Моя в борг - Джулія Ромуш

- Це завжди можна виправити, - кривить губи в усмішці, а я відхиляюся назад. Про що він говорить? Ну точно псих! Я вже готова видати йому відповідь.

Усередині все вирує від злості. Роблю кілька кроків, щоб точно бути від нього на відстані, а наступної секунди моя нога йде вбік. Я голосно верещу, і за мить опиняюся під водою. У ніс та рот затікає вода, бо я продовжую кричати. Виринаю я лише через кілька секунд, при цьому відпльовуючись від води. Якщо до цього всередині все вирувало від злості та обурення, то зараз там справжнісінькі салюти люті.

- Можу допомогти, - цей псих ненормальний сідає біля басейну і простягає мені руку. 

Стискаю зуби до скрипу. Хочеться податися вперед і смикнути його на себе, щоб теж упав у воду. Але я стримую порив. Він же цього й чекає? Щоб я повелася? Спеціально мене провокує?

- Сама впораюся! - Шиплю у відповідь і розвернувшись, пливу до бортика з іншого боку басейну. Ну ось якого біса йому від мене потрібно?! Чому він до мене причепився?

Вилажу з басейну та йду до будинку. Мені потрібно якось заспокоїтись. Якось угамувати цей армагедон всередині мене. Інакше я за себе не ручаюся. Цей придурок мене провокує, ось тільки я не можу зрозуміти - якого біса? Навіщо?

- Ух ти, вже покупалася? - Варто мені зайти в будинок, як я відразу натрапляю на Джейн.

- Ага, щось на кшталт того, - бурчу у відповідь. Зволікаю кілька секунд, а потім наважуюся запитати про те, що мені не дає спокою. - Скажи, як добре ти знаєш залицяльника своєї сестри?

- Ти про Бакера? - Джейн відразу ж хмуриться. Отже, він їй теж не подобається.

- Так, що тобі взагалі відомо про цього ненормального? - Відкидаю назад мокрі пасма волосся і дивлюся на подругу.

- Ти тихіше кажи, адже проблеми нікому не потрібні? - Джейн відразу оглядається на всі боки. Подруга боїться цього дурня у своєму будинку?

- Ти що його боїшся?

- Я просто не хочу перевіряти, на що він здатний. Чутки різні про нього ходять. І те, що з головою він рідко дружить, також.

- Отже, ти сама особисто покликала сюди психа? - Агресивно шепочу, тому що слова подруги ніяк не допомагають заспокоїти емоції, що вибухають усередині мене.

- Не сама особисто, він з сестрою моєю прийшов чи ти пропонуєш мені сестру додому не пускати?! Тут всі не в захваті від його присутності. Просто постарайся триматися від нього якомога далі. Начебто ночувати він тут не збирався, а до вечора вже й не так багато часу лишилося. - Джейн посміхається й обхопивши губами трубочку, втягує коктейль. А я сильніше стискаю зуби. Ось це: "начебто як ночувати він тут не збирався", зовсім не заспокоює.