Повість про Ґендзі. Книга 1 - Мурасакі Сікібу
[81] Слова з танки: «Як вогники / Вечірніх світлячків, / Я також пломенію від кохання... / Вона ж цього / Не хоче помічать» («Збірка старих і нових японських пісень», 562).
[82] Тобто пані Рокудзьо.
[83] Нокіба-но оґі.
[84] Нижня жіноча одежа, що прив’язувалася стрічками до талії.
[85] За стародавньою легендою, бог Кадзуракі мав потворну зовнішність і збудував міст, яким користувався лише вночі.
[86] Каріґіну — мисливський одяг, що складався з каптана й коротких шароварів.
[87] Слова із одного вірша Бо Цзюйі.
[88] Одяг з підкладкою.
[89] Щоб піднятися на вершину священної гори Мітаке, треба було упродовж тисячі днів поститись і молитися Учителю Прийдешнього — будді майбутнього часу Міроку.
[90] За поемою «Вічний смуток» Бо Цзюйі, китайський імператор Сюаньцзун зустрічався зі своєю наложницею Ян Ґуйфей у Палаці Довголіття.
[91] Очевидно, йдеться про стосунки Юґао й То-но цюдзьо.
[92] Цитата з вірша: «Навіть якщо навіки перестане текти / Вода у річці Окінаґа, / В якій норці пірнають, / Та для розмови, люба, із тобою / Не вичерпаю слів ніколи» («Ман’йосю», 4458).
[93] Слова з вірша: «В селі занедбанім / І люди постаріли — / Як їх оселі. / А за тином сад / Нагадує мені поля осінні» («Збірка старих і нових японських пісень», 248).
[94] Слова з вірша: «На березі морському, / Де білі хвилі / Повсякчас набігають, / Я, дитина рибалки, живу, / Та своєї оселі не маю» («Ваканроейсю», 722).
[95] Вартовий Водоспаду — воїн, який стояв біля водоспаду поблизу імператорської палати Сейрьоден; під час вечірньої переклички він називав своє ім’я останнім.
[96] Про такий випадок з міністром Фудзівара Тадахіра (880—949) згадується в історичній повісті «Оокаґамі».
[97] Хворого слугу перед смертю переносили в інше місце, щоб уникнути осквернення.
[98] Там відбувалася кремація.
[99] Знаменитий буддійський храм, присвячений богині милосердя Каннон.
[100] Дочка Правого міністра була першою дружиною То-но цюдзьо.
[101] Слова з одного вірша Бо Цзюйі, в якому йдеться про викачування рублем полотна нічною порою.
[102] В оригіналі: «Нокіба-но оґі». Вірш натякає на клятви, які Ґендзі дав дочці Ійо-но суке (традиційно, з посиланням на цей вірш, — Нокіба-но оґі).
[103] Вважалося, що після сорока дев’яти днів блукання в цьому світі душа померлої людини відроджується (відповідно до своїх добрих і поганих вчинків) в одному з шести світів: пеклі, світі голодних духів, тварин, демонів-асюра, людей або небожителів.
[104] Раніше було сказано, що вона — дружина почесного помічника намісника провінції.
[105] Фудзіцубо — молодша сестра принца Хьобукьо.
[106] Мох — метафора чернечого одягу.
[107] Замовляння, що сприяє добру й перешкоджає злу.
[108] Міфічна квітка, що цвіте один лиш раз за тисячу років; у вірші монаха вона символізує Ґендзі.
[109] Ритуальний буддійський предмет — загострений з обох боків стержень — символізує зброю проти злих духів.
[110] Бодхі — дерево, під яким Будда начебто досягнув просвітління.
[111] Кудара — країна, що існувала на південно-західній частині Корейського півострова.
[112] Сьотоку-тайсі (574—622) — посмертне ім’я японського принца, відомого своєю активною державною діяльністю та поширенням в Японії буддизму.
[113] Слова з народної пісні «Кадзуракі» у стилі «сайбара».
[114] Кінець Закону — третя, за буддійськими уявленнями, історична епоха — період безладу й морального занепаду, який мав настати 1052 року.
[115] Молода пані — Аої, офіційна дружина Ґендзі.
[116] Натяк на такий вірш невідомого автора: «Як вичерпаєш всі слова, / А той, хто обіцяв, / Ні разу не приходить, / Як це не прикро, знай, / Що збайдужів» («Кокінрокудзьо»).
[117] Фудзіцубо.
[118] Йдеться про вірш, який використовувався для початкового навчання з каліграфії.
[119] Цей вірш перегукується з такою танкою, яку використовували для навчання дітей з каліграфії: «Гора Асака відбивається / У воді мілкій / Гірського джерела, / У мого ж кохання / Морська глибина» («Ман’йосю», 3807).
[120] Цитата з такої танки: «На човники безпалубні на веслах, / Що шастають протокою / Весь час, / Моя любов до неї, / Мабуть, схожа» («Збірка старих і нових японських пісень», 732).
[121] Мурасакі (горобейник) — білоцвітна лугова рослина, з коріння якої виробляли бузкову фарбу, що вважалася кольором кохання. У цьому вірші «мурасакі» — метафора Фудзіцубо.
[122] Цей палац, побудований за часів імператора Саґа (809—823), служив резиденцією для імператорів, які зреклися престолу.
[123] Цитата з вірша: «Хоч потай від людей / Спішу до тебе / Рік за роком, / Чому на Зустрічей горі застава / Для мене неприступна?» («Ґосенсю», 731).
[124] Натяк на те, що, за тодішнім звичаєм, в разі одруження наречений мав би провести поспіль три ночі разом з нареченою.
[125] Цитата з вірша: «Ніколи там не був, / Та як почую: «Долина Мусасі», — / Мимоволі зітхаю. / А все тому, що в ній / Квітка «мурасакі» росте» («Кокінрокудзьо», 34353).
[126] Натяк на Аої, дружину, і коханку Рокудзьо з Шостої лінії.
[127] Слова з такого вірша китайського поета Бо Цзюйі (772—846): «Сьогодні край Північного вікна / Себе питав: «То що ж робити?» — / І втішився — знайшов трьох друзів. / Трьох друзів... але хто вони? / Як цитру відкладу — вино беру, / Як відкладу вино — складаю вірші. / Один одному навзамін приходять троє друзів, / І в їхньому круговороті не помічаю, як минає час».
[128] Оуті («Великий дім») — метафора Імператорського палацу, місяць — метафора Ґендзі.
[129] Тамакадзура, дочка Юґао й То-но цюдзьо.
[130] Біва — чотири- (або п’яти-) струнний музичний інструмент.
[131] Мати То-но цюдзьо.
[132] Слова з народної пісні в стилі «сайбара» «Ворота моєї коханої» — алегорія любовної зустрічі.
[133] Натяк на те, що деякі буддійські дискусії закінчувалися дзенькотом дзвіночка.
[134] Тобто Рокудзьо.
[135] Сяку — міра довжини, приблизно 30 см.
[136] Ворота, встановлені посередині східної або західної частини прямокутної огорожі навколо тодішньої аристократичної садиби.
[137] Сама-но камі (див. «Дерево-мітла»).
[138] Слова з вірша: «Невже мої рукава / На славетну гору Суе-но мацу схожі? / Ні дня не минає, / Щоб хвилі небесні / Їх не заливали» («Ґосенсю», 684).
[139] Цитата з вірша Бо Цзюйі, який описує людські злидні, викликані непосильними податками, й закінчується згадкою про ніс.
[140] Папір «мітіноку», який виробляли у провінції Мітіноку, використовувався лише в офіційному листуванні.
[141] Мабуть, темно-рожевого кольору.
[142] Японська назва шафрану — «суецумухана», у дослівному перекладі «квітка, якій зривають вершок», містить у собі слово «хана», яке на слух може означати «квітка» і «ніс», а тому «червона квітка» може глузливо сприйматися як «червоний ніс».
[143] Слова з народної пісні «Гора Мікаса», повний текст якої не зберігся. У словах «гора Мікаса» є натяк на дочку принца Хітаті, оскільки за легендою діва з гори Місака служила в храмі Касуга, що містився у провінції Хітаті.
[144] Придворні жінки, які більше у творі не згадуються.
[145] Гучна