Адвокат негідників - Джон Гришем

люди, які приймають закони в законодавчому органі штату, десять років тому вирішили, що їхня постанова значно важливіша за рішення простих присяжних, які слухають справу і оцінюють збитки. Їх, цих законотворців, увели в оману страхові компанії, які досі фінансують просування реформи цивільного права — своєрідного політичного хрестового походу, слід визнати, цілком успішного. Завдяки йому практично кожен штат законодавчо обмежив максимальну суму збитків, аби люди не кинулися до судів. От тільки на цей момент ніхто зниження страхових ставок не помітив. Журналістське розслідування мого приятеля в «Кронікл» виявило, що під час кампанії 90 відсотків наших законодавців отримували гроші від страхових компаній.

І це називається демократією.

Кожен громадський адвокат у цьому штаті може поділитися з вами жахливою історією про тяжко скаліченого клієнта, який назавжди лишився інвалідом, і який після сплати медичних рахунків не отримував майже нічого.

Не встигли зачинитися двері судової зали, як ті самі мудрі й поважні законодавці ухвалили інший закон — закон, який забороняє власникам будинків відкривати вогонь по копах, які вдираються до їхніх домівок, незалежно від того, потрапили копи до потрібного їм помешкання чи ні. Тож коли Дуґ Ренфро упав на підлогу і почав стріляти з пістолета, він порушував закон, а не захищався.

А як же справжні злочинці? Ну, наші законодавці прийняли ще один закон, який гарантує імунітет спецпризначенцям, яких злегка заносить і вони вбивають не ту людину. У випадку з Ренфро чотири копи зробили принаймні тридцять вісім пострілів. Достеменно невідомо, хто саме влучив у Дуґа і його дружину, та це й не має значення. Усі вони захищені від кримінального переслідування.

Не одну годину я провів із Дуґом, намагався пояснити ці юридичні особливості, жодна з яких не має сенсу. Він хоче знати, чому життя його дружини оцінено лише в 1 мільйон доларів. Пояснюю, що сенатор його штату проголосував за це обмеження суми збитків, — а також, що він отримує гроші від лобістів страхових компаній. Тож, може, Дуґу варто звернутися до вибраного можновладця і спитати, якого біса він так голосує.

— У такому разі, чому ми подаємо позов на 50 мільйонів, якщо максимум, що ми можемо отримати — лише мільйон? — не розуміє Дуґ.

Ще одне запитання, на яке нема короткої відповіді. По перше, це називається «зробити заяву». Ми розізлилися і даємо відсіч, а позов на 50 мільйонів виглядає значно агресивнішим, ніж на якийсь 1 мільйон. По друге, дивовижа цього й так хитромудрого закону забороняє присяжним знати про обмеження в 1 мільйон. Вони можуть місяць висиджувати, слухаючи свідчення, оцінювати докази, глибокодумно міркувати і зрештою видати вердикт, скажімо, на 5 або 10 мільйонів. Потім вони подадуться додому, а наступного дня суддя спокійно зменшить суму у вердикті до дозволеної межі. Газети розтрублять новину про черговий значний вердикт, але адвокати й судді (і страхові компанії) знають правду.

Це безглуздо, та я ніяк не позбудуся думки, що цей закон написали ті самі змовники, які доповнюють ваш страховий договір нескінченними малозрозумілими параграфами.

— Як так може бути — копи, які вломлюються до мене і стріляють, мають імунітет, а я, вистріливши у відповідь, стаю злочинцем, якому світить двадцять років тюрми? — ніяк не збагне Дуґ. Проста відповідь — бо то копи. Складна відповідь — наші законотворчі часто приймають несправедливі закони.

Мій клієнт все ще у скорботі, але потрясіння і горе помалу стихають. Його розмірковування стають яснішими, він приходить до тями. Його дружина загинула через дії людей, яких не буде притягнуто до відповідальності. Її життя оцінено лише в мільйон доларів. А він, пан Дуґ Ренфро, перебуває під слідством, яке невдовзі приведе його до судової зали, де сподіватися можна буде хіба що на відсутність у присяжних єдиної думки.

Дорога до правосуддя всіяна перешкодами і замаскованими мінами, більшість із яких створена чоловіками й жінками, які декларували, що прагнуть справедливості.

10.

Мій юний боєць, Тадео Запате, здобув перемоги в останніх чотирьох двобоях, усі — потужними нокаутами. Тепер у нього одинадцять перемог поспіль — і лише три поразки, усі за очками. Зараз він тридцять другий у світовому рейтингу в легкій вазі, і він чудово просувається вгору. Промоутери UFC[10] вже до нього приглядаються. Точаться розмови про виступ у Вегасі через півроку, якщо він продовжуватиме перемагати. Оскар, його тренер, та Норберто, його менеджер, кажуть, що малого не витягнеш із тренувань. Він сфокусований, спраглий, ледь не зациклений на своєму прагненні провести бій за чемпіонський титул. Займаються вони невпинно, тож упевнені, що він може увійти в п’ятірку претендентів.

Сьогодні він битиметься з міцним чорношкірим хлопаком на ім’я Краш. Я бачив двобої Краша двічі, він не дуже мене турбує. Звичайний скандаліст, вуличний боєць, який володіє основами змішаних бойових мистецтв. В обох поєдинках йому завдали нокаутів наприкінці третього раунду — він просто втомлювався. Він одразу кидається в бій, не вміючи тримати себе в руках, і зрештою платить за це.

Прокинувся я пізно і з важким передчуттям. Не міг думати ні про що, окрім бою, снідати не хотілося. Надвечір, коли я тиняюся своєю квартирою, мені на мобільний телефонує Джудіт. Трапилося лихо — її сусідка по кімнаті з коледжу зазнала тяжких ушкоджень в автомобільній