Правда про секс. Ілентина - Валія Кіян

знову. Уже вроді засипаю, прокидаюся, бо відчуваю, що мені мінет робить, це вона мене так збуджувала. І так було всю ніч. Коли я приїхав, мене на вокзалі зустрічали. Запитують: «Що з тобою?» Я був «ніякий», вона мене використала максимально, як могла.

Креветки у Юзліса були смачними, він поливав їх спеціально зробленим соусом, а пиво пили безалкогольне, бо мав ще відвезти Ілентину до дому.

Реальність.

— Я принесла тобі «Золотий вус». — ЯКАСЬ дає Ілентині упаковану в кульку рослину.

— Чекай. Я зараз знайду які-небудь гроші. — Ілентина риється в сумці.

— Не потрібно.

— Якраз потрібно. Рослину потрібно купити, щоб гарно прижилася. Або вкрасти, тільки «вкрасти» уже не вийде.

Ілентина дає ЯКІСЬ пару гривен. Вони стоять втрьох біля театру: ЯКАСЬ, Ілентина і Таленка.

— Я зрадила своєму любимому Петі. Це не так, як тоді, коли я зрадила йому з Василем. Тоді Василь мене власне примусив. А цього разу мене ніхто не примушував, я сама захотіла, — розповідає ЯКАСЬ, схоже їй просто хочеться виговориться. — Мене виправдовує те, що я була дуже п’яна.

— Це не виправдовує! І де ти напилася? З ким? — Таленка знає ЯКУСЬ дуже давно, знає що можна від неї чекати.

— Ми були в котельні у того Бомжа, він опалює і там живе, був коньяк, а закуски не було. Я з самого ранку нічого не їла, мене розвезло зразу. Сіла їхати в трамвай, там було тепло і я зовсім сп’яніла. Тримаю в руці дві гривни, чекаю кондуктора, а поки він підійшов то задрімала. Білета ще не купила, а тут контроль. Біля мене сидів молодий чоловік, років на двадцять молодше мене. Він зрозумів ситуацію зорієнтувався, взяв мене під руку і ми вишли з трамвая, втекли від контролерів. Сіли на лавочку, я не доїхала зупинок дві. Кажу йому: «Ти мабуть народився під знаком «Лева», тільки такі люди можуть зробити дуже сміливий вчинок, врятувати мене від контролерів». Він говорить: «Так я «Лев». Потім він став розповідати, що сидів у тюрмі років сім, за вбивство. Вбив чоловіка, який хотів зґвалтувати дівчину. Його дівчина вийшла заміж, не чекала на нього. Розповідає мені це, а сльози йому котяться з очей, такі чоловічі сльози. Мені його так шкода стало. Я погладила по плечі, а він аж задрижав, давно з жінкою не був. — ЯКАСЬ схвильовано розповідає, а у Таленки й Ілентини очі вилазять з орбіт.

— Я йому говорю, що стара для нього, років на двадцять старша.

— Ні, ти молода і красива. Йдемо до тебе, бо до мене не можна, я живу з дядьком і він зараз дома, — каже він.

— До мене також не можна, я живу з батьками.

— Зараз щось придумаємо.

ЯКАСЬ розповіла, як він пішов і за триста гривен зняв квартиру на п’ять годин. Але вже через годину в неї защемило в спині, і серце дало себе знати, все таки вона випила зайвого.

— Говорю йому: «Вибачай, але що ж зробиш, не можу більше».

— Ти скажи, оргазм був чи ні? — Уточнила Ілентина.

— В нього був, а мені, так більш-менш нормально, але щоб оргазм, то ні. Який оргазм, як що мені стало погано? Я йому кажу: «Розумію, що заплатив ще за чотири години, але я таки більше не можу».

— Як що секс від жалості, оргазму не буває, — пояснила Таленка, Ілентина з цим згоджується, ЯКАСЬ широко відкриває очі.

— Я зрадила своєму Петі. Це так погано.

— Перестань, ти ж знаєш, що ти йому не потрібна, — говорить Таленка, Ілентина мовчить, вона не знає хто такий Петя.

— Але я його люблю, я почекаю поки стану йому потрібна.

ЯКАСЬ перевіряє, що має в себе в сумці. Дістає гаманець, бачить в ньому десять гривен. Про щось думає, прощається і йде. Ілентина і Таленка дивляться їй в слід.

— Ідіотка! говорять одночасно.

— Вона вже третій раз приходить. Арій був запропонував їй сексом зайнятися, от вона й приходить за обіцяним сексом, а він як її бачить то ховається. — Розповідає Таленці Ілентина, і ніби ілюструючи її слова з за рогу виходить Арій.

— Уже пішла?

— Чого ти ховаєшся? Пообіцяв секс, відповідай за сказане!

— Я пожартував, з нею не можна щось мати. Вона з тих, що вийдеш з дому вранці і побачиш, як вона спить в тебе під дверима всю ніч. Причепиться не відчепишся. Ні, мені така не треба. Та й щоб вона до мене заходила, перед сусідами соромно, часом, на себе щось таке як одягне, хай Ілентина скаже, вона бачила.

— Я вже говорила. Насилу вмовила її те плаття викинути. Чому вона так робить?

— Тому, що лінується. Не хоче напружуватися щось робити. Немає ніяких проблем, живе для себе.

Арій переймається спогадами, нервує, йде «стрельнути» цигарку, щоб заспокоїтися. Ілентина й Таленка деякий час мовчать, а потім знову разом говорять.

— Ідіотка!

Реальність.

— То мій наймиліший приятель з цього сайту Іван, хотів сказати, що ми дружимо, як кіт і пес. Я тут, напевно є котом, бо маю гарне хутро. Іван наразі добрий до мене, але що буде через п’ять хвилин, бо ми є, як собака з котом. Але винятки бувають і це якраз той випадок, Іван є моїм приятелем.

На репродукції в Киці, від мене, сиділи за столом собака і кіт, випивали, поряд був ще один малий собака. Мовчун відгукнувся вслід за Кицею, як завжди.

— Милий, як ангелочок, до вечора?

— Мовчун, зверни увагу, там ще один собака, сили не рівні. Війна спочатку!

— Оточують тебе, Киця.

— Мовчун, рятуй мене!

— Не лякайтеся. Я дуже мирний. В нас зараз буря і сильний теплий дощ. Гарно! Супер! Як що Мовчун допомагатиме Киці, хто допоможе мені?