд, з усмішкою киваючи Інзі як добрій знайомій.
– Свідком весільного обряду. Сьогодні вночі я і Інга проведемо біля сухого вишневого дерева весільний ритуал. Можливо так воно нарешті розквітне! – пожартував Адвіан.
– Мої вітання. Зрозуміло, я вважатиму це за честь... А хто стане першим свідком?
Інга й Адвіан переглянулися. Свідку зазвичай обирає наречена. Це або її подруга, або сестра – дівчина приблизно одного віку з нею.
Але в Інги тепер дві сестри. І як вибрати між ними?
– Я думаю... – невпевнено почала вона, але Адвіан прийшов їй на допомогу.
– Під час самої церемонії та на подальшому святі, свідки зазвичай стають дуже близькими одне одному, вони самі стають парою. Це не обов'язково, але так найчастіше і трапляється, – сказав він.
– Наскільки близькими? – діловито поцікавилася Ліка.
– Наскільки самі побажають...
–Тоді це – не для мене! – вигукнула дівчина і розсміялася.
– Отже, вирішено. Свідками стануть Ренальд і Олеся. Ти згодна? – Інга подивилася на сестру, яка чомусь відводила очі й нервово ламала пальці.
– Авжеж згодна! Куди-но діватися? – відповіла Олеся, роблячи приречений вигляд.
Насправді ж вона нишком розглядала того, кого не далі як учора так старанно пророкували їй у чоловіки.
Олеся була небайдужа до красивих і сильних чоловіків, особливо таких, які схожі на фентезійних героїв.
У світі людей подібні екземпляри майже не зустрічалися. Дівчина вже пережила два невдалих романи, перший – з глибоко одруженим тренером з конкуру, а другий – з неодруженим, але таким, що виявився цілковитим дурнем, любителем рольових ігор.
А зараз перед нею стояв черговий, справжній прекрасний принц із казки.
Черговий – бо спочатку був Адвіан. Але Адвіан не виказав до неї жодного інтересу як до жінки. Олеся швидко це зрозуміла і не захотіла займатися марним фліртом.
А коли з'явилася Інга, то все стало цілком зрозуміло – ці двоє створені одне для одного.
І ось тут намалювався ще один красень: високий, м'язистий, з хорошої сім'ї. Еліта королівства, так би мовити. Про що ще мріяти дівчині, яку доля позбавила звичного світу і звичного життя?
