Чоловік сестри мною одержимий - Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська
Опинившись біля вікна, я удала, що просто дихала повітрям. Трохи висунулася назовні, продовжуючи боковим зором спостерігати за чоловіками. Повністю їх обох я не бачила, але начебто ніяких підозрілих рухів не помічала.
- Відмінний вечір, - пролунало над вухом, і я відчула гаряче дихання на своїй шкірі. По голосу впізнала Габріеля, але так і не зрозуміла, як йому вдалося непомітно підійти, - щоб втекти ...
Серце пропустило удар, а пальці рук заніміли. От і все. Я попалася.
- Я не думала ні про що подібне, - демонстративно обурилася я, в той час, як чоловік розглядав мене з підозрою, а потім і зовсім посміхнувся. - Та ну тебе, якщо не віриш ..., - удала, що розлютилася, а сама спробувала під цією маскою заховати переляк.
- Все готово, - не думала, що на стільки зрадію тому, що брат Габріеля покличе нас для забору крові. Напевно, в той момент навіть це було краще, ніж вбивчий погляд людини навпроти.
- Іду, - промовила, намагаючись відсторонитися. Збільшити між нами відстань.
- Йдемо, - як ніби спеціально поправив мене чоловік, а потім підійшов ближче і сказав те, від чого мені стало ніяково, - скоро ми дуже багато почнемо робити разом, - і опустив погляд на мій живіт.
- Нічого подібного, - я відчула, як кров відійшла від мого обличчя, але виду намагалася не подати. Просто пройшла і сіла на канапу біля медичного столика і поклала руку.
З цього забору крові найболючішим було те, коли джут перетягнув мою шкіру. Подальше дійсно нагадувало укус комара. Але я все одно заплющила очі, коли голка проткнула шкіру. Я не хотіла дивитися на кров. Боялася, що мене може знудити.
- Як же ти збираєшся народжувати, якщо навіть від такого морщишся від болю? - Підчепив мене Габріель, хоча ми обидва розуміли, що він просто знущався.
- Далеко від тебе, - я ледве втрималася, щоб не показати йому язика. Іноді поводилася радом з ним так нерозумно. Як маленька дитина.
Поки я поправляла рукава на своєму одязі чоловік знову підкрався. Непомітно підійшов до мене і сказав:
- Ти можеш спробувати втекти ще раз, - він говорив тихо, але я чітко чула в його голосі лють, - але я тебе все одно знайду. Спробуєш відняти у мене дитину ... і тоді я заберу її у тебе. Після чого виконаю твоє бажання - пущу тебе по світу. І зроблю так, щоб ти до неї на гарматний постріл не наблизилася.
- Про що ти? - Його слова мене не на жарт налякали.
- Я тебе попередив, - сказав він вкрадливо, - сподіваюся, ти мене почула ...
