Правда про секс. Ілентина - Валія Кіян

Про бурю, це був наш пароль, Ілентини і Мовчуна, на який він не відгукнувся, бачити мене тільки як Івана, йому було зручніше. Після мого натяку на Ілентину, Мовчун замовк. На його місце прийшов Пернатий, став ставить ставки, хто переможе, кіт чи собака. Вирішив поставить на кота.

— На кота, бо він муркоче.

— Так, Пернатий, собака немає шансів. Добре, що я не є тим собакою.

— Собака має найбільше шансів! Іван, не відмовляйся! — Киця хотіла від мене боротьби.

— Я не войовничий, нічого не беру силою, тільки зі згоди.

— Я тобі то пригадаю!

Друзі Киці стали думати з ким би вони ідентифікували себе: з котом, чи собакою. Навіть Тиха подумала над цим і вирішила, що вона одночасно і кіт і собака, та я все рівно не хотіла боротьби.

— Тиха, то Марго любить воювати, я ні, не бачу причини для конфлікту.

Знову мій тлумач викинув якесь коліно, Вода стала мені допомагати, вони дуже добре, чуйно і гуманно відносилися до Івана.

— Іван, цей твій тлумач є революційний. Війна в стосунках? Добре, що ти не бачиш причини до конфлікту і є безконфліктний.

Потім ще Тиха писала мені щось, а Киця замовкла вслід за Мовчуном.

Мені чомусь здається, що Киця з Мовчуном розважаються зі спілкування з закоханою жінкою, яка втратила голову і видає себе за чоловіка. Домовляються між собою, хто яку репліку має писати.

Віртуальність.

Літо. Спека. По пожовклій сухі траві біжать однороги. Копита збивають сухі стебла, піднімають куряву. ВОНА сидить на камені, крутить в руках суху стеблину.

Голос за кадром.

— Що далі?

— Нічого, побачимо. Щось та буде. Як що сам процес приносить задоволення, то це безпрограшна ситуація.

— Куди ти зможеш її вписати?

— Ще не знаю. Але вона є, з цим потрібно рахуватися.

— Впишеш її в сексуальну сцену?

— Я не можу цього уявити.

— Тоді яке задоволення від процесу? Задоволення від процесу муки? Так як Киця влаштувала собі день «смутку»?

Голос за кадром замовкає. ВОНА встає, відкидає стеблину, взяла два пальці в рот і хвацько свиснула. На свист від табуна відділилася біла одноріг і помчала на поклик.

— Поживемо побачимо, — сказала сідаючи на однорога. Відповіді не було. Голос за кадром думав.

Реальність.

— Я провела польові випробування. Оргазм від орального сексу не отримала. Я не знаю, що потрібно робити, щоб отримати оргазм тим органом, який на це не розрахований. Це те саме, що старатися вухом нюхати. — З цими словами до кабінету зайшла Шефа. На здивований погляд Іванки, відповіла Ілентина.

— Минулого разу ми говорили про одного чоловіка з Одеси. Він свято вірить, що жінки роблячи йому мінет, отримують оргазм, і готовий пропонувати свій інструмент, всім охочим, як цукерку.

— Чому він так вирішив?

— Не знаю. Мабуть якійсь жінці простіше задовольнити його так, і сказати, що вона задоволена і більше нічого не потрібно, чим витримувати його секс.

— Ти ж сказала йому, що це не так?

— Ні. Я промовчала. Як що їй так краще, то чого мені втручатися. Він би все рівно подумав, що це я не така, а та говорить правду.

Єдиний присутній тут чоловік Гриць, уважно слухає.

— В мене є друг, він двадцять років «прожив» з жінкою в одній позі, класичній, він зверху. А потім одна жінка йому показала які є інші пози. Тепер він уже років десять не може відірватися, так сподобалося. Вона йому «куннілінгус» показала, так він від нього кайфує.

Гриць сміється, готовий показати, як той це робить, хоче щоб усі зрозуміли, від чого його друг не може відірватися.

Реальність.

— Де твоє пляжне фото?

— Так! Уже вівторок! Я чекаю обіцяного, як домовлялися! Умова як звучала? — Пише Петер, він хоче прислати мені своє пляжне фото, а у відповідь, хоче моє.

— Не маю зараз ні пляжу, ні купальника, і не маю готового фото.

— Зроби. Пляж і купальник не обов’язкові.

— Петер, ти вишли мені своє фото, а я своє потім, коли буде.

— Тоді і я потім.

— Може згадаєш що-небудь сексуальне і напишеш як було детально, а я законспектую.

— Пам’ять не ослабла, а от з детальним описом, не впевнений. Мотивації не відчуваю, Ілентина, це все-таки було моє життя, а не лабораторні роботи.

— Як я можу мотивувати?

— А я знаю?

— Петер, ти знаєш! Це не лабораторні роботи — це частина життя. Опиши частину свого життя.

— Але мого! Зовсім не впевнений, що на невідомих мені людей хотів би його розплескувати. А власне чому?

— Не знаю! Але дуже хочеться!

— Що? Почути?

— Так!

— Можу припустити, що бажання полягає не зовсім, в почути, але не наполягаю.

— Петер, добре, що не наполягаєш. А почути можна?

— Не визначено точно, які саме аспекти. Підкажу тобі ситуації: не звичайні, смішні, екстремальні, найромантичніші, та і багато різних, можеш продовжити сама.

— Твоє сприйняття, що відчував в любий з перерахованих моментів. Такі, наприклад, як секс в воді?

— Не дуже важливі деталі, Ілентина. Переважає звичайно бажання і прагнення його реалізувати найкращим для обох способом, в співвідношенні людини ситуації і наявних обставин.

— Ух! Закрутив — круто! Коли, переважає природне бажання, що відчуваєш? Холодно? Жарко? Тремтиш? Стовбняк? Що?

— Бачила курящих, у яких немає чим задиміть? Подібне. Плющить і ковбасить і в очах темніє.

— А думки в голові є? Які?

— А які думки в наркомана