Чоловік сестри мною одержимий - Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська

 - Милий? - Прибиваю за собою двері й кидаю ключі на столик. 
 
В іншій руці у мене пляшка шампанського, бо мені є що відсвяткувати з коханим чоловіком. Я нарешті підписала контракт, на вигідних мені умовах. Завершила операцію, переговори по якій велися пів року. Так що я прибуваю в піднятому настрої. 

Не відразу помічаю, що в домі панує напівтемрява, а на підлозі від входу до самих сходів розташовується безліч свічок.  Я лише посміхаюся, він, швидше за все, дізнався про те, що у мене відбулася угода і випередив мене з сюрпризом.  Скористався ситуацією, поки син знаходиться в літньому таборі. Використовує останні дні, коли ми можемо пустувати, не турбуючись про те, що дитина може прокинутися. 
 
 - Я дуже сподіваюся, що ти голий чекаєш мене в спальні, - кричу так, щоб він мене почув і знявши туфлі прямую по стрілочці, яка викладена пелюстками троянд на підлозі й вказує наверх. 
 
На бильцях сходів лежить конверт, і я не думаючи його відкриваю. 

"На другий поверх ти повинна піднятися оголеною. Так що починай роздягатися піднімаючись по сходах "
 
Всередині щось приємно лоскоче. За сім років шлюбу наше сексуальне життя не те, що не втратило романтизму, я б сказала, що навпаки. Ми з кожним роком все більше і більше розчинялися одне в одному. Все більше експериментували й насолоджувалися один одним. 
 
Я без будь-якого сорому починаю роздягатися. Мій діловий костюм злітає з мене на пів шляху, і я залишаюся в одній нижній білизні. 
 
Від нього я позбавляюся за останні три сходинки до другого поверху і злегка пригальмувавши прислухаюся до того, що відбувається в нашій спальні.Там грає музика, моя улюблена пісня. 
 
Пройшовши на носочках по коридору, я злегка штовхаю двері спільні й застигаю в отворі дверей. Габріель стоїть біля мого трюмо і тримає в руках величезний букет квітів. Настільки величезний, що я навряд чи зможу його навіть обійняти, я вже не кажу про те, щоб утримати. 
 
 - Це мені? - Грайливо примружую очі. 
 
- А ти була хорошою дівчинкою? - Від його хрипкого голосу по тілу проноситься хвиля спека. Він завжди на мене так діє, завжди може довести до божевілля одним лише голосом. 
 
 - Я була поганою, - проходжуся по пересохлих губах язиком і спалюю його своїм поглядом. 

- Тоді це для моєї неслухняної дівчинки, - він підходить до мене впритул, букет з квітами виявляється прямо біля мого носа, і я вдихаю неймовірний аромат. 
 
 - А ти готувався, - я не можу не оцінити те, що зараз відбувається, він завжди намагається мене дивувати і я кожен раз радію цьому як дитина, яка радіє новій іграшці. 
 
 - Бачу ти теж, - його пальці стискаються на пляшці з шампанським, яку я все ж принесла сюди з собою. 
 
 - У мене хороші новини, - кажу кокетливим голосом, чоловік все-таки відбирає у мене пляшку і зробивши пару кроків назад ставить її на стіл, разом з букетом квітів. 
 
Тільки зараз я помічаю, що в букеті є конверт і Габріель його дістає звідти. 
 
 - У мене для тебе теж хороші новини. 
 
Серце пропускає удар. Я бачу на конверті назву клініки. Думки про контракт моментально вивітрюються з голови. Тепер мене цікавить тільки те, що в конверті. 
 
Вже рік як у нас не виходило завести другу дитину. Ми страшенно хотіли дочку, але всі наші спроби були невдалими. І ось тиждень тому ми поїхали в клініку і пройшли повне обстеження разом, здали всі аналізи й ось зараз я бачу конверт в його руках. Там відповіді на всі мої запитання. 
 
Мої очі сканують конверт, а після я дивлюся на задоволеного чоловіка. 
 
 - Ти дивився? Так? 
 
Роблю крок до нього, і вставши на носочки відбираю конверт. 
 
 - Дивився, - Габріель шепоче мені на вухо, ковзає язиком по моїй шиї, а мої пальці тремтять настільки, що я не можу відкрити конверт. 
 
 - Скажи мені що там, - не можу вгамувати тремтіння в голосі. 
 
 - Ти вагітна, - шепоче мені на вухо, а після розвертає до себе, впивається в мої губи пристрасним поцілунком, - ти подаруєш мені ще одну дитину. Принцесу. 
 
До очей підступають сльози. Сльози радості. 
 
 - Звідки ти знаєш, що принцесу? - Шепочу в його губи й тут же відповідаю на поцілунок. 
 
Чоловік підхоплює мене на руки та несе до ліжка. 
 
 - Тому що ти просто зобов'язана народити мені таку ж красиву дочку, як і її мати, без варіантів. 
 
І я щаслива. Шалено щаслива тому що в моєму житті є такий чоловік. Улюблений син. А через дев'ять місяців я вперше побачу сльози в очах свого чоловіка, коли він візьме на руки нашу дочку.

Кінець