Червоно-чорне - Святослав Липовецький
Аби не зрадити ідеї!
Аби не заплямувати чести учасника святої боротьби!
З подивом дивлюся на себе, того шмаркача, який у шестимісячному слідстві, в руках таких досвідчених катів, не назвав ні одного прізвища, жодної явки, ні одної хати. Після двадцяти однієї доби безперервних допитів і катувань на Дзержинського мене напівживого і цілком „безперспективного“ викинули, як лантух, у машину, а з машини — в підвальну камеру Лонцького.
Після засудження Особливою нарадою я довго був там, де сонце сховалося за обрій і більше не сходило. І серед тієї глупої ночі з нами робили все, на що тільки здатне зло в людині.
Я зазнав немало втрат. І в особистому, і на політичних перехрестях. Мене арештовували в 49-му, в 58-му, у 67-му у 80-му. Я відбував у критках, у дурдомах, у таборах. Я сидів по карцерах, по бурах. Я був на засланні.
Якщо позбирати все докупи, то назбирається 26 років. Половина людського віку. А в мене чи не весь вік, бо й на волі я не виходив із трибу.
Так, я зазнав багато втрат. Але що це все значить проти того диявольського почуття людської гордості, яке я маю від пережитого!..
Я боявся хіба що розминутися з честю!
Я ніколи нікому не свідчив!
Я за всі терміни не написав своїм катам ні одної заяви!
Я був завжди й понині гордий із того, що я український націоналіст!
І так мені, Боже, допоможи!
Амінь!».
Зеновій Красівський, «Невольницькі плачі»Оглавление 1. «З мотикою на сонце» 2. «Предтеча» 3. Листопад 4. Степан Федак, син Степана Федака 5. «Перша жертва на шляху до польсько-українського порозуміння» 6. А гроші — на «Рідну Школу»! 7. Ольга Басараб 8. Останній приїзд Президента 9. Таємний університет 10. Постріл, кіно та довічне ув’язнення 11. Б Академічній гімназії 12. «Боюфка» будемо... 13. Дмитро Донцов 14. Ярослав Любович 15. Забагато жертв 16. Ті, що створили ОУН 17. Пласт 18. Полковник 19. Виховники й товариші 20. Пацифікація 21. Парламентарій 22. Комісар поліції Чеховський 23. Городок 1932 24.
