1000 в сигаретній пачці - Ростислав Феодосійович Самбук

Каштанов відпустив Хаблака з Коренчуком. Вони постояли трохи в коридорі, та розмовляти чомусь не хотілося. Розійшлися, і Хаблак поїхав додому спати.

Ніч була напруженою й безсонною, але капітан усе одно довго крутився на ліжку. Муляла подушка, потім стало жарко під ковдрою, скинув її і лежав під одним простирадлом.

Думав: есесівець Василь Довгич, він же начальник цеху Володимир Олексійович Чугайов. Зрадник і кат!.. Хаблак погано пам'ятав війну, був ще зовсім малим — і все ж трохи пам'ятав. Як забирали в них корову, а потім колись мати плакала й казала, що есесівці повісили партизанів. Він тоді не знав, що таке — вішати, але мати плакала й казала оце слово «есесівці». І воно на все життя стало для нього синонімом найстрашнішого й найжорстокішого.

Згодом, уже в університеті, Хаблак спеціально цікавився есесівським рухом, збирав літературу про есесівські злочини і навіть тепер був у курсі всіх неонацистських і неоесесівських рецидивів.

Знав, що на Заході, особливо в ФРН, знову піднімають голову різні реваншисти, вільно живуть і розкошують колишні есесівці.

І ось він власноручно спіймав одного з цієї зграї! Хаблак повернувся на бік і нарешті заснув.

Перед Каштановим лежала розкрита тека, а в ній один-однісінький папірець.

Хаблак одразу змикитив: нова справа, проте нічим не виказав цього. Запитав:

— Той падлюка справді виявився есесівцем?

— Так, і справа уже в Комітеті держбезпеки.

— Цікаво… — зітхнув Хаблак. — Єдине, чого не знаю точно: хто з них виявився роззявою і забув гроші в сигаретній пачці.

— Буловацький.

— Так я й гадав.

— Чугайов ділив гроші наперед, розкладав по сигаретних пачках і роздавав спільникам. В «Енеї» не було тільки Зельцера — хворів. А Буловацький не палив і взагалі, певно, був знервований, хотів вийти з гри, ось і забув свою долю.

— Гарна дівчина, — сказав Хаблак.

— Хто? — не зрозумів Каштанов.

— Ніна, офіціантка, яка знайшла гроші в пачці.

— Напиши доповідну, — наказав полковник, — звернемось до міністра, щоб нагородив. Заслужила іменний годинник і грамоту.

— Сьогодні ж напишу. — Хаблак зробив спробу підвестися, та полковник зупинив його.

— До речі, хлопці з Іринського міськвідділу знайшли Хмизів молоток.

— У ручаї?

— Метрів за сто від місточка. Неспростовний доказ. Цим молотком Хмиз і вбив Бобиря.

— Здається, тепер уже поставлені всі крапки над «і».

— Так, і вам з Коренчуком подяка в наказі.

— Спасибі. Можна йти?

— Чекай, — Каштанов поплескав долонею по одному-однісінькому папірцеві в теці. — Є для тебе справа… — почав, звівши брови.