Пробудження Левіафана - Джеймс С. А. Корі

Звісно, насправді вони не зупинялись. Ніщо у всесвіті ніколи не зупиняється: просто переходить на орбіту, що співпадає з орбітами інших об’єктів. Тепер вони йшли слідом за СА-2216862 у його неспішній тисячолітній подорожі навколо Сонця.

Аде дала відмашку, і Голден викачав повітря з ангару та відкрив двері. Алекс вивів їх з доку на струменях перегрітої пари. «Лицар» гайнув шукати «Скопулі».

***

СА-2216862 був скелею півкілометра завдовжки, що відірвалась недалеко від Поясу під впливом потужної гравітації Юпітера. Зрештою вона знайшла свою орбіту навколо Сонця у безмежному просторі між Поясом астероїдів та газовим гігантом, що був пусткою навіть за мірками космосу. Місцина на боці астероїда, де під впливом слабенької гравітації розташувався «Скопулі», дещо заспокоїла Голдена. Мчи вони наосліп, з виведеними з ладу всіма інструментами, та й то шанс вліпитися в скелю був мікроскопічним. Бо це була п’ятисотметрова перепона на шосе завширшки в мільйони кілометрів.

Вони опинились тут не через зіткнення. Командир почухав потилицю.

– Алексе, тримай нас на двох тисячах. Наомі, що ти скажеш про це судно?

– Корпус співпадає з реєстровими даними. Це точно «Скопулі». В інфрачервоному та електромагнітному спектрах випромінювання відсутнє. Тільки той маленький маяк. Схоже, що реактор зупинено, причому вручну, а не аварійно, бо витоку радіації теж немає.

Голден порівняв зображення, отримані з телескопів «Лицаря», із лазерними сканами корпусу.

– Як щодо тієї штуки, схожої на дірку в корпусі?

– Ага, ладар так і каже – це дірка в борту. Поки що залишаємося тут та перевіримо оточуючий простір ще раз. Щось у телескопи видно?

– Анічогісінько. Великий прилад на «Кенті» помітив би хлопчину, що шпурляє камінчики на місяці, але ж Бекка стверджує, що тут ні душі на 20 мільйонів кілометрів.

Голден вистукав складний ритм по бильцю крісла та поворухнувся у перев’язі. Стало щось спекотно, і він повернув до обличчя найближчий вентилятор. Скальп приємно холодило, піт випаровувався.

«Якщо там нема нічого зламаного, не будь героєм. Бери ноги за пояс і забирайся домів». Таким був наказ. Він ще раз глянув на зображення «Скопулі», на отвір у корпусі.

– Отже. Алексе, підведи нас на 250 метрів. Ми відправимося туди на меху. Тримай дюзи гарячими, а руки на пульті. Я хочу мати можливість вшитися звідти на всіх парах і випалити все позаду до шлаку. Як зрозумів?

– Все чітко, бос. «Лицар» стоятиме на цирлах, як кролик, поки не отримає інакшого наказу.

Голден оглянув командний пульт ще раз, сподіваючись побачити хоч один червоний сигнал, який дозволив би йому повернутися на «Кент». Але все залишалося м’яко-зеленим. Відв’язавшись від крісла, він відштовхнувся ногами від стіни у бік драбини і полетів у інший відсік, ледь торкаючись поручнів.

У кубрику Наомі, Амос та Шед лишались прив’язаними у своїх протиперевантажувальних кріслах.

– От що ми маємо: «Скопулі» продірявили і залишили тут. На моніторах пустка, тобто всі вже давно забралися геть. Наомі, ти поведеш меха до місця трощі, а ми троє прив’яжемося до нього. Шеде, ти залишишся біля меха на випадок, якщо ми знайдемо поранених, та це навряд. Ми з Амосом проберемося на борт і оглянемо його зсередини. Як побачимо хоч щось віддалено схоже на пастку – то повертаємось до меха, Наомі везе нас на «Лицар» і ми забираємося геть. Все зрозуміло?

Амос підняв дебелу долоню:

– Мо, нам озброїтись? Там, типу, можуть ховатися пірати.

Голден посміхнувся:

– Ну раптом вони там, то ми полетимо назад без них. Якщо тобі буде комфортніше, то можеш

прихопити ствол.

Якщо кремезний землянин матиме зброю, то це допоможе почуватися комфортніше і йому самому. Командирським ключем Голден розблокував шафу зі зброєю, і здоровань узяв автомат великого калібру з реактивними кулями без віддачі, спеціально розроблений для використання без гравітації. Старий добрий гладкоствол з жаканом був би доречнішим, проте давав сильну віддачу і міг знести стрільця геть зі скелі з такою незначною гравітацією, як на СА-2216862.

Команда перемістилася до вантажного відсіку, де на них чекав яйцеподібний, з павучими ногами мех Наомі. Кожна з кінцівок мала клешню-маніпулятор з різним набором вбудованих зварювально-різальних інструментів. Задня пара була пристосована для прикріплення до корпусу чи іншої поверхні для упору, а передньою парою можна лагодити або різати уламки до траспортабельних розмірів.

– Шоломи надіти, – наказав старпом, і команда узялась допомагати один одному одягати, герметизувати та оглядати шоломи. Кожен перевірив свій скафандр, а потім скафандр сусіда. Коли шлюз відкриється, перевіряти кнопки і застібки буде запізно.

Поки Наомі залазила в меха, інші поприв’язували фали скафандрів до кліті позаду кабіни. Провівши передстартову діагностику, Наомі викачала повітря з відсіку, а потім і шлюз відкрила. Звуки в Голденовому скафандрі стишились до сипіння повітря та статики ефіру. Повітря мало легкий медичний присмак. Акуратними плювками стиснутим нітрогеном з дюз меха Наомі вивела апарат, за яким на триметрових тросах волочилася команда, у бік астероїда. Голден обернувся: «Лицар» заступав зірки своєю сірою клиноподібною тушею з дюзами на широкому кінці. Як і все, що людство будувало для подорожей у космосі, шаттл був створений зручним, а не красивим. Це завжди трохи засмучувало Джима, він вважав, що дещиця естетизму не завадить навіть тут.

Схоже було на те, що модуль віддаляється від старпома, роблячись усе меншим. Ілюзію зняло як рукою, коли він повернув голову до астероїда: їх мало б ось-ось шваркнути об скелю. Відкрив було канал зв’язку з Наомі, але почувши звичне бубоніння, збагнув, що ситуація під контролем. Він промовчав, але канал не закрив: йому хотілося слухати теє бубоніння.

Зблизька «Скопулі» виглядав не так вже й погано: крім великої діри збоку, інших пошкоджень помітно не було. Отже, аварія точно не стала результатом зіткнення, судно просто залишили біля каменюки. Поки вони наближались, старпом стрімив картинку на «Кентербері». Наомі підвела їх на 3 метри до діри й зупинилась, а Амос свиснув на загальному каналі:

– Це не торпеда, старпоме, це абордаж: бач, як метал загнутий по краям. Заряди заклали прямо на корпус.

Амос був не лише вправним механіком. Він, користуючись вибухівкою як скальпелем, акуратно розвалював айсберги на орбіті Сатурна до зручних розмірів. Ще одна причина узяти його на борт «Лицаря».

– Отже, наші друзі на «Скопулі» зупинилися, дозволили комусь залізти на корпус, закласти вибухівку, підірвати її і випустити все повітря. Хтось бачить у цьому