Коли ти прийшов, я подорослішала - Анастасія Бойд

Нудний вечір продовжувався, і мої подруги теж додавали особливого шарму своїм ниттям.

– Божевільня якась... Навіщо такі свята? Треба було окремо кудись піти втрьох, нажертися шаурми, попірнати у фонтані, випити винця, - зітхала Кіра, клацаючи телефон. – Ненавиджу нічні клуби. 

– Приєднайся до лайнюшок. В них весело, і винця хоч дупой їси, - Наталка кивнула підборіддям у сторону, де тусувалися крутелики нашого класу. Тільки не з ними... – Дякую нашим батькам, що відмовилися від алкоголю, і тепер ми сидимо з лимонадом.

– Піди і купи собі щось в барі сама, - знизала плечима Кіра.

– В мене немає готівки, а картку контролює батько.

– Я зателефоную мамі Сашка, і, мабуть, поїду вже додому, - вирішила я, перебивши подруг, і дівчата зовсім засмутилися. 

– Якщо викликатимеш таксі, ми з тобою. Можемо навіть поїхати в інше місце, - з ентузіазмом запропонувала Кіра, і мені навіть стало її трохи шкода, але сьогодні в мене інший сценарій.

– Таксі... Ні. Мене відвезе мій водій, - впевнено сказала я, посміхаючись плану, який щойно виник в моїй стурбованій голові. – Ми приїхали разом сюди, і він досі чекає бідолашний, бо батько заборонив йому залишати мене тут саму.

– Це ти щось нам навалюєш? - недовірливо примружилася Наталка. – Звідки у тебе взявся водій?

– А хіба я не з заможної родини? - щиро обурилася я, віддаючись своїй брехні по повній.

– Але раніше тебе привозив батько.

– Раніше, - цокнула я, ображена, що ніхто не повірив в моє люксове життя. – А тепер в мене є водій, який виконує всі мої забаганки. От побачите зараз, як він забігає. Бачите? - я безсоромно тицьнула пальцем, вказуючи на Алеса, який навіть не підозрював, в яку гру потрапив. – Бачите красунчика посеред танцполу?

– Твоєму водію дозволено танцювати на роботі? Дуже дивно, - Кіра теж недовірливо дивилася.

– Звісно ж ні. Батько за це його обов'язково покарає. Вимуштрує. Потім, - жорстоко смакувала я своєю уявною владою. – А зараз я накажу йому піти зі мною. Бувайте, дівчата. На зв'язку.

Я встала з-за столика, поправила сукню, і впевнено підійшла до Алеса, який до останнього не помічав мене, поки не отримав ляпаса по плечу. 

– Гей! Ти здуріла, мала? - ошелешено подивився він на мене разом зі своєю куркою, але, здається, не розсердився насправді. Можливо, він спантеличився, і був заінтригований моїм божевіллям.

– Я хочу додому. Відвези. Зараз, - владно і холодно наказала я, наче зовсім не мала сумнівів в своєму вчинку, і своєму праві так ставитися до Алеса. 

– Ось так? - усміхнувся Алес, дивлячись на мене, як на циркову мавпу. – Навіть без чарівних слів? Без знаку питання? Таким тоном? Я зайнятий, дівчинко. Можу викликати тобі таксі. Або батька, - погрозливо зиркнув він на мене, наче це обов'язково мало злякати. Я не злякалася, бо не робила нічого, що могло б засмутити батька. Поки що.

– І тоді мій батько тебе звільнить, - маленьке стерво. Сама від себе в шоці.

– Чого б це?

– Тому що ти розважаєшся з черговою лялькою замість того, щоб виконувати свої обов'язки водія.

– То ти водій? - дівчина гидливо примружилася, відсахнувшись від Алеса. – Ти ж сказав, що письменник!

– Я не водій, лялечко! - хитнув він головою, чарівно їй посміхаючись. – Мала щось наплутала своїм білявим мозком. Зовсім здуріла.

Мерзотник! Як він сміє так принизливо говорити про мене при сторонній дівці? 

– Водій, водій. Повір на слово, лялечко, - кривляючись повторила я прізвисько, що дав їй Алес. – Водій, і жахливий базікало, який не сходить з обліку у венеролога, - поблажливо закотила я очі, щиро засуджуючи свого "водія". Коли мені вже дадуть того Оскара?

Дівчина пішла подалі від нас, навіть не спитавши, звідки я знаю такі інтимні подробиці. Просто повірила, бо я ж майстер спорту з брехні.

– Та що б тебе!.. Навіщо ти це робиш, Нелька? - пирхнув Алес, не знаючи, куди подіти свій гнів. – Облік у венеролога? Ти серйозно? Сподіваюся, ти щаслива, що зганьбила мене, інакше я зовсім не бачу в цьому сенсу.

– Я пішла, - спокійно відповіла я, не реагуючи на роздуті ніздрі Алеса. – І не дай Боже тобі не піти за мною, і не повернути додому. Батько голову відірве.

Я жорстоко усміхнулася наостанок, і залишила клуб, сподіваючись, що все ж таки зіпсувала вечір Алесу, і він зараз бігтиме слідом, а не продовжить загравати з незнайомками. Зайшла за рог закладу, і одразу зв'язалася з мамою Сашка, щоб забрала його, а потім продовжила чекати на Алеса. Він не поспішав бігти за мною. Поки стояла, побачила свого п'яного однокласника, який мочився прямо на стіну будівлі. Як символічно... Чи знайду я колись колектив, у якому мені буде комфортно? Чому я така біла ґава всюди?.. В коледжі буде так само, потім на роботі... Одинока старість, смерть в компанії котиків... Трясця! Я не чекатиму цього гада тут вічно. Викличу таксі та поїду додому від гріха подалі. Вийшла з-за рогу, і одразу зіштовхнулася з Алесом.

– Все? Витримала паузу? - пронизливо дивився він на мене, ледь не сміючись. – Ну ти, звісно, справжня жінка, хоч і маленька, - глузливо продовжив Алес, і потягнув мене за руку знову за рог.