Зваблені ненавистю - Ерін Кас
— Можна я прийду до тебе завтра?
— Звісно, — ледь помітно всміхається. А тоді розводить руки в сторони і ловить мене в співчутливі обійми. — Він біля тебе як бородавка, яку хочеться відірвати.
— А кажуть, що красень.
— Христі підійде, вона слину пускала, як скажена собака. А тобі ні. Та я мовчу, це твоє рішення. Зате батьки радісні, аж сяють. Гидко…
— Угу. Я проведу тебе.
— Не варто, бо ще шукати почнуть. Подумають, що я тебе викрала.
У двері дзвонять, що змушує розтиснути обійми.
— Не всі прийшли? Оце вони пропустили спектакль, — бурчить Аліса.
— Вітаю, — за дверима молодик у формі компанії з доставки. У руках тримає круглу коробку в яких оформлюють квіткові композиції. Мабуть, надіслали гості, які не змогли прийти. — Мені потрібна Сакевич Вероніка.
— Це я.
— Тоді це ваше, — усміхається, вручаючи мені коробку. Передаю Алісі, щоб розписатися.
— Важка, — Аліса ставить її на підвіконня. Підходжу й відкриваю. Кілька секунд кліпаю, здивувавшись від вмісту.
— У когось погане почуття гумору, — бурчить за спиною Аліса. — Не зважай. Мабуть, його колишні шкапи заздрять.
— Листівка, — серед чорних трояндових бутонів стирчить маленький квадратик. Від цього подарунку стало моторошно і ще темніше на душі. Вмить рознервувавшись, розгортаю її тремтячими пальцями.
«Я заберу у тебе все, Єво»
Любі читачі, в цій книзі я ставлю крапку, але історію продовжую, тому радо запрошую всіх в другу частину дилогії "Зв'язані помстою". Буду вдячна за ваші відгуки та вподобайки)) Не забувайте, що це неабияк тішить та надихає вашу вірну авторку))
Лише сьогодні, 16 червня, діє знижка на книгу "Солодкий гріх". Запрошую до смачної історії Лілії Білецької))
Дякую усім за підтримку!
Ваша Ерін.
Кінець