Моя в борг - Джулія Ромуш

Вішаю свій рушник і підходжу до душу. Відкручую кран з водою і коли гарячі краплі води потрапляють на мою шкіру, закочую очі від насолоди. Виявляється, я замерзла сильніше, ніж думала. Тіло злегка тремтить від холоду, і я повністю стаю під струмені води. Заплющую очі й підставляю обличчя. Гаряча вода струмує по тілу і потихеньку починає зігрівати.

Коли я чую як відчиняються двері, то навіть не обертаюсь. Я повністю впевнена, що це Нолан. Отже, вирішив не затримуватися в басейні, а провести час більше зі мною? В голову навіть закрадається думка, що можна було б трохи побешкетувати. Думка про той вечір ніяк не виходить з моєї голови. Виявляється моє тіло здатне багато на що, а я навіть не підозрювала. Просто Нолан ніколи не пробував робити те, що... Пальці ніг підтискаються, варто згадати, наскільки сильним і бурхливим був той оргазм. Попри мої бажання внизу живота все зводить приємною судомою.

- Зачини двері на замок, - хриплю нареченому. Я не вірю, що не здатна з ним випробувати те саме. Потрібно просто спробувати. Потрібно підштовхнути його до того, що мені потрібно трохи більше прелюдії. Трохи більше уваги та ніжності.

- Навіть так? - Коли чую знайомий голос, здригаюся і різко відкриваю очі. Це не голос Нолана. І шкіру знову поколює.

- Якого біса?! - Кричу та відступаю. Він уже зовсім збожеволів?! Це переходить усі межі!

- Що саме? - Крива посмішка на його губах змушує ще більше розсердитися.

- Вийди звідси! - Кричу так, що голос стає хрипким. 

Обхоплюю себе руками за плечі, намагаюся прикритися. Але він все одно продовжує жадібно мене розглядати. Не приховує того, наскільки йому це подобається. Мій стан, у якому я перебуваю. Те, що налякана. Те, що на мені мінімум одягу.

- Це спільна душова, хотіла усамітнення - потрібно було йти до хати. - Нахабно заявляє у відповідь і доки я стою з розкритим ротом, він проходить вперед і займає душ біля самого виходу. Так, щоб мені було проблематично звідси вийти. Щоб прослизнути до виходу, мені тепер доведеться, або просити його посунутися, або протискатися між ним і стіною. І щось мені підказує, що уникнути тілесного контакту не вийде. А лише від однієї думки, що ми опинимося надто близько один до одного, на шкірі з'являються крижані мурашки.

- Твоїй дівчині не сподобається, що ти тут зі мною, - вся ця ситуація мене дуже напружує і я більше не можу мовчати. Він цілий день не дає мені спокою. Якого біса йому потрібно?!

- Це її проблеми, - знову ця посмішка, від якої сильніше стискаю зуби.

- Ти зовсім не поважаєш чужі межі та думку! 

Обіймаю себе сильніше. Тіло знову починає тремтіти, адже я більше не під гарячими струменями води, відійшла до стіни й втиснулася в неї, наче це може мене врятувати. Причому сам хлопець нічого не соромлячись насолоджується теплом.

- Тому що мені начхати, - знущально видає у відповідь. 

Усередині все закипає від злості і я розумію, що безглуздо ось так стояти й далі спостерігати за тим, як він миється. Потрібно звідси вийти! 

Різко подаюсь уперед, хочу встигнути прослизнути до виходу. Там біля басейну Нолан і цей псих не ризикне за мною йти. Ось тільки прослизнути не виходить. Як тільки я намагаюся це зробити, то відразу виявляюсь притиснутою до стіни.

- Вже йдеш? - Його обличчя виявляється настільки близьким до мого, що в мене від страху навіть перехоплює подих. - А так мило балакали, - і при цьому ковзає своїм поглядом до моїх губ. Ноги починають тремтіти, коли я бачу, як у його очах спалахує страшний вогонь.