Коли ти прийшов, я подорослішала - Анастасія Бойд
– Пішли, розумниця, - Алес поблажливо усміхнувся, і відчинив вхідні двері. Мене наче струмом вдарило від його посмішки, ввічливості, пильного погляду, і прийшло усвідомлення, що нічого не минуло. Ми ніби і не припиняли спілкування.
– Бувай, Нельчик. Зателефонуй, коли будеш збиратися додому, - сказала мені Аля на прощання.
– Не хвилюйся, пані Гросен. Я поверну дівчинку додому, - загадково усміхнувся Алес, змусивши нервувати нас обох. Надто незрозуміла інтонація.
– Тобто? - розгублено подивилася на нього Алька, але чоловік невпинно тягнув мене надвір, наче ляльку.
– Бувай, - приречено вигукнула я мачусі, і вона розгублено махнула мені рукою.
Друзі! Вітаю вас у своїй новій книзі. Це самостійна історія Нелі і Алеса з книги "Не зникай (не звикай)", яку можна читати окремо, бо крім зустрічі зі знайомими персонажами, ніяких відсилань до минулих сюжетів не очікується. Не забудьте додати книгу до бібліотеки, і поставити вподобайку. Приємного читання❤
