Загублена - Гілліан Флінн
Я роками спокійно чекала, поки маятник гойднеться в протилежний бік. Щоб чоловіки почали читати Джейн Остін, вчитися в'язати, вдавати захват від коктейлю «Космо», влаштовувати альбомні вечірки й лизатися одне з одним, поки ми скоса на все це дивимося. А потім ми скажемо: «О так, він справді Крутий Хлопак».
Але цього так і не відбулося. Натомість жінки по всій країні змовилися з метою власної деградації! Досить швидко Крута Дівка перетворилася на звичайну дівчину. Чоловіки вірили у її існування. Вона вже не була дівчиною мрії, однією на мільйон. Кожна дівчина мусила бути цією дівчиною, і якщо ти не відповідала стандарту, то, значить, саме з тобою щось негаразд.
Але ж бути Крутою Дівкою — це класно. Для такої, як я, тобто для людини, яка завжди хоче перемагати, це дуже спокусливо — бути дівчиною, яку жадають усі чоловіки. Зустрівши Ніка, я одразу ж зрозуміла, чого він хоче, і для нього, мабуть, була готова спробувати. Я прийму свою частку провини. Але річ у тім, що спочатку я дуріла від нього. Він здавався збочено-екзотичним — добрий старий хлопець з Міссурі. Було так приємно перебувати біля нього! Він розбурхував у мені почуття, про існування яких я раніше навіть не уявляла: легкість, гумор, спокій. Це наче він мене витрусив і наповнив пір'їнками. Він допомагав мені бути Крутою Дівкою, і з будь-ким іншим це б не вдалося. Я б цього не схотіла. Не можу сказати, що не тішилася принаймні частиною усього процесу. Я їла печиво, ходила босоніж, припинила хвилюватись. Я дивилася тупі фільми й запихалася нездоровою їжею. Тоді я не планувала далі першого кроку — і це було головне. Я пила кока-колу і не думала, куди викинути для переробки бляшанку, не думала і про кислотну калюжку в себе у шлунку, а то ж настільки сильна кислота, що здатна роз'їсти напилення на монетці. Ми ходили в кінотеатр на тупе кіно, і я не хвилювалася через образливий сексизм чи відсутність представників нацменшин у головних ролях. Я навіть не замислювалася, чи те кіно взагалі мало сенс. А ще не думала про те, що буде далі. Жодна дія не мала наслідків, я жила однією миттю і відчувала, як стаю більш поверховою, тупішою, а також щасливішою.
До Ніка я ніколи не почувалася справжньою людиною, бо завжди була продуктом. «Неймовірна Емі» завжди має бути геніальною, творчою, доброю, уважною, дотепною та щасливою. «Ми просто хочемо, щоб ти була щаслива»,— постійно повторювали Ренд і Мерібет, але вони ніколи не пояснювали як. Так багато різних уроків, і можливостей, і переваг, але вони так і не навчили мене бути щасливою. Пам'ятаю, як мене завжди збивали з пантелику інші діти. От прийду на дитячу вечірку і дивлюсь, як інші діти хихочуть і кривляються, тож теж намагаюся це повторити, але просто не розумію навіщо. І сидітиму там, а туга гумка святкового капелюха пережиматиме підборіддя, зерниста глазур з торта забарвлюватиме синім мої зуби, а я силкуватимуся зрозуміти, де тут веселощі.
З Ніком я нарешті все збагнула. Бо він був такий кумедний! Це було наче зустрічатися з морською видрою. Він був першою від природи щасливою людиною, яка була мені рівнею. Він був неймовірний, і чудовий, і смішний, і чарівливий, і надзвичайний. Нік подобався людям. Я гадала, що в нас буде ідеальний союз: ми станемо найщасливішою парою на світі. Не те щоб кохання було якимсь змаганням. Але я не розумію суті перебування разом, якщо ви не найщасливіші.
Поки я в ті роки вдавала цілком іншу Емі, то, мабуть, була щасливішою, ніж будь-коли до чи після. Не можу вирішити, що це означає.
Але зрештою все мало припинитися, бо воно було несправжнім — бо це була не я. Це була не я, Ніку! Я гадала, ти знав. Я гадала, що це була своєрідна гра. Гадала, що ми переморгнулися і вирішили пограти у «не питай і не відповідай». Я так силкувалася бути простою! Але це не могло тривати вічно. Як виявилося, він теж не міг притримуватися своєї ролі: дотепні теревені, розумні ігри, романтика і залицяння. Все почало розвалюватися. І я просто зненавиділа Ніка, коли він здивувався, побачивши мене справжню. Я зненавиділа його за нерозуміння, що це мало припинитися, за віру в те, що він одружився з іншою істотою — з плодом уяви мільйонів мастурбуючих чоловіків. Він справді був у шоці, коли я попросила його вислухати мене. Він не міг повірити, що мені не до вподоби до крові здирати воском лобкове волосся й постійно робити йому мінет. Що я таки обурювалася, коли він не приходив на зустріч з моїми друзями. Той сміховинний запис у щоденнику? «Мені непотрібно постійно вигадувати жалюгідні сценарії для танцюючих мавпенят і програвати їх перед своїми подругами; я достатньо впевнена, щоб дозволити йому бути самим собою».
Це була чистої води фігня Крутої Дівки. Що за лярва! І знову я не розумію: якщо дозволяєш чоловікові скасовувати плани чи відмовляєш його робити щось за тебе, ти в програші. Ти отримуєш не те, чого хочеш. Це ясно, як день. Ну, він може, звісно, бути щасливим, він може казати, що ти найкрутіша дівка на світі, але він каже так, бо домігся свого. Він називає тебе Крутою Дівкою, щоб надурити! Саме так і чинять чоловіки. Вони намагаються переконати тебе, що ти — крута дівчина, щоб утілити в реальність свої бажання. От як говорить продавець машини: «Скільки ви готові заплатити за цю красуню?» — хоча ви ще не погодилися її придбати. Ця жахлива фраза, яку використовують чоловіки: «Ну, я ж знаю, що ти будеш не проти, якщо...» Так, я буду проти. Просто скажи це. Не програвай, ти, тупа маленька шльондра.
Тож це мало припинитися. Відданість Ніку, почуття безпеки з Ніком, щастя з Ніком змусили мене усвідомити, що десь там існує Справжня Емі й вона набагато краща, цікавіша, складніша та звабливіша за Круту Емі. Але Нік усе одно хотів Круту Емі. От можете уявити, як показуєте свою сутність власному чоловікові, своїй спорідненій душі, а йому це не подобається? Тож саме з цього почалася моя лють. Я багато про це думала, і саме так усе почалося. Гадаю.
Нік Данн
Минуло сім днів
Я зробив лише кілька кроків у повітку — і вже мусив прихилитися до стіни, щоб перевести подих.
