Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська

Гордість не дозволяла Тіні втекти, хоча бажання було величезним. Шкіряне сидіння мотоцикла нагадувало своєрідний стілець для тортур. Ноги підкошувалися від однієї думки, що зараз доведеться проїхатися на цьому залізному чудовиську.

Тим часом Маркус вивів ключ у замку запалювання і чарівно посміхнувся своїй переляканій пасажирці. Тіна різким рухом відкинула волосся назад і натягла шолом.

– Ось, ще це візьми, – він простяг їй чорну шкіряну куртку. – Це щоб під час падіння не обдерти свою шкіру.

Маркус ледь помітно посміхнувся, а Тіна дуже сподівалася, що ця фраза лише жарт.

Коли дівчина застебнула блискавку, то виявила, що просто потонула у його куртці. Вона відчула себе вкрай безглуздо під пильним поглядом Маркуса. Вона була впевнена, що в цій ідіотській куртці та шоломі виглядає як посміховисько.

У своєму незручному одязі Тіна, неповоротко і невпевнено пересуваючись, зробила два кроки до байка. Вузька спідниця не давала можливості піднятися на мотоцикл швидко та елегантно. Вона, як могла, відносно швидко піднялася на байк, намагаючись, щоб спідниця не оголила стегна, при цьому психовала і нервувала, метушливо сідаючи позаду Маркуса, але не промовила жодного слова.

– Тримайся за мене, – через плече скомандував Маркус і повернув ручку газу.

Мотоцикл голосно заревів, і від жаху Тіна міцно заплющила очі. Коли вони рвонули з місця, дівчина, в страху міцно притискаючись до спини парубка, мимоволі обхопила руками його талію.

Якоїсь миті Тіна навіть трохи розслабилася і послабила хватку. Тоді Маркус збільшив швидкість. Мабуть віг зробив це навмисне. Видавши жалібний стогін, вона знову вхопилася в нього мертвою хваткою і більше не відпускала.

Коли мотоцикл нарешті зупинився, Маркус відкинув голову, зняв шолом і, весело розсміявшись, заявив:

– Приїхали. Здається, усі вижили.

Тіна розтиснула свої лещата, відчуваючи, що кисті рук набрякли і почервоніли.

– Я більше ніколи не сяду на мотоцикл, – впевнено і непохитно заявила вона.

Дівчина самостійно злізла з байка, зняла куртку і почала поратися з застібкою під підборіддям, але та не піддавалася, і Тіні почало здаватися, що шолом все щільніше і гаряче стискає голову.

– Давай я допоможу тобі.

Маркус оцінив ситуацію і виніс вердикт:

– Волосся заплуталося в застібці. Прийде трохи потерпіти, поки я все розплутаю.

Він нахилився і взявся за справу, а Тіні нічого іншого не залишалося, окрім як мирно стояти і спостерігати за зосередженим обличчям Маркуса. Його обличчя було так близько, що вона відчувала його гаряче дихання на своїй щоці. Вона намагалася не дивитися на нього, тому що відчувала себе збентеженою.

– От і все! – Урочисто оголосив він і зняв шолом.

Тіна провела руками по волоссю, пригладжуючи його, і подякувала своєму рятівнику. У відповідь Маркус якось дивно подивився на неї і, посміхнувшись, щось сказав іспанською мовою. Він вимовив цю фразу так чуттєво та емоційно, що Тіна мимоволі відсахнулася.

– Отже, чи можу я дізнатися причину, через яку ми приїхали до найдорожчої ювелірної крамниці міста? – Запитала Тіна, вказуючи пальцем на вивіску «Золота Леді».

– Я хочу, щоб ти допомогла мені обрати подарунок для дівчини.

– Мова про ту саму дівчину, з якою збирався зустрітися напередодні?

Маркус стримано кивнув головою.

– Я здивована. Невже тобі не вдалось підкорити її з першої спроби?

– Виявилося, що вона має хлопця!

– Ось як?

Тіна була дуже заінтригована ситуацією.

– Можливо, вона блефує?

– Ні, – відповів Маркус, явно бавлячись розмовою. – Вона сказала правду.

– Хочеш її собі?

– Так!

– Думаєш, золоті брязкальця допоможуть?

– Це знак уваги. Вона зробила мені тонкий натяк на можливість взаємності.

– Тоді ходімо вибирати подарунок.

Маркус кивнув, погоджуючись.

У магазині він надав Тіні всю свободу дій і попросив приміряти все, що сподобається. На його подив, вона вибирала і пропонувала милі дрібнички у вигляді кулонів на тонкій золотій нитці та іншу нісенітницю. Маркус сумнівався, що Адель припаде до смаку щось подібне.

Він вирішив, що пізніше сам вибере подарунок, а поки милувався Тіною. Мабуть, ніколи раніше Маркусові не доводилося бачити таких гарних, чистих, яскравих зелених очей. Вона була неймовірно вродлива і справжня.

– Я хочу, щоб дівчина приміряла кольє з нової колекції, – дав він тиху вказівку своїй підлеглій.

Він помітив, як Тіна трохи напружилася, але заперечувати не стала. Вона почала збирати волосся в невигадливу високу зачіску, оголивши ніжну, білу, немов із слонової кістки, точену шию. Маркус спостерігав за цим видовищем як заворожений.

Коли на її шиї заблищало кольє із смарагдів, а у вухах сережки, Маркус перестав дихати. Ця чарівна красуня з бездоганною шкірою, дивовижними зеленими очима, шовковим чорним волоссям дивилася на нього прямим, сміливим, без зайвого кокетства поглядом і дуже подобалася йому. Він повільно видихнув і схвально посміхнувся.